ун. № 759/13225/14-à
пр. № 2-à/759/386/14
17 ãðóäíÿ 2014 ðîêó Святошиський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Лопатюк Н.Г.,
при секретарі Фещук Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФ України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що він перебуває на обліку в УПФ України в Святошинському районі м. Києва і отримує пенсію за віком з 02.06.2014 року у відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В період з 05.09.1977 року по 18.01.1994 року він проходив військову службу у Збройних Силах.
Звільнений з військової служби Наказом заступника Міністра оборони Російської Федерації від 27.12.1993 року №01155.
Виключений із списків особового складу 18.01.1994 року начальником ГКЕУ Міністерства оборони Російської Федерації від 25.01.1994 року №28.
На сьогоднішній день він є підполковником в запасі.
19.01.1994 року йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Військову пенсію отримував до 31.05.2014 року.
Зазначені дані містяться в Атестаті №1215 про зняття з обліку, який видано Головним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.05.2014 року №1932.
Виплату військової пенсії було припинено у зв'язку з призначенням пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому був знятий з обліку 31.05.2014 року.
02.06.2014 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком, у зв'язку з тим, що у нього з'явилося таке право.
Відповідно до Протоколу №999 від 14.05.2014 року, виданого УПФ України в Святошинському районі м. Києва, йому була призначена пенсія за віком в розмірі 6 029 грн. 69 коп.
Однак, в подальшому відповідач не призначав пенсію, а здійснив перерахунок.
Відповідач неправомірно при призначенні пенсії застосував показник середньої заробітної плати у галузях економіки України за 2007 рік, замість правильного застосування показника середньої заробітної плати у галузях економіки України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2011-2013 року (2 700 грн. 98 коп.), як це передбачено ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, його пенсія суттєво знизилась до 3 135 грн. 85 коп.
В своїй заяві від 02.06.2014 року, він просив призначити пенсію за віком, тобто вперше, однак як вбачається з розпоряджень УПФ України в Святошинському районі м. Києва №11255 від 04.06.2014 року та №303100 від 02.07.2014 року, йому пенсія не призначалась, а перераховувалась через зміну надбавки. Разом з тим, навіть у зазначених розпорядженнях містяться неточності щодо доплати за понаднормований стаж, розмір пенсії інше.
Відповідач не мав права застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007 рік, оскільки він вперше звернувся за пенсією за віком в 2014 році.
Неправомірним є застосування показника середньої заробітної плати у галузях економіки України, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2007 рік, оскільки у 1994 році він набув права на військову пенсію у віці 40 років, а у 2014 році набув права на пенсію відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у віці 60 років.
На підставі наведеного, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить винести постанову, якою визнати дії УПФ України в Святошинському районі м. Києва щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузях економіки України в сумі 1 197 грн. 91 коп. за 2007 рік при призначенні йому пенсії за віком у 2014 році - протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату йому пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2011-2013 року (2 700 грн. 98 коп.), починаючи з 02.06.2014 року.
Представники позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладі в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, в матеріалах справи містяться письмові заперечення проти позову, в яких представник просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини даної справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставлення, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.
В ході судового розгляду встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФ України в Святошинському районі м. Києва і отримує пенсію за віком з 02.06.2014 року у відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В період з 05.09.1977 року по 18.01.1994 року він проходив військову службу у Збройних Силах. Звільнений з військової служби Наказом заступника Міністра оборони Російської Федерації від 27.12.1993 року №01155.
18.01.1994 року позивач був виключений із списків особового складу начальником ГКЕУ Міністерства оборони Російської Федерації від 25.01.1994 року №28 і на сьогоднішній день він є підполковником в запасі.
Як встановлено в ході судового розгляду, 19.01.1994 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Військову пенсію він отримував до 31.05.2014 року, що відображено в Атестаті №1215 про зняття з обліку, який видано Головним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.05.2014 року №1932.
Виплату військової пенсії було припинено у зв'язку з призначенням пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому був знятий з обліку 31.05.2014 року.
Як встановлено в ході судового розгляду, 02.06.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком, у зв'язку з тим, що у нього з'явилося таке право.
Відповідно до Протоколу №999 від 14.05.2014 року, виданого УПФ України в Святошинському районі м. Києва, позивачу була призначена пенсія за віком в розмірі 6 029 грн. 69 коп.
Однак, в подальшому відповідач не призначав пенсію, а здійснив її перерахунок.
Тобто, як пояснили представники позивача в судовому засіданні, відповідач неправомірно при призначенні пенсії застосував показник середньої заробітної плати у галузях економіки України за 2007 рік, замість правильного застосування показника середньої заробітної плати у галузях економіки України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2011-2013 року (2 700 грн. 98 коп.), як це передбачено ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, пенсія позивача суттєво знизилась до 3 135 грн. 85 коп.
Позивач 02.06.2014 року звернувся із заявою, в якій просив призначити пенсію за віком, однак як вбачається з розпоряджень УПФ України в Святошинському районі м. Києва №11255 від 04.06.2014 року та №303100 від 02.07.2014 року, йому пенсія не призначалась, а перераховувалась через зміну надбавки.
Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з наступного.
Виходячи зі змісту ст.63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавтсвом. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пенсія за вислугою років - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а пенсія за віком - загальновизначена пенсія для усіх категорій осіб.
Враховуючи той факт, що позивач жодним із видів загальнопередбаченої пенсії не користувався раніше, то право на пенсію за віком у нього виникло вперше, тобто не відбувся перехід з одного виду пенсії на інший.
Відповідно до ст.5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Враховуючи вищенаведене, питання щодо виплати пенсії за вислугою років не входять до правового регулювання Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Доводи відповідача не можуть прийматись до уваги, оскільки в частині третій статті 45 Закону №1058 мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій по матеріалам пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, так як мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону.
Як встановлено в ході судового розгляду, позивач з 1994 року по 2014 рік був працюючим пенсіонером, за даний період часу у відповідності до вимог чинного законодавства із заробітної плати, яку я отримував, сплачено страхові внески. Тобто, існують усі законодавчо передбачені підстави для отримання пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, так як пенсія призначена вперше відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі вищевказаного, при визначенні розміру пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір середньої заробітної плати (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії слід застосовувати, виходячи із розміру заробітної плати за 2011-2013 роки, а не застосовувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік.
За таких обставин, позивачу пенсія за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була призначена вперше, а тому виникає право на застосування формул визначення розміру пенсії, які використовуються при призначенні зазначеної пенсії вперше (згідно ст.40 Закону України № 1058), а не тих формул та граничних розмірів коштів, які використовуються при переході з одного виду пенсії на інший.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачі суду не надали.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ст.ст.3, 4, 11, 12, 19, 99, 104-105, 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузях економіки України в сумі 1 197 грн. 91 коп. за 2007 рік, при призначення ОСОБА_1 пенсії за віком у 2014 році.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2011-2013 роки (2 700 грн. 98 коп.), починаючи з 02 червня 2014 року.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення цієї постанови апеляційної скарги.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Лопатюк Н.Г.