Провадження № 11-кп/774/1509/14 Справа № 209/24/13-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
17 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, раніше неодноразово судимого, останній раз:
18 липня 2002 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.1 ст.115 КК України до 11 років позбавлення волі, звільненого 12 липня 2012 року умовно-достроково на 6 місяців 4 дні по постанові П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 04 липня 2012 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України за яким йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на дванадцять років.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на дванадцять років шість місяців.
За апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 травня 2014 року.
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_6
На вирок суду, подана апеляційна скарга, в якій обвинувачений ОСОБА_6 вважає вирок суду незаконним, внаслідок не відповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Судове слідство проведено односторонньо з обвинувальним нахилом. Показання ОСОБА_9 , які суд неправильно взяв до уваги, є неправдивими. В суді не було добуто доказів того, що він наніс ножове поранення потерпілій ОСОБА_10 .
Просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що 14 жовтня 2012 року в період часу з 10.00 год. до 21.00 год. знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_10 , де разом з нею та ОСОБА_9 , яка є його співмешканкою, розпивав спиртні напої. Приблизно о 21.00 год. ОСОБА_11 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, посварився з ОСОБА_9 . В ході сварки ОСОБА_12 став навмисно завдавати удари руками, ногами і ніжкою від табурета по різним частинам тіла ОСОБА_9 . Бажаючи уникнути побиття, ОСОБА_9 забігла в одну з кімнат квартири, де знаходилася її сестра. ОСОБА_6 , зайшовши до кімнати, продовжив побиття потерпілої в ході чого взяв з ліжка подушку та відкинувши її, побачив два ножі, які взяв в праву та ліву руку, і демонструючи їх, погрожував ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , остання ж бажаючи заступитися за свою сестру та припинити протиправні дії обвинуваченого, втрутилась в конфлікт, і стала робити зауваження ОСОБА_6 , ставши напроти нього.
Приблизно о 21 год. 30 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи намір на протиправне спричинення смерті ОСОБА_10 , утримуючи кухонний ніж у правій руці, навмисно завдав ним один удар ОСОБА_10 в передню частину тулуба. Від отриманого пошкодження - проникаючого поранення тулубу, яке супроводжувалось ушкодженням органів черевної та грудної порожнини та ускладнилося гострою крововтратою, приблизно о 22.00 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 померла у вишевказіній квартирі, а ОСОБА_6 з місця скоєння злочину втік.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу, та просили вирок скасувати а кримінальне провадження призначити на новий судовий розгляд; думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги обвинуваченого, та просив вирок залишити без змін; провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 14 жовтня 2012 року приблизно о 21 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на протиправне спричинення смерті ОСОБА_10 , утримуючи кухонний ніж у правій руці, навмисно завдав ним один удар ОСОБА_10 в передню частину тулубу. Від отриманого пошкодження - проникаючого поранення тулубу, яке супроводжувалось ушкодженням органів черевної та грудної порожнини та ускладнилося гострою крововтратою, приблизно о 22 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 померла у вишевказіній квартирі, а ОСОБА_6 з місця скоєння злочину втік.
В результаті протиправних дій ОСОБА_6 , потерпіла ОСОБА_10 отримала тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких на місці померла.
Згідно ст. 84 КПК України доказами у кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність суспільно- небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Статтею 370 КПК України передбачено, що вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції визнав винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, а саме у вчинені вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Перевіркою доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 щодо допущених судом першої інстанції порушень кримінального процесуального закону при судовому розгляді обвинувального акту по його обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України встановлено, що викладені у вироку обставини підтверджуються дослідженими судом доказами, які в свою чергу є належними, допустимими та достатніми.
