16 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4142/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Квант» державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
15.07.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Квант» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів Одеській області, та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.06.2014 року № 000511505, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 66260 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 16565 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.06.2014 року № 000501505, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 11519 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Квант» задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 11.06.2014 року № 000511505 та № 000501505.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 17.10.2014року державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
В апеляційній скарзі податкова інспекція посилалась на те, що в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення товариством вимог Податкового кодексу України внаслідок чого підприємством було завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та завищено розмір податкового кредиту з ПДВ, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Зазначені порушення допущені позивачем при здійсненні господарської діяльності з контрагентами: ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», ТОВ «Ріал Естейт Ф.К.А.У.», ТОВ «Адвентіс», ТОВ «Джая», ТОВ «Шапаш», ТОВ «Реал - Гіпермаркет Україна».
Податковий орган вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано та правомірно, а тому вони скасуванню не підлягають.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2014 року та прийняття нової, якою відмовити ТОВ фірма «Квант» у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 20.01.2014 року по 12.02.2014 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірма "Квант" щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2012 року серпень 2013 року, листопад 2013 року.
За наслідками проведеної перевірки складено акт від 19.02.2014 року № 1156/15-53-15-514/13917208, на підставі якого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.03.2014 року № 0000321505, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 60194 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 р. № 0000311505, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 67991,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 16998 грн. (т. 1 а.с. 44-45).
Позивачем були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень, Головним управлінням Міндоходів в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 23.05.2014 року № 1187/10/15-32-10-02-07, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 року № 0000321505 в частині визначення зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 48675 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Також було скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 р. № 0000311505 в частині визначення зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1731 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку на суму 433 грн., в іншій частині зазначене повідомлення-рішення залишено без змін.(т. 1 а.с. 73-77).
Судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2014 року за № 0206 позивач звернувся з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України (т. 1 а.с. 78-82).
08.07.2014 року № 12397/6/99-99-10-01-15 Міністерством доходів і зборів України було прийнято рішення про залишення поданої ТОВ фірма «Квант» скарги без задоволення, а податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 11.03.2014 р. № 0000321505 та № 0000311505, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, - без змін (т. 1 а.с. 83-88).
В свою чергу, за результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2014 року № 000511505, яким позивачу визначено завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 66260 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 16565 грн., податкове повідомлення-рішення від 11.06.2014 року № 000501505, яким позивачу встановлено завищення суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 11519 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ фірма «Квант» оскаржило їх в судовому порядку.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ фірми «Квант», зважаючи на наступне:
Так, в ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення ТОВ фірмою "Квант" п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього у розмірі 60194 грн., у т.ч. по періодам: листопад 2013 р. на 3559 грн., жовтень 2012 р. на 5235 грн., січень 2013 р. на 8215 грн., лютий 2013 р. на 3050 грн., березень 2013 р. на 2863 грн., травень 2013 р. на 14840 грн., червень 2013 р. на 6218 грн., липень 2013 р. на 1249 грн., серпень 2013 р. на 3011 грн., вересень 2013 р. на 4103 грн., жовтень 2013 р. на 650 грн. та завищено суму податкового кредиту у листопаді 2013 р. на 6201 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду; п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2013 р. на 32431 грн., за листопад 2013 р. на 35560 грн.
В акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів України в Одеській області посилалась на те, що вказані порушення були допущені внаслідок документального не підтвердження позивачем правовідносин з ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», Ріал Істейт Ф.К.А.У., ТОВ «Адвентіс», ТОВ «Джая», ТОВ «Шапаш», ТОВ «Реал Гіпермаркет Україна». Податковий орган зазначив, що пред'явлені до перевірки акти наданих послуг не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт, обґрунтування вартості, прізвищ осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій.
Крім того, відповідач вказав, що ТОВ фірма «Квант» до перевірки не надано документів, які б дали змогу чітко відстежити, що є результатом замовлених робіт (послуг), а також встановити яким чином результати цих робіт використовуються у господарській діяльності позивача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив, що у січні 2010 року між ТОВ фірма «Квант» (Постачальник) та ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» (Метро) був укладений договір поставки товарів та надання послуг від 01.01.2010 року № 20481, відповідно до якого Метро надає Постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору. (т. 1 а.с. 113-120). Договір містить додатки, які визначають реквізити Метро, вимоги Метро, умови торгівлі та інші положення.
На підтвердження фактичного виконання вказаного договору позивачем надано акти приймання наданих послуг: акт приймання маркетингових послуг стосовно товарів постачальника, послуг по організації просування товарів постачальника, послуг з логістичного управління товарами постачальника у консолідаційно-розподільчому центрі, послуг по організації збуту товарів постачальника, послуг з організації додаткового інформування товарів постачальника, послуг з організації інформування постачальника через МЕТРО-ЛІНК, послуги з реклами в Метро-Пошті (т. 1 а.с. 189-195, 198-204, 209-214, 217-223. 225-227, 241-247, 249-250; т. 2 а.с. 3-15, 32-45, 47-52, 59-65, 76-82, 86-92, 111-117), звіти до актів приймання наданих послуг, які визначають зміст наданих послуг та їх вартість та податкові накладні.
