Справа: № 810/5241/14 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
18 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,
за участю представників сторін:
від позивача Коровін А.А.,
від відповідача Юрченко М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма Старт» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Київської митниці Міндоходів, в якому просив визнати протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.06.2014 № 125000003/2014/110124/2 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.06.2014 № 125130000/2014/00156.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.
У червні 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю «Фарма Старт» було заявлено до митного оформлення придбаний у компанії «Destilaciones Bordas Chinchurreta, S.A» (Іспанія) на підставі контракту від 01.06.2011 № BOR.DH/2-2011 товар - спирти циклічні та їх галогеновані, сульфовані, нітровані або нітрозовані похідні, без вмісту наркотичних речовин та прекурсорів, а саме: акватерпін порошок (субстанція), активні речовини - терпін гідрат, хімічна назва - methane-1, 8-diol hydrate, дата виробництва - травень 2014 року, термін придатності - травень 2016 року, показання до застосування - для виробництва нестерильних лікарських форм, вага нетто - 3000 кг.
Поставка товару здійснювалась на умовах EXW - ES Sevilla (за правилами Інкотермс 2010 це означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передачі в розпорядження покупця в названому місці поставки та несе витрати, пов'язані з перевіркою, пакуванням і маркуванням товару, а покупець несе всі види ризику і всі витрати з переміщення товару з місця поставки до вказаного місця призначення).
03.06.2014 з метою митного оформлення імпортованого товару позивач надав Київській митниці Міндоходів митну декларацію (МД) за № 125130000/2014/408635 із заявленою митною вартістю товарів.
На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митному органу документи згідно переліку, що зазначений у графі 44 МД, а саме:
- картку обліку особи, що здійснює операції з товарами;
- зовнішньоекономічний контракт від 01.06.2011№ BOR.DH/2-2011 разом з додатками до нього від 17.10.2013 № 4 і № 5 та специфікацією від 14.05.2014 № 9;
- інвойс від 16.05.2014 № 60.389/73.725;
- пакувальний лист від 16.05.2014 № 70/81;
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 16.05.2014 № 047968;
- договір транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні від 28.10.2010 № Т-С 127;
- довідку про транспортні затрати від 30.05.2014 № 5003869;
- копію митної декларації країни відправлення від 23.05.2014 № 14ES00204510242615;
- реєстраційне посвідчення на лікарський засіб від 14.06.2013 № UA/8597/01/01;
- сертифікат про походження товару від 20.05.2014 № 7059333;
- сертифікати якості від 20.05.2014;
- інформацію про позитивне здійснення радіологічного контролю.
Згідно з даними МД від 03.06.2014 № 125130000/2014/408635 та декларації митної вартості від 03.06.2014, контрактна вартість партії товару становила 36450 євро (12,15 євро за 1 кг), що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення становить 589097,65 грн. З урахуванням додаткових складових (транспортних витрат) у сумі 34227,00 грн., задекларована митна вартість товару становила 623324,65 грн.
За результатами аналізу поданих до митного оформлення документів, враховуючи наявні митні оформлення на ідентичні товари в Київській митниці Міндоходів, та спрацювання у ході митного оформлення товару автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, з даних якої вбачається, що у попередніх періодах такий же товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, посадовою особою Київської митниці Міндоходів витребувано у позивача додаткові документи, а саме: прайс-лист виробника товару; докази оплати за попередні поставки або передоплати за товар; видаткові накладні; калькуляцію виробництва товару; висновок експертної організації; митну декларацію країни відправлення.
06.06.2014 позивачем додатково до документів за МД від 03.06.2014 № 125130000/2014/408635 подано митному органу копію комерційної пропозиції виробника від 26.05.2014, планову калькуляцію виробництва препарату «Кодепсин, таб. № 10» та прайс-лист виробника препарату від 01.06.2014.
Висновок експертної організації митному органу не подано, зазначено лише про відсутність у декларанта такої можливості.
Крім цього, не надано видаткові накладні, банківські платіжні документи за попередні поставки ідентичного та/або подібного товару
Рішенням Київської митниці Міндоходів від 06.06.2014 № 125000003/2014/110124/2 здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення та встановлено, що митна вартість імпортованої позивачем партії товару становить 118110,00 євро (39,37 євро за 1 кг).
Митна вартість імпортованих товарів була визначена митним органом за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. За основу для її визначення відповідачем взято вартість операції з ідентичним товаром - акватерпін порошок (субстанція), активні речовини - терпін гідрат, виробництва компанії «Destilaciones Bordas Chinchurreta, S.A» (Іспанія), що імпортований:
- у жовтні 2011 року за ВМД № 125120105/2011/198271 від 19.10.2011 партією у кількості 3000 кг за митною вартістю, що була скоригована митним органом до рівня 39,37 євро за 1 кг на підставі рішення про коригування митної вартості від 26.10.2011 № 125000006/2011/011250/1;
- у травні 2014 року за МД № 125120105/2014/309310 від 05.05.2014 партією у кількості 1500 кг за митною вартістю 39,37 євро за 1 кг.
У зв'язку з проведенням коригування митної вартості товару орган доходів і зборів відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, про що склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення від 06.06.2014 № 125130000/2014/00156.
16.06.2014 позивач подав до Київської митниці Міндоходів нову митну декларацію за № 125130000/2014/409237, в якій відкоригував митну вартість партії товару з урахуванням рішення митного органу щодо коригування митної вартості, та надав фінансові гарантії забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.
Київською митницею Міндоходів прийнято рішення про завершення митного оформлення товару позивача, пропуск його на митну територію України та випуск у вільний обіг.
Вважаючи рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 06.06.2014 № 125000003/2014/110124/2 та рішення від 06.06.2014 № 125130000/2014/00156 про відмову в прийнятті митної декларації (карткою відмови) протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відмова митного органу у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару за основним методом та визначенні митної вартості товару за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів є неправомірною.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту оскаржуваного рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів вбачається, що підставою для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару стала та обставина, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, а позивачем надано не всі документи на вимогу митного органу.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).
Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).
Частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно частини 5 статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За частиною 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.
Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 по справі № 21-270а13, який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, митними органами зазначено про спрацювання системи аналізу ризиків за напрямом митної вартості АСАУР за кодами форм митного контролю « 105-2», яка передбачає необхідність перевірити достовірність складових митної вартості товарів, потрібно здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних та подібних товарів.
Оскільки висновку експерта митному органу позивачем додатково надано не було, як і не надано видаткові накладні, банківські платіжні документи за попередні поставки ідентичного та/або подібного товару, а також враховуючи розбіжності в наданих документах, колегія суддів вважає, що митним органом обґрунтовано не застосовано основний метод визначення митної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що за основу для визначення митної вартості імпортованої позивачем у червні 2014 року партії товару у кількості 3000 кг митним органом, зокрема, взято вартість операції з ідентичним товаром, що імпортований позивачем у травні 2014 року за МД № 125120105/2014/309310 від 05.05.2014 партією у кількості 1500 кг за митною вартістю 39,37 євро за 1 кг., при цьому застосовано метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту), щодо товарів які імпортуються заявлений декларантом, а застосовано метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно статті 64 МК України.
Виходячи з встановлених обставин справи, проаналізованих на підставі норм спеціального законодавства, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог адміністративного позову, оскільки оскаржувані рішення прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем надано всі необхідні докази правомірності оскаржуваного рішення та прийняття його в межах повноважень, що передбачені законами України.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.
Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фарма Старт» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Постанову в повному обсязі виготовлено 22.12.2014
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.