Справа: № 753/3193/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Цимбал І.К. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
19 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії за заявою ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання рішення суду, -
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 28.01.2011 року у даній справі позов задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року постанову Дарницького районного суду м. Києва скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково: визнано дії УПФУ в Дарницькому районі м. Києва щодо не нарахування ОСОБА_2 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю що встановлені ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 26.05.2010 року неправомірними та зобов'язано УПФУ в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 26.05.2010 року з урахуванням фактично проведених виплат.
24.01.2012 року позивачу було видано виконавчий лист.
13.02.2014 року позивач звернулася до суду першої інстанції із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 2а-2890/10, посилаючись на те, що рішення суду у даній справі не виконане по теперішній час.
Згідно проведеного відповідачем перерахунку сума заборгованості на користь позивача становить 51128,65 грн., але зазначена сума позивачеві не виплачується, тому порушується питання щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі шляхом стягнення з Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва на користь ОСОБА_2 суми заборгованості.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року заяву про зміну способу та виконання судового рішення задоволено: вирішено встановити спосіб і порядок виконання судового рішення від 20.10.2011 року у справі № 2а-2890/10 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, про визнання неправомірними дій суб'єктів владних повноважень і проведення перерахунку та здійснення виплат недоплати по державній та додатковій пенсії - в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва на користь ОСОБА_2, які нараховані управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва та здійснити відповідні виплати з урахуванням проведених виплат, відповідно до якого «стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 51128 /п'ятдесят одна тисяча сто двадцять вісім/ грн. 65 коп».
Державною казначейською службою України подано до суду апеляційну скаргу, у якій, особа, яка не брала участі у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України ссправа розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
При вирішенні справ, пов'язаних із соціальними виплатами, суди приймають рішення про зобов'язання органу, що проводить виплату пенсій, провести перерахунок та виплату пенсії.
Зобов'язання, покладені на відповідача судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які судом задоволено.
При зверненні до суду із поданням про зміну способу виконання рішення суду із зобов'язання вчинити дії на стягнення коштів заявник по суті просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття постанови. Крім того, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийняв рішення про права та обов'язки Державної казначейської служби України, що не була залучена до розгляду даної справи.
В адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).
Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення, як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
У даній категорії справ заявник посилається на ту обставину, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року по даній справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з п.6 ч.1 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Стаття 202 КАС України встановлює підстави для скасування ухвали суду та ухвалення нового рішення. Такими підставами, зокрема, є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала про зміну способу та порядку виконання судового рішення - скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 6, 17, 107, 197, 199, 202, 206, 211,212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року скасувати.
Прийняти нову ухвалу.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання рішення суду відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.