Так, на підтвердження встановлених ним фактичних обставин суд першої інстанції послався на :
показання свідка ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні показала, що 14 жовтня 2012 року близько 15 год. ОСОБА_6 знову повернувся до квартири її сестри ОСОБА_13 , між ними почався конфлікт. ОСОБА_6 взяв до обох рук ножі і став ними розмахувати, погрожуючи розправою, боячись його, вона вибігла з квартири. Обвинувачений догнав її та затяг до квартири, кулаком вдарив її в ніс, вона просила її не займати, а він схопив її за волосся, витяг в коридор, де почав бити її ногами. В руках у нього з'явилась ніжка від табурету. В цей час зі спальні вийшла ОСОБА_13 , попросила його заспокоїтись, а він сказав, щоб вона відійшла, на що остання пішла до себе в кімнату, а вони вдвох вийшли на кухню. Головаха знову почав її бити, вона побігла до ОСОБА_13 в спальню, упала до неї в ліжко. ОСОБА_6 забіг слідом за нею і почав бити її ногами і ніжкою від стільця. Альона кричала аби він перестав бити та заспокоївся, а ОСОБА_6 схопив подушку і хотів кинути нею в ОСОБА_13 . Під подушкою він побачив два ножі, які взяв в обидві руки і став розмахувати, погрожуючи розправою. При цьому він вдарив її в плече кулаком, в якому тримав ножа. Вона продовжувала лежати в ліжку, а ОСОБА_13 встала з ліжка, щоб заступитися за неї. В цей час ОСОБА_6 замахнувся на ОСОБА_13 і тикнув рукою, в якій тримав ніж, лезом в її напрямку, ОСОБА_13 відхилилася і зразу ж присіла. Вона хотіла встати з ліжка, а ОСОБА_6 сказав їй, щоб вона допомогла йому підняти ОСОБА_13 і покласти на ліжко бо їй погано. Потім вона заснула, та прокинувшись наступного дня о 06.00 год. зайшла до ОСОБА_13 , вона хотіла її розбудити, але не змогла. Забігла в спальню до ОСОБА_6 , і спитала, що він зробив з ОСОБА_13 , він пішов в спальню, включив світло, підняв ковдру, якою вона була вкрита , і побачив
рану в районі живота. В той день в квартирі крім неї, сестри та ОСОБА_6 нікого не було.
В той день сусідці, робітникам міліції вона розповідала неправду про те, що її не було в квартирі і вона не знає, що сталося з ОСОБА_13 , бо ОСОБА_14 пригрозив їй, що уб'є і її саму, і її дитину, якщо вона розкаже про це;
показаннями потерпілої ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні показала, що 15 жовтня 2012 року приблизно о 07 год. 30 хв. їй подзвонила сестра ОСОБА_9 і сказала, що в квартирі знаходилися сестра ОСОБА_16 , вона сама, і ОСОБА_6 і вони разом вживали спиртні напої. ОСОБА_6 розпочав сварку і на кухні став бити ОСОБА_9 , яка втекла в спальню до ОСОБА_13 , а ОСОБА_6 пішовши за нею зайшов до кімнати і продовжив її бити, взявши подушку з ліжка, під якою побачив два ножі, взяв їх та почав ними розмахувати та погрожувати. Потім він взяв ніжку від табуретки і став нею бити ОСОБА_9 . Анна хотіла заступитися за ОСОБА_9 , та стала між нею і ОСОБА_6 , а він в цей час вдарив її ножем, вона присіла. ОСОБА_9 вийшла з кімнати і закрилася у вбиральні, але ОСОБА_6 виломив там двері і витягнув звідти ОСОБА_17 за волосся, повів її до кімнати, де продовжував бити. Вранці, перед тим як підти з квартири, ОСОБА_6 залякав ОСОБА_9 , щоб вона нікому не говорила про те, що сталося;
данними протоколу огляду місця події від 15.10.2012 року, відповідно до якого в спальні, яка знаходиться зліва в кінці коридору кв. АДРЕСА_1 , на двоспальному ліжку виявлено труп людини. Під час огляду були виявлені і вилучені 5 ножів, ніжки від табуретів, одяг зі слідами червоно-бурого кольору, сліди взуття та рук, які були скопійовані на липку плівку;
протоколом явки з зізнанням від 15 жовтня 2012 року, згідно якого ОСОБА_6 власноручно написав про те, що він щиросердечно розкаюється в тому, що 14 жовтня 2012 року, знаходячись приблизно в період часу з 20 год. до 21 год. за адресою по АДРЕСА_2 наніс удар кухонним ножем ОСОБА_18 ;
висновком експерта №1049-Е від 19 жовтня 2012 року, згідно якого у ОСОБА_19 виявлені пошкодження у вигляді закритого перелому кісток носу та три синця на обличчі, один синець на правому плечі, 4 синця та 1-а садна на лівій верхній кінцівки, 4 синця на лівій нижній кінцівки, які виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, що підтверджує застосування до неї фізичного насильства з боку ОСОБА_6 ;
висновком експерта№44/02-229 від 21 жовтня 2012 року, згідно якого два сліди низу взуття, що виявлені на полу в кімнаті під ліжком, на якому був виявлений труп ОСОБА_10 , могли бути залишені взуттям ОСОБА_6 ;
висновком експерта №1104 від 30 жовтня 2012 року, згідно якого на рукоятці ножа встановлена наявність поту. Результат дослідження не виключає можливості походження поту на рукоятці ножа від ОСОБА_6 ;
висновком експерта №720 МК від 22 листопада 2012 року, згідно якого пошкодження на шматку шкіри з грудної клітини ліворуч від трупа ОСОБА_10 могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа;