Крім того, у січні 2010 року між ТОВ фірма «Квант» (Постачальник) та ТОВ «Реал - Гіпермаркет Україна» (далі - Реал) також був укладений договір поставки товарів та надання послуг від 01.01.2010 року № 20481.
Згідно умов укладеного договору Реал зобов'язувалось надати Постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору (т. 1 а.с. 136-143). Даний договір містить додатки, які визначають реквізити ТОВ "Реал- Гіпермаркет Україна", умови торгівлі та інші положення.
У підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем були надані акти приймання наданих послуг: з організації просування товарів постачальника, маркетингові послуги стосовно товарів постачальника (т. 2 а.с. 1-2, 20-22) та податкові накладні.
Судом першої інстанції встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ фірма «Квант» (Постачальник) мала господарські відносини з ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» (покупець) відповідно до наступних договорів:
- договору поставки від 01.01.2012 року № П3949, згідно з яким Постачальник зобов'язується постачати покупцеві в зазначену ним торгову точку та/або на склад покупця продукцію, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати продукцію, перелічену в специфікації та замовлену в обсягах та на умовах, передбачених цим договором. Точний обсяг і асортимент товарів, що придбаються покупцем, визначаються в замовленнях покупця на придбання окремих партій товарів (т. 1 а.с. 154-160);
- договору про надання торгівельного співробітництва (надання послуг) від 01.01.2012 року № У3949, відповідно до якого ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» зобов'язується надати ТОВ фірма «Квант» послуги щодо передпродажної підготовки товарів позивача та маркетингові послуги, а ТОВ фірма «Квант» зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги (т. 1 а.с. 162-166). Метою надання послуг згідно договору є стимулювання та сприяння реалізації товарів ТОВ фірма «Квант»;
- договору про надання торгівельного співробітництва (надання послуг) від 01.01.2013 року. № У3949 відповідно до якого ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» зобов'язується надати ТОВ фірма «Квант» послуги щодо передпродажної підготовки товарів позивача та маркетингові послуги, а ТОВ фірма «Квант» зобов'язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги (т. 1 а.с. 167-171). Метою надання послуг згідно договору є стимулювання та сприяння реалізації товарів ТОВ фірма "Квант".
Документальним підтвердженням виконання договору є акти виконаних робіт (наданих послуг): про надання послуг з організації руху товарів згідно п. 3.3.1 договору, послуг з консолідації замовлень на поставку, передпродажних послуг (квартальна фіксована вартість), послуг з розміщення товарів на торці гондоли (т. 1 а.с. 196-197, т. 2 а.с. 23), звіти до актів приймання наданих послуг, які визначають зміст наданих послуг та їх вартість та податкові накладні.
Ще одним контрагентом позивача у вказаний період було ТОВ «Адвентіс» (Покупець).
Згідно договору поставки від 01.03.2012 року № 100789 постачальник (ТОВ фірма "Квант") зобов'язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки продовольчу та/або непродовольчу продукцію у власність Покупця (ТОВ «Адвентіс»), а покупець зобов'язується прийняти товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору (т. 1 а.с. 172-175). Додатком № 2 до вказаного договору визначено, що Покупець надає постачальнику послуги з централізації поставок - це сукупність заходів, що надають можливість постачальнику не передавати товари безпосередньо у кожну торгівельну точку покупця, а поставляти товар на розподільчий центр покупця, та тим самим, отримувати економію у логістичних витратах, прискорювати реалізацію товарів кінцевому споживачу, збільшувати товарообіг товарів, що поставляються згідно даного договору (т. 1 а.с. 176-177).
У підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем були надані акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг): з надання передпродажних послуг, послуг з централізації поставок, послуг з просування торгової марки (особливе розміщення товару та інше), послуг з розширення ринку збуту товарів постачальника, послуг по просуванню товару (т. 1 а.с. 205-206, 224), звіти до актів приймання наданих послуг, які визначають зміст наданих послуг та їх вартість та податкові накладні.
Також, згідно матеріалів справи, у січні 2013 року між ТОВ фірма «Квант» (Постачальник) та ТОВ «Джая» (Покупець) було укладено ряд договорів, а саме:
- договір поставки від 15.01.2013 року № 929, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити товар згідно із замовленням Покупця, а Покупець прийняти його відповідно до накладних та протоколу узгодження цін, що є невід'ємною частиною договору, та оплатити товар (т. 1 а.с. 178-179);
- договори про надання послуг від 15.01.2013 року №№ 1156, 1157, відповідно до яких ТОВ «Джая» (Виконавець) приймає на себе обов'язок надати ТОВ фірма «Квант» (Замовник) послуги, пов'язані з передпродажною підготовкою товару в магазині «Мегамаркет», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, літ. А, а Замовник зобов'язується оплатити надані виконавцем послуги на умовах цього договору (т. 1 а.с.180, 181). У договорах визначено, що передпродажна підготовка товару в магазині - викладка та розміщення товару замовника в торговому залі магазина;
- договори від 28.01.2013 року №№ 757П, 758П, предметом яких є обов'язок ТОВ «Джая» (Виконавця) надати ТОВ фірма «Квант» (замовнику) послуги, пов'язані з передпродажною підготовкою товару в магазині «Мегамаркет», який розташований за адресою: м. Київ, пр-т Московський, буд. 6, літ. Д, Д1, а Замовник зобов'язується оплатити надані виконавцем послуги на умовах цього договору (т. 1 а.с.182, 183).
