05 грудня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4375/14
14 год. 48 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Незгоди Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Цюрупинська ОДПІ), у якому просить з урахуванням заяви про зміну позовних вимог скасувати:
- податкові повідомлення-рішення від 30.06.2014 року за № 3031538, № 3025-15, № 3026-15,
- податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014 року за № 3727-15, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 8247,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в квітні 2005 року укладено договір оренди земельної ділянки на території Цюрупинської міської ради Херсонської Херсонської області площею 23,41 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до умов договору п.9 визначено розмір орендної плати за землю, яка складає 164,61 грн. на рік., у зв'язку з індексацією грошової оцінки земель у 2012 році розмір плати склав 362,60 грн., який сплачено позивачем в повному обсязі. Позивач вказує, що за 2013 рік Цюрупинською ОДПІ нараховано орендну плату у сумі 10878,00 грн., тобто в 30 разі більше ніж за минулий рік. Позивач вважає донарахування земельного податку у 2014 р. необґрунтованим, оскільки нарахування суми податку на землю проводиться на підставі умов договору оренди і податковий орган не має права змінювати договірний розмір орендної плати та проводити розрахунки на умовах не визначених в договорі оренди.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач - Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області проти позову заперечує, мотивуючи тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та прийнятими відповідно до діючого податкового законодавства України. В письмових запереченнях зазначає про те, що на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації та внесених з 01.04.2014 року змін до пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим органом правомірно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати фізичних осіб за 2014 році. В судовому засіданні представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
03.04.2006 року між ОСОБА_3 та Цюрупинською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі. Відповідно до п. 1 умов договору Цюрупинська районна державна адміністрація (Орендодавець) на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 24.03.2006 року № 179, а ОСОБА_3 (Орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу Цюрупинської міської ради, яка знаходиться в адміністративних межах Цюрупинської міської ради. Об'єктом оренди згідно п. 2 є земельна ділянка загальною площею 23,41 га. Умовами п. 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі земельного податку на перші три роки використання земельної ділянки, 164,61 грн. кожного року. Через три роки орендна плата переглядається. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації грошової оцінки земель.
Відповідно до п. 288.7. ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу. Згідно п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Цюрупинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Херсонській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.04.13 № 0407231700 про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 362 грн. 60 коп. та граничний строк сплати 30.08.13. Позивач сплатив дане зобов'язання 02.07.13, що підтверджується наданою суду платіжною квитанцією.
Цюрупинською ОДПІ сформовано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2014 року №3031538, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з орендної плати за землю на загальну суму 10878 грн. Позивач, отримавши дане податкове повідомлення рішення 04.07.14, не погодився з ним та оскаржив його в порядку адміністративного оскарження до ГУ Міндоходів у Херсонській області.
Головним управлінням Міндоходів у Херсонській області було розглянуло скаргу позивача та рішенням від 12.08.2014 №188/10/21-22-10-06-06 "Про результати первинної скарги" частково скасоване податкове повідомлення-рішення від 30.06.2014 року №3031538 в сумі 2630 грн.67 коп., мотивуючи тим, що при обчисленні податкового зобов'язання допущена помилка. Сума податкового зобов'язання з орендної плати повинна складати 8247,33 грн., виходячи з розрахунку з 01.01.14 по 01.04.14 - 90 грн. 63 коп., з 01.04.14 по 31.12.14 - 8156 грн. 70 коп. з урахуванням індексації за 2007, 2008, 2009 рік та коєфіціента 1,756 (передбачений Постановою КМУ від 31.10.11 № 1185) та у зв'язку з набранням чинності з 01.04.14 Закону України від 27.03.14 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким внесені зміни до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ щодо мінімального розміру плати за оренду земель державної та комунальної власності для всіх категорій земель на рівні 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
На підставі вищезазначеного позивачу було направлено податкові повідомлення -рішення від 30.06.2014 року №3025-15 на суму 89 грн. 39 коп. та №3026-5 на суму 8193 грн. 95 коп., усього на загальну суму 8283,34 грн.
Як зазначив представник відповідача у судовому засіданні, у зв'язку з помилкою в інформаційній базі даних "Податковий блок" позивачеві було винесено і надіслано податкові повідомлення-рішення, що не відповідали дійсності, так як сума винесених ППР від 30.06.2014 року складала 8283,34 грн., а згідно рішення контролюючого органу мала б складати 8247,33 грн., крім того дата рішень була зазначена невірно: замість «30 вересня» вказано «30 червня».
Виявивши недолік, відповідач в ручному режимі відкоригував помилку та виніс нове податкове повідомлення - рішення від 15.08.2014 року №3727-15, яким позивачу було нараховано зобов'язання по орендній платі на загальну суму 8247,33 грн., надіслано поштою, платник отримав його 02.10.14. При цьому відповідач стверджує, що податкові повідомлення-рішення від 30.06.14 №№ 3031538, 3025-15, 3026-15 є скасованими в автоматичному режимі, про що свідчить лист Цюрупинської ОДПІ № 3277/8/15-205 від 25.11.14.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 30.06.2014 за № 3031538, № 3025-15, № 3026-15, від 15.08.2014 року за № 3727-15, позивач звернувся до суду.