актом судового-медичного дослідження №1268 від 02 листопада 2012 року і висновком експерта №1268-Е від 26 листопада 2012 року, згідно якого при дослідженні трупа ОСОБА_10 виявлене проникаюче поранення черевної та грудної порожнини з ушкодженням серцевої сорочки, серця, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя та в даному випадку призвело до смерті. Смерть ОСОБА_10 настала від проникаючого поранення тулубу, яке супроводжувалось ушкодженням органів черевної та грудної порожнини та ускладнилося гострою крововтратою;
протоколом проведення слідчого експерименту від 04 грудня 2012 року за участі свідка ОСОБА_9 , в ході якого вона детально розповіла та показала, як обвинувачений ОСОБА_6 в кв. АДРЕСА_1 наніс удар ножем в область живота її сестрі ОСОБА_10 ;
висновком додаткової судово-медичної експертизи №1268-Е-Д від 06 грудня 2012 року, згідно якого з врахуванням розташування рани на передній поверхні тулубу, напрямку раневого каналу, проникаюче поранення черевної та грудної порожнини могло виникнути при взаємному розташуванні потерпілого та нападника обличчям один до одного, як відображено в протоколі проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 ;
Крім того, в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_20 підтвердив свій висновок №689 від 26 жовтня 2012 року та показав, що смерть потерпілої ОСОБА_10 наступила близько 22 год - 24 год. 14 жовтня 2012 року. Потерпіла після нанесення їй травми могла жити від декількох хвилин до десятків хвилин, але не годин. Зовнішня кровотеча у потерпілої була мінімальною. Потерпіла, після нанесення їй тілесних ушкоджень могла пересуватися, виконувати активні дії, але незначний проміжок часу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судове слідство проведено з дотриманням норм КПК України в межах чинного законодавства. Суд дав оцінку усім зібраним у справі доказам щодо їх допустимості, достовірності та достатності, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів, а тому посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на неповноту та односторонність судового слідства, є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 про неправильну кваліфікацію кримінального правопорушення за п.13 ч. 2 ст. 115 КК України та відсутність умислу ОСОБА_6 на вчинення вбивства ОСОБА_10 спростовуються безпосередньо дослідженими у суді доказами.
Суд першої інстанції у вироку детально навів спростування версії обвинуваченого ОСОБА_6 , про те, що тілесні ушкодження потерпілій нанесла у бійці її сестра ОСОБА_9 , а він тільки відштовхнув ОСОБА_10 в плече, визнавши її неправдивою. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду і вважає їх правильними.
Про умисел ОСОБА_6 на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст. 115 КК України, свідчить те, що знаряддя злочину - ніж в руках обвинуваченого, опинився невипадково, нанесений удар потерпілій в життєво важливі органи та удар носив характер небезпечний для життя.
Враховуючи наведене, кваліфікація дій ОСОБА_6 за п.13 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, є правильною і доводи апеляційної скарги обвинуваченого цього не спростовують.
При призначенні покарання суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України, взяв до уваги всі встановлені в сукупності обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, дійшов правильного висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 115 КК України.
Як вбачається з вироку, суд при призначенні покарання взяв до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який за місцем проживання характеризується негативно, за місцем роботи позитивно, задовільно за місцем останнього відбування покарання в ВТК, перебуває на обліку у лікаря-нарколога у зв'язку з хронічним алкоголізмом, раніше судимий, правильно врахував суд і тяжкість вчиненого злочину який є особливо тяжким. Таким чином суду були відомі всі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 ..
Пом'якшуючих покарання обставин перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Обтяжуючою покарання обставиною суд правильно визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Тому, покарання, призначене ОСОБА_6 у вигляді дванадцяти років шести місяців позбавлення волі, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Істотних порушень норм закону при перевірці кримінального провадження апеляційним судом, що стали б підставою для скасування вироку суду з мотивів, указаних апелянтом, колегія суддів не знаходить.
З урахуванням викладеного, перевіривши кримінальне провадження в межах поданої апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає, а вирок необхідно залишити без зміни як законний та обґрунтований.
Керуючись ст. ст. 376, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 15 травня 2014 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.
Судді:
---------------- --------------- ---------------
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3