На підтвердження виконання умов цих договорів ТОВ фірма «Квант» були надані: акти приймання-передачі виконаних послуг з передпродажної підготовки товару (т. 1 а.с. 207-208, 232-238; т. 2 а.с. 26-28, 94-100, 102-110) та податкові накладні.
У перевіряємий період ТОВ фірма «Квант» також були укладені договори з ТОВ «Шапаш», а саме:
- договір поставки від 01.10.2012 року № 785, згідно якого позивач (Постачальник) зобов'язується поставити товар згідно із замовленням ТОВ «Шапаш» (Покупця), а Покупець прийняти його відповідно до накладних та протоколу узгодження цін, що є невід'ємною частиною договору, та оплатити товар (т. 1 а.с. 186-187);
- договори про надання послуг від 01.10.2012 року №№ 866, 929, відповідно до яких ТОВ «Шапаш» (Виконавець) приймає на себе обов'язок надати ТОВ фірма «Квант» (Замовник) послуги, пов'язані з передпродажною підготовкою товару в магазині «Мегамаркет», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, буд. 6, а Замовник зобов'язується оплатити надані виконавцем послуги на умовах цього договору (т. 1 а.с. 185, 188). У договорах визначено, що передпродажна підготовка товару в магазині - викладка та розміщення товару замовника в торговому залі магазина.
На підтвердження виконання вищезазначених договорів ТОВ фірма "Квант" надано: акти приймання-передачі виконаних послуг з передпродажної підготовки товару (а.с. 215-216, 239-240 т. 1, а.с. 24-25, 68-72 т. 2) та податкові накладні.
Слід зазначити, що відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п.198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).
Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.
При цьому, відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.3 ст. 200 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст. 200 Кодексу встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Дослідивши надані позивачем первинні документи колегія суддів вважає, за необхідне зазначити наступне:
Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В свою чергу, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо завищення позивачем суми податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податковий орган вказував на відсутність належного документального підтвердження здійснення господарських операцій з переліченими в акті контрагентами.
Однак, зазначені висновки податкового органу є необґрунтованими.
Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, позивачем у підтвердження виконання умов укладених договорів були надані первинні документи, зокрема, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг).
Також позивачем були надані звіти по продажам соку гранатового ТМ «Квант», з яких, як вірно встановлено судом першої інстанції, вбачається зріст товарообігу зазначеного товару у 2011, 2012, 2013 роках завдяки маркетинговим послугам, які надавались контрагентами позивача у періоді, що перевірявся (т. 4 а.с. 53-55), звіти по акціям соку гранатового ТМ «Квант», в яких зазначені переваги даного товару, описані досягнуті результати проведених акцій та графіки продаж.
Крім того, в матеріалах справи містяться фотоматеріали, які підтверджують надання контрагентами позивача маркетингових послуг ТОВ фірма «Квант» з продажу соку гранатового, а саме: розміщення інформації про соки гранатові ТМ "Квант" на офіційному веб-сайті ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна", поширення інформації про товар позивача у торгівельному об'єкті.
Таким чином, наданими позивачем первинними документами підтверджуються факти надання контрагентами позивача - ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна", Ріал Істейт Ф.К.А.У., ТОВ "Адвентіс", ТОВ "Джая", ТОВ "Шапаш", ТОВ "Реал Гіпермаркет Україна" маркетингових послуг та послуг з передпродажної підготовки товару, а також їх вплив на збільшення товарообігу соків гранатових ТМ "Квант" у 2012-2013 рр. у порівнянні з 2011 роком.
Надані позивачем договори та первинні документи містять необхідну та достатню інформацію щодо господарських операцій, які здійснювались між вказаними контрагентами.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт здійснення господарських операцій з ТОВ фірма "Квант" та ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна", Ріал Істейт Ф.К.А.У., ТОВ "Адвентіс", ТОВ "Джая", ТОВ "Шапаш", ТОВ "Реал Гіпермаркет Україна" та правомірність формування податкового кредиту по вказаним операціям, а тому в даному випадку відсутні підстави для зменшення ТОВ фірма «Квант» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та суми від'ємного значення ПДВ.
Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження здійснення господарської діяльності позивачем, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 11.06.2014 року № 000511505 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 66260 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 16565 грн. та № 000501505 про зменшення позивачу суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 11519 грн.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Бойко
Судді: Т.М. Танасогло
О.В. Яковлєв