17 грудня 2014 року справа № 823/3528/14
м. Черкаси
15 год. 00 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гараня С.М.,
при секретарі Рахліній В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Христиніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України через Христиніську ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області в рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку 3 682,00грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач, як фізична особа-підприємець відповідно норм до Податкового кодексу України зобов'язаний вчасно та в повному обсязі сплачувати податки та збори, зокрема, єдиний податок, платником якого він є. Відповідач свій обов'язок не виконував належним чином, внаслідок чого за ним рахується податковий борг зі сплати єдиного податку на загальну суму 3 682,00грн.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Христиніської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області.
Відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, причини повторної неявки суду не повідомив. В підтвердження того, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться супровідні листи, з яких вбачається, що відповідачеві направлялася ухвала про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 03.12.2014р. та про відкладення розгляду справи на 17.12.2014р. - була повернута до суду з відміткою на конверті «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.24, 29).
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.
Частиною 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець суб'єктом господарювання 02.12.2011р., за реєстраційним номером облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1, що підтверджується копією виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6) та перебуває на обліку в ДПІ у Христинівському районі, як платник податків і зборів з 05.12.2011р. за № 5379, що підтверджується довідкою від 06.12.2011р. № 804 (а.с.8).
05.12.2011р. ОСОБА_1 подав до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, згідно з якою було обрано ставку єдиного податку 10% до розміру мінімальної заробітної плати та І групу платників єдиного податку (а.с.10-11).
З вищевказаної заяви вбачається, що відповідач обрав наступний вид підприємницької діяльності: роздрібна торгівля з лотків та на ринках (КВЕД 52.62.0).
Так, рішеннями Христинівської міської ради Черкаської області від 08.12.2011р. № 12-1-VІ, від 12.06.2012р. № 16-2/4-VI та від 02.07.2013р. № 27-2/2- VІ затверджено ставки єдиного податку на 2012р., 2013р. та 2014р. для першої та другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування обліку та звітності. Відповідно до цих рішень, фізичні особи-підприємці, які відносяться до І групи платників єдиного податку сплачують фіксовану ставку єдиного податку, що становить 10% розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня податкового (звітного) періоду (а.с.13, 14, 15).
Тобто, ФОП ОСОБА_1 повинен був сплачувати до місцевого бюджету щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця:
107,30грн. єдиного податку у 2012р. (1073,00грн. (мінімальний розмір заробітної плати станом на 01.01.2012р.) х 10% = 107,30грн.);
114,70грн. єдиного податку у 2013р. (1147,00грн. (мінімальний розмір заробітної плати станом на 01.01.2013р.) х 10% = 114,70грн.);
121,80грн. єдиного податку у 2014р. (1218,00грн. (мінімальний розмір заробітної плати станом на 01.01.2014р.) х 10% = 121,80грн.)
З матеріалів справи суд встановив, що податковий борг ФОП ОСОБА_1 по єдиному податку виник за період з 20.02.2012р. по 20.10.2014р., а отже становить 3 682,00грн. (1 087,60грн. (борг по єдиному податку за лютий-грудень 2012р.) + 1 376,40грн. (борг по єдиному податку за 2013р.) + 1 218,00грн. (борг по єдиному податку за січень-жовтень 2014р.).
У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, Христинівською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Черкаській області було сформовано та направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 07.08.2014р. № 27-25 на суму 3 316,60грн. (а.с.9, зворотній бік). Проте була повернута до податкового органу з відміткою на конверті - «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.9).
У визначені законом терміни відповідач податкову вимогу не оскаржив, а суму заборгованості по сплаті єдиного податку не погасив, що спонукало податковий орган звернутися до суду для стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-IV (надалі - ПК України).
У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно норм ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.4 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 10.1.2 п.10.1 ст. 10 ПК України передбачено, що до місцевих податків належить єдиний податок.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування видається свідоцтво платника єдиного податку.
Пунктом 291.4. ст. 291 ПК України зазначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на шість груп платників єдиного податку, зокрема, до першої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.
Пунктом 293.1 ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, що передбачено п. 293.2 зазначеної статті.
У відповідності до п. 294.1 ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п.295.1 ст. 295 ПК України).
Пунктом 300.1 ст. 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
З огляду на вищевказане, суд зазначає, що оскільки, податкове зобов'язання по сплаті єдиного податку в сумі 3 682,00грн. не було сплачене відповідачем у встановлені законом строки, таке зобов'язання визнається податковим боргом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив податковий борг по єдиному податку в розмірі 3 682,00грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь бюджету через Христиніську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (ідентифікаційний код - 38776330) податковий борг по єдиному податку на загальну суму 3 682 (три тисячі шістсот вісімдесят дві) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя С.М. Гарань
постанова складена в повному обсязі 22.12.2014р.