ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 грудня 2014 року 11:07 № 826/16607/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:
головуючого судді Аблова Є.В.,
судді Амельохіна В.В.,
судді Шулежка В.П.,
при секретарі судового засідання Кушнерик Т.Р.,
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Попович О.М.,
представника третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України за участю третьої особи ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України за участю третьої особи ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, скасування реєстрації декларації про готовність про готовність об'єкта до експлуатації, мотивуючи позовні вимоги тим, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України всупереч відсутності дозволів на виконання будівельних робіт - будівництво господарського блоку літ. «В» за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, виданих ОСОБА_5, зареєструвала декларацію про готовність зазначеного об'єкта до експлуатації, а відтак підлягає скасуванню як протиправна.
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо прийняття та реєстрації Декларації №ІУ 142141700647 від 19.06.2014 року про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво господарського блоку літ. «В» за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1; скасувати реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво господарського блоку літ. «В» за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.06.2014 року за №ІУ 142141700647.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що Державна архітектурно-будівельна інспекція при реєстрації декларації, поданої ОСОБА_5, діяла у відповідності до чинного законодавства, на підставі та у спосіб, передбачених Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами, оскільки до повноважень відповідача належить перевірка повноти даних, що зазначені в декларації, а відповідальність за їх достовірність несе замовник.
В судовому засіданні представник третьої особи просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В наданих суду письмових запереченнях представник третьої особи зазначив, що межова структура, а саме господарська споруда, тильною стороною якої є кам'яний паркан, за зовнішніми ознаками належить самій ОСОБА_5, оскільки збудована за її рахунок та на території її земельної ділянки, тому ОСОБА_5 мала право самостійно та на власний розсуд розпоряджатись такою спорудою, в тому числі і безперешкодно здійснювати її реконструкцію. Крім того, дозвіл на виконання будівельних робіт був виданий згідно законодавства, яке вже втратило чинність, однак чинним законодавством його не дія зупинена.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2 площею 0,0595 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №945525, виданого 27.11.2006 року Одеським міським управлінням земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Суміжна земельна ділянка, розташована за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_5 відповідно до державного акту про право власності на землю серії IV-ОД №045258 від 18.07.2000 р.
Позивач зазначає, що вказані земельні ділянки розділені кам'яним забором.
В березні 2013 року ОСОБА_5 розпочала будівництво господарського блоку, визначеного в технічній документації під літ. «В», шляхом надбудови на розташованій на належній ОСОБА_4 земельній ділянці розділовому кам'яному заборі з його використанням у якості тильної частини стіни господарського блоку.
Позивач стверджує, що дане будівництво є самочинним, здійсненим з грубим порушенням будівельних, протипожежних та санітарних норм та правил, однак 19.06.2014 року Державна архітектурна-будівельна інспекція України зареєструвала декларацію № ІУ 142141700647 про готовність об'єкта експлуатації, а саме - будівництво господарського блоку літ. «В» у м. Одесі, АДРЕСА_1, код 1271,9 ІІ категорія складності, поданої замовником - ОСОБА_5
Позивач, вважаючи дії щодо реєстрації декларації протиправними, а реєстрацію такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з відповідним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2014 року (далі - Порядок №461).
Відповідно до ч. 1 п. 2 Порядку №461 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
При цьому, згідно ч.2 п.2 Порядку №461 у разі прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, побудованих без наявності дозволу на виконання будівельних робіт до 31 грудня 2009 р., особливості реєстрації декларації та її форма визначаються Мінрегіоном.
Пунктом 11 Порядку №461 визначено, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
У відповідності до п. 17 Порядку №461 реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Відповідно до абз.7 ст.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства - це документ, яким суб'єкт господарювання повідомляє державного адміністратора або представника відповідного дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
У такий спосіб суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру.
Форма та порядок повідомлення державного адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 статті 4 Закону про дозвільну систему передбачено, що суб'єкт господарювання має право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі подання декларації без отримання документа дозвільного характеру, за винятком тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 Розділу «Загальні питання» Порядку № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Згідно з п.20 Порядку № 461, інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію, а в разі, коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації (п.21 Порядку № 461).
Пунктом 21 Порядку № 461 визначено, що у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.
Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.
Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходження об'єкта є м. Одеса, АДРЕСА_1, однак реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації здійснено Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні враховуватися законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.
Вирішуючи спір, суд враховує висновок будівельно-технічного дослідження щодо дотримання норм при будівництві об'єктів за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2, № 29-05/13 від 29.05.2013 року, відповідно до якого при будівництві двоповерхової будівлі із задіянням забору між суміжними ділянками АДРЕСА_2, та АДРЕСА_2, були порушені містобудівні, будівельно-технічні та інші норми у сфері проектно-будівельної галузі. Проведена реконструкція можлива тільки при отриманні містобудівних умов та обмежень, які виходячи із діючих будівельних норм містили б ряд приписів про нормативний відступ будівлі від межі забору мінімум на 1 метр, а також від наявних будівель на сусідніх ділянках, введених в експлуатацію, не менш 8 метрів (пожежна норма).
У відповідності до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм та правил, місцевих правил забудови населених пунктів у визначеному законодавством порядку.
Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль» державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.
Проте, в абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» зазначено, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані: утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, додержуватися під час експлуатації об'єкта архітектури вимог, визначених у його архітектурно-технічному паспорті, а також вимог законодавства; отримувати в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.
Згідно ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109 затверджений Порядок, який визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.
Згідно п.2.1 Порядку, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до п.2.2 Порядку, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Таким чином, з урахуванням того, що судом не встановлено факту звернення ОСОБА_5 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради для отримання містобудівних умов та обмежень, з урахуванням висновку будівельно-технічного дослідження щодо дотримання норм при будівництві об'єктів за адресою: АДРЕСА_2, № 29-05/13 від 29.05.2013 року, суд дійшов висновку про наявність суттєвих порушень вимог чинного законодавства при будівництві господарського блоку під літ. «В» по АДРЕСА_1, що з огляду на недостовірність відомостей у декларації від 19.06.2014 року унеможливлює введення зазначеного об'єкту в експлуатацію.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Згідно ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки внаслідок спірного будівництва порушуються права та інтереси позивача, так як самочинне будівництво пошкоджує кам'яний забір, що належить позивачу, суд з метою захисту порушеного права позивача прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом розгляду даної справи, вказує на те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень при реєстрації спірної декларації діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо прийняття та реєстрації Декларації №ІУ 142141700647 від 19.06.2014 року про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво господарського блоку літ «В» за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1.
Скасувати реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво господарського блоку літ «В» за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.06.2014 року за №ІУ 142141700647.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 10.12.2014 р.
Головуючий суддя Аблов Є.В.
Суддя Амельохін В.В.
Суддя Шулежко В.П.