Об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (п. п. 14.1.157 ст. 14 ПКУ). Податкове повідомлення-рішення є документом, яким оформлюється грошове зобов'язання платника податків, визначене контролюючим органом відповідно до ПКУ у конфліктних (у зв'язку з порушенням законодавства платником податків) або неконфліктних (не пов'язаних з порушенням платником податків законодавства) ситуаціях. Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Мінфіну від 28.11.2012 № 1236. Податкове повідомлення-рішення має містити інформацію, необхідну платнику податків для виконання його податкового обов'язку, зокрема підставу для такого нарахування податкового зобов'язання; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних санкцій з наведенням в ньому дати та номера декларації, звітного періоду, також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання. Податкове повідомлення-рішення оформлюється за кожним окремим податком, збором та/або разом із фінансовими санкціями, передбаченими ПКУ.
Відповідно до п. 55.1 ст. 55 ПКУ податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Підпунктом 60.1.3 ст. 60 ПКУ встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі. У цьому випадку (п. 60.4 ст. 60 ПКУ) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
В даному спорі судом встановлено, що позивачу було надіслано податкове повідомлення-рішення № 0407231700 від 30.04.13 на суму 362 грн. 60 коп. за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1236 для платників податків - фізичних осіб (форма "Ф"), оскільки відповідно до законодавства орган державної податкової служби самостійно визначав податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства.
Отже, приймати інше податкове повідомлення-рішення № 3031538 від 30.06.14 про визначення грошового зобов'язання по орендній платі за той самою ділянкою та за той самий період, але на іншу збільшену суму відповідач не мав права, оскільки попереднє податкове повідомлення-рішення № 0407231700 від 30.04.13 не було скасоване.
Податкове повідомлення-рішення ОДПІ № 3031538 від 30.06.14 на день розгляду справи є відкликаним, про що свідчить рішення Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 12.08.2014 №188/10/21-22-10-06-06 "Про результати первинної скарги".
Так само є неправомірним прийняття двох податкових повідомлень - рішень від 30.06.2014 року за № 3025-15, № 3026-15, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0407231700 від 30.04.13 про визначення податкового зобов'язання за тим самим об'єктом оподаткування не було скасоване, зобов'язання за рішенням № 0407231700 від 30.04.13 платником податків сплачено, що також не було враховано податковим органом при розрахунку нового зобов'язання. Крім того, сам відповідач зазначає, що при прийнятті податкових повідомлень - рішень від 30.06.2014 за № 3025-15, № 3026-15 були допущені помилки у визначенні суми зобов'язань та у даті прийняття даних рішень. Доводи відповідача про те, що дані податкові повідомлення - рішення від 30.06.2014 за № 3025-15, № 3026-15 були скасовані самим відповідачем в «автоматичному режимі», а замість них прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014 за № 3727-15, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 8247,33 грн., суд не приймає до уваги, оскільки у відповідача немає повноважень скасовувати власні податкові повідомлення-рішення в автоматичному чи в будь-якому іншому режимі, це є компетенцією контролюючого органу вищого рівня (ст. 55 ПКУ). Податкові повідомлення-рішення можуть бути оскаржені тільки платником податків в адміністративному або судовому порядку.
На підставі викладеного, відповідачем допущено порушення процедури прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.
Крім того, ці рішення є неправомірними з огляду на відсутність у податкового органу повноважень визначати розмір орендної плати, який був узгоджений сторонами договору оренди.
Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Згідно ст.ст. 271,274, 288 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Згідно із ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Згідно з п. 288.1 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Як передбачено п. 288.4 ст. 288 ПКУ, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Таким чином, основною підставою визначення розміру орендної плати є договір оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2006 році між позивачем та Цюрупинською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди землі сільськогосподарського призначення із земель запасу Цюрупинської міської ради, що розташована в адміністративних межах Цюрупинської міської ради, Херсонської області. Пунктом 9 зазначеного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі земельного податку, що становить 164,61 грн. на рік.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, на час укладання договору встановлювалась у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ст. 288.5 ПКУ (в редакції яка діє з 01.04.2014) передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельною податку.
Суд приймає до уваги, що договір оренди був укладений в 2006 році відповідно до діючого на той час законодавства, яке не передбачало мінімального розміру орендної плати. Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Тому прийняття нових нормативних актів, які вносять зміни до розміру орендної плати, не може бути автоматичною підставою для виникнення у платника податків (орендаря) обов'язку для сплати суми податкового зобов'язання по орендній платі з урахуванням нових норм, які встановлюють мінімальні розміри орендної плати, а у податкового органу права для самостійного донарахування платнику податків вказаного податку. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору. Державна податкова служба наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), проте ініціативою вносити зміни в договори оренди землі наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є районна державна адміністрація.
В договорі оренди від 03.04.06 також відсутні умови щодо автоматичної зміни розміру орендної плати, тому будь які зміни до законодавства є підставою для ініціювання процесу внесення змін в договір оренди, а у випадку незгоди іншої сторони договору, підставою звернутись до суду з позовом.
Таким чином, суд вважає, що оскільки до договору оренди землі не вносилися зміни в частині збільшення розміру орендної плати, то відповідно відсутні підстави для нарахування податкових зобов'язань в інших розмірах, ніж це передбачено самими договором оренди.
Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду України від 11.06.2013 у справі № 21-166а13.
Згідно ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 30.06.2014 року №№ 3031538, 3025-15, 3026-15, від 15.08.14 № 3727-15, щодо визначення ОСОБА_3 грошового зобов'язання з орендної плати фізичних осіб на суму 8247,33 грн. не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету в повному обсязі в сумі 182 грн. 70 коп.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 30.06.14 №№ 3031538, 3025-15, 3026-15, від 15.08.14 № 3727-15.
Відшкодувати з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 (ідент. номер НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 грн. (сто вісімдесят дві гривні) 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 грудня 2014 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.3.13