ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
28 листопада 2014 року № 826/14360/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м.Києві про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження №44525461 та №44525490 від 27.08.2014 року,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві про визнання протиправними та скасування постанови ВП №44525490 Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві від 27.08.2014 року про відкриття виконавчого провадження та постанови ВП №44525461 Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві від 28.08.2014року про відкриття виконавчого провадження.
Позивач мотивує позовні вимоги тим, що Відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві винесено оскаржувані постанови з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанови про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, в рамках виконавчого провадження №29323830, які стали підставою для винесення оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження, визнані в судовому порядку неправомірними та скасовані.
Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання та відповідно до заяви, наявної в матеріалах справи, просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача.
Представник відповідача, в судове засідання, не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідачем заперечення на адміністративний позов не надано.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 21.10.2011 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-29 виданого 20.07.2011року виданого Франківським районним судом міста Львова про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» на користь ОСОБА_1 пеню в сумі 5841,98 та матеріальну шкоду в сумі 12088,30грн.
Постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.02.2014року по ВП №29323830, стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» виконавчий збір у розмірі 1793,03грн.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.02.14р. ВП №29323830, встановлено, що ВДВС Подільського РУЮ в м. Києві на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання виконавчого листа №2-29 виданого 20.07.2011року виданого Франківським районним судом міста Львова було витрачено: конвертів (20х0,50) на суму 10,00грн.; (марки 25х1,50) на суму 37,50грн.; постанова з реєстру державного виконавця на користування ЄДРВП (25х34) на суму 33,50грн.; виготовлення 1 екземпляру документів (заправка картриджу 0,52 та 1 лист паперу 0,07)*29 на суму 17,11грн. та постановлено стягнути з боржника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» витрати на проведення виконавчих дій у сумі 98,11грн.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві Городньою Г.Ю. від 20.06.2014 року встановлено, що виконавчий документ виконаний фактично та в повному обсязі та постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-29 виданого 20.07.2011року виданого Франківським районним судом міста Львова закінчити.
Постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій виведено в окремі провадження.
АТ «СК «АХА Страхування» оскаржило в судовому порядку постанову від 14.02.14р. про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову від 14.02.14р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП №29323830.
Як встановлено судом, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м.Києві Ясінською К.М., розглянуто заяву стягувача про примусове виконання постанови №29323830 від 14.02.14р. ВДВС Подільського РУЮ про стягнення з АТ «СК «АХА Страхування» на користь держави виконавчий збір у розмірі 1793,03грн. та прийнято постанову від 27.08.2014 року ВП №44525490 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №29323830 від 14.02.14р. про стягнення з АТ «СК «АХА Страхування» на користь держави, виконавчий збір у розмірі 1793,03грн.
Постановою ВДВС Подільського РУЮ від 27.08.2014року ВП №44525461 відкрито виконавче провадження з виконання постанови №29323830 від 14.02.2014р. про стягнення з АТ «СК «АХА Страхування» на користь держави, виконавчий збір у розмірі 98,11грн.
Позивач не погоджується з постановами державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, зазначаючи про незаконність постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, які, на момент прийняття оскаржуваного рішення, в судовому порядку було скасовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV).
Статтею 1 Закону №606-XIV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною 1 статті 11 вказаного Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно пункту 7 частини другої статті 17 Закону №606-XIV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.
Згідно з ч. 1. ст.19 зазначеного Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
Згідно підпункту 3.7.1 пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.
Підпунктом 3.7.4. пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.
Згідно підпункту 3.13.1 пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду в десятиденний строк.
У відповідності до підпункту 3.13.2 пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі якщо виконавче провадження було завершено, а витрати на організацію та проведення виконавчих дій не були стягнуті, постанова про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій виділяється в окреме провадження в порядку, передбаченому підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 цього розділу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення.
У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Частинною першою статті 26 Закону №606, визначено підстави відмови у відкритті виконавчого провадження,а саме: державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6 1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Як встановлено судом, Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 16.07.2014року скаргу на АТ «СК «АХА Страхування» на дії державного виконавця задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову від 14.02.14р. державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Городня Г.Ю. про стягнення з боржника виконавчого збору ВП 29323830 та визнано неправомірним та скасовано постанову від 14.02.14р. державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Городня Г.Ю. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП №29323830; зобов'язано ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження №29323830 по виконавчому листу №2-299 від 20.07.11р. про стягнення з АТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 12088,30грн. матеріальної шкоди та пені у сумі 5841,98грн.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).
В даному випадку, беручи до уваги те, що на час ухвалення спірних постанов про відкриття виконавчого провадження на підставі постанов про стягнення виконавчого збору та витрат, які були скасовані рішенням суду, яке набрало законної сили, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваних постанов, в силу наведених вище норм законодавства.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 16.07.2014року скасовані постанови державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Городня Г.Ю. від 14.02.2014року про стягнення з боржника виконавчого збору ВП 29323830 та стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП №29323830, по примусовому виконанню яких державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві відкриті виконавчі провадження №44525490 та №44525461, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовнихвимог.
Також, суд звертає увагу, що у постанові про відкриття виконавчого провадження від 27.08.14р. ВП №44525461 на підставі постанови №29323830 від 14.02.14р. відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору у розмірі 98,11 грн. Разом з тим, дана сума була визначена у постанові від 14.02.14р. ВП №29323830 як витрати на проведення виконавчих дій, а не сума виконавчого збору.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Задовольнити адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2014 року ВП №44525490.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2014року ВП №44525461.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після
Суддя Є.В. Аблов