11 грудня 2014 року Справа № 876/1550/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
судді-доповідача Богаченка С.І.,
суддів Старунського Д.М., Рибачука А.І.
при секретарі судового засідання Ратушній М.І.
за участі позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача Заблоцького Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, секретаря Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Островської Любові Іванівни про зобов'язання вчинити дії,-
22 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, секретаря Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Островської Любові Іванівни в якому просив, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, зобов'язати Лапаївську сільську раду надати йому копії рішень сесії Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з питань відведення земельних ділянок для індивідуального будівництва житлових будинків, садівництва та городництва за 2012 рік; зобов'язати Лапаївську сільську раду надати йому копії рішень сесії Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з питань відведення земельних ділянок для індивідуального будівництва житлових будинків, садівництва та городництва за 2013 рік; зобов'язати Лапаївську сільську раду надати йому детальну інформацію відповідно до ч.3 ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови Кабінету міністрів України від 25 травня 2011 року №555; стягнути з Лапаївської сільської ради в користь ОСОБА_2 відшкодування за заподіяну моральну шкоду у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 січня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Лапаївську сільську раду Пустомитівського району Львівської області надати ОСОБА_2 копії рішення сесії Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з питань відведення земельних ділянок для індивідуального будівництва житлових будинків, садівництва та городництва за 2012 рік. У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на неї, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду, зобов'язавши відповідача суб'єкта владних повноважень надати йому копії рішень сесії Лапаївської сільської ради з питань відведення земельних ділянок для індивідуального будівництва житлових будинків, садівництва та городництва за 2013 рік; зобов'язавши відповідача надати копію рішення про затвердження у с.Лапаївка-Холодновітка Генеральних планів; зобов'язавши Лапаївську сільську раду надати детальну інформацію відповідно до ч.3 ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності та Постанови Кабінету міністрів України №555 від 25 травня 2011 року, а також, стягнути з Лапаївської сільської ради в його користь відшкодування за заподіяну моральну шкоду у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано обстави, що мають значення для справи і не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими.
Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 12 листопада 2012 року звернувся до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області із інформаційним запитом у якому просив надати йому копію рішення Лапаївської сільської ради, яке було прийнято 06 травня 2012 року за №019 «Про планування території сіл Холодновідка - Лапаївка» і копії рішень сесії сільської ради за 2012 рік з питань відведення земельних ділянок.
Лапаївська сільська рада, листом за №272 від 12 листопада 2012 року, повідомила позивача по справі про те, що 06 травня 2012 року рішення «Про планування територій сіл Холодновідка та Лапаївка» не приймалося і в цей день сесії сільської ради не було. Також, в даному листі було зазначено, що копії рішень сесії за 2012 рік з питань відведення земельних ділянок, Лапаївська сільська рада не може надати, так як оригінали протоколів сесії з рішеннями були вилучені прокуратурою району.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.1 Законом України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Таким чином, колегія суддів вважає зазначити, що суд першої вірно прийшов до висновку задовольняючи адміністративний позов в частині зобов'язання Лапаївської сільської ради надати ОСОБА_2 копії рішень сесії Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з питань відведення земельних ділянок для індивідуального будівництва житлових будинків, садівництва та городництва за 2012 рік.
Щодо, надання позивачу по справі рішень копії рішень сесії Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з питань відведення земельних ділянок для індивідуального будівництва житлових будинків, садівництва та городництва за 2013 рік, то колегія суддів вважає зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази, того що позивач по справі звертався до відповідачів з інформаційним запитом про надання таких рішень, а отже і відсутній предмет спору.
Із матеріалів справи вбачається, що Лапаївська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, відповідно до ч.3 ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови Кабінету міністрів України від 25 травня 2011 року № 555, надала для ознайомлення позивачу Рішення №019 «Про планування території сіл Лапаївка та Холодновідка» від 06 травня 2012 року. Також, Державним підприємством «Державний інститут проектування міст «Містопроект», листом №304/12-1 від 29 травня 2013 року було повідомлено представника відповідача, що генеральні плани сіл Лапаївка та Холодновідка, розробляє ДП «Державний інститут проектування міст «Містопроект» згідно угоди із сільською радою, орієнтовний термін розроблення та погодження генеральних планів - до кінця 2013 року. Листом №224 від 19 червня 2013 року, Лапаївська сільська рада надіслала позивачу копії Угод на виготовлення проектної документації за №474-13 і №475-13, укладених з Державним підприємством «Державний інститут проектування міст «Містопроект». Доказів, які б підтверджували порушення відповідачами по справі норм ч.3 ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови Кабінету міністрів України від 25 травня 2011 року № 555, позивач по справі не надав.
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне. У постанові Пленуму Верховного Суду України, від 31 березня 1995 року за №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання особи, або втрата нею нормальних життєвих зв'язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав особи. Однак будь-яких доказів, що діями відповідачів позивачу спричинена моральна шкода не було надано. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди є похідними від основних вимог, а тому не має підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди заподіяними діями відповідачів.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.160, ст.ст. 195, ст. 196, ч.1 п.1 ст. 199, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 січня 2014 року по справі №450/2601/13-а - залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя Д.М. Старунський
Суддя А.І. Рибачук
Повний текст ухвали виготовлено 16 грудня 2014 року.