"17" грудня 2014 р.Справа № 921/1355/14-г/18
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
розглянув справу
за позовом Прокурора Бродівського району, вул. Юридика, 2, м. Броди, Бродівський район, Львівська область, 80600 в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Броди", вул. Залізнична, 44, м. Броди, Бродівський район, Львівська область
до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, вул. Галицька, 1, м. Тернопіль
про cтягнення 28 933,52 грн боргу
За участі представників:
прокурора: Білецький Н.Т., посвідчення№023462 від 09.12.2013 р.;
позивача: Скорик Г.Д., доручення № 424 від 16.12.2014;
відповідача: Олійник О.І., довіреність № 14/101.
В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Прокурор Бродівського району звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі комунального підприємства "Броди" до відповідача - квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про cтягнення 28 933,52 грн боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору про надання послуг з прибирання територій, вивезення та складування ТПВ, ТВВ і РВ від 18.05.2011 р. №144(82) відповідачем допущено заборгованість по оплаті наданих послуг на суму 28 933,52 грн, стягнення якої і є предметом розгляду у даній справі.
Ухвалою суду від 03.12.2014 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 17.12.2014 р.
16.12.2014 р. на адресу суду надійшов відзив на позов № 14/2392 від 16.12.2014 р. згідно якого відповідач не заперечує наявність заборгованості перед комунальним підприємством "Броди" в сумі 28 933,52 грн, однак зазначає, що КЕВ м. Тернопіль є структурним підрозділом в системі збройних сил України і в повному обсязі фінансується із державного бюджету по кошторису Міністерства оборони України, а у зв'язку з неналежним фінансуванням, не може провести оплату послуг згідно умов договору № 144(82) та виставлених рахунків. Крім того, відповідач просить суд, з огляду на те, що КЕВ м. Тернопіль являється державною установою та органом військового управління в системі Збройних Сил України, повністю фінансується з державного бюджету, відмовити в позовних вимогах про стягнення з нього судового збору, так як останній в загальному порядку не справлявся, оскільки позов поданий прокурором, що звільнений від його сплати.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просять суд позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в частині стягнення судового збору, в іншій частині - позовні вимоги визнав, з підстав, викладених у відзиві на позов № 14/2392 від 16.12.2014 р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши думку прокурора, пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 ГПК України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.
Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві (ст. 2 ГПК України).
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Як вбачається із позовної заяви, поданої прокурором Бродівського району, на підставі рішення виконкому Бродівської міської ради №299 від 29.07.2010 р. комунальним підприємством "Броди" (далі-виконавець), та юридичною особою - квартирно - експлуатаційним відділом м. Тернопіль (далі - споживач), було укладено договір про надання послуг з прибирання територій, вивезення та складування ТПВ, ТВВ і РВ від 18.05.2011 р. №144(82).
Згідно п.1 укладеного між сторонами правочину, предметом договору для юридичних осіб є забезпечення виконавцем надання послуг з прибирання прилеглих і інших територій, вивезення твердих побутових відходів (далі ТПВ), складування твердих побутових відходів (ділі СТПВ), складування чи вивезення твердих виробничих відходів (далі ТВВ), послуги надаються з травня 2011 р. від будівель чи земельних ділянок, що розташовані за адресами: м. Броди, вул. Хромая, 1-9, 3а, 5а, 6а, 7а, 8а, 10а.
Розрахунок за надані послуги здійснюється згідно розділу "Оплата спожитих послуг" договору наступним чином: розрахунковим періодом є календарний місяць; у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання рахунків на оплату послуг; плата вноситься на розрахунковий рахунок або в касу підприємства до 25 числа поточного місяця в сумі 4 282,44 грн/міс., а з лютого 2013 р. - 4 133,36 грн; послуги осіб оплачуються у 5-ти денний термін згідно виставлених рахунків за фактично надані послуги.
Згідно умов договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги у встановлені договором строки.
Умовами укладеного між сторонами спірних правовідносин договору передбачено, що останній укладено на період з травня 2011 р. по грудень 2011 р., набирає чинності з дня його укладення та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку, або до 01 грудня кожного року однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу однією з підстав виникнення зобов'язань.
Відповідно до ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На виконання умов договору № 144 (82), комунальне підприємство "Броди" свої зобов'язання в період з 01.01.2014 р. по 01.08.2014 р. виконувало своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт по наданню послуг, підписаними сторонами без зауважень та заперечень, та виставленими рахунками № 47 за січень 2014 р. на суму 4 130,36 грн, № 133 за лютий 2014 р. на суму 4 130,36 грн, № 294 за березень 2014 р. на суму 4 130,36 грн, № 392 за квітень 2014 р. на суму 4 130,36 грн, № 525 за травень 2014р. на суму 4 130,36 грн, № 639 за червень 2014 р. на суму 4 130,36 грн, № 707 за липень 2014 р. на суму 4 130,36 грн (копії рахунків та актів виконаних робіт по наданню послуг знаходяться у матеріалах справи).
Таким чином, на виконання вимог укладеної між контрагентами угоди, позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 28 933,52 грн.
Проте, відповідачем не дотримані погоджені сторонами строки оплати за отримані в період з 01.01.2014 р. по 01.08.2014 р. послуги, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 28 933,52 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 15.10.2014 р., який підписаний сторонами без заперечень.
Крім того, згідно усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні та письмового відзиву № 14/2392 від 16.12.2014 р. квартирно - експлуатаційний відділ м. Тернополя заборгованість в сумі 28 933,52 грн. за надані послуги у період з січня по липень 2014 р. визнав.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору КЕВ м. Тернопіль не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої суми позову, а тому позовні вимоги про стягнення з квартирно - експлуатаційного відділу м. Тернопіль заборгованості в сумі 28 933,52 грн підлягають до задоволення як правомірно заявлені, документально підтверджені та визнані відповідачем.
Щодо заперечень відповідача з приводу того, що він являється державною установою та фінансується з державного бюджету, тому не повинен нести витрати по сплаті судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (далі-Закон), який відповідно до статті 10 набрав чинності з 01.11.2011 року (із змінами та доповненнями) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.
Відповідно до частини 1 статті 4 вищевказаного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.14 становить 1 218 грн.
В спірному випадку позовні вимоги по даній справі являються майнового характеру, отже сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1 827 грн. 00 коп.
В силу ст. 49 України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Крім того, відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, суд приходить до висновку про стягнення з квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль в дохід Державного бюджету України судового збору в розмірі 1 827 грн 00 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд.
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль (вул. Галицька, 1, м. Тернопіль ідентифікаційний код 08464162) на користь Комунального підприємства "Броди" (вул. Залізнична, 44, м. Броди, Бродівський район, Львівська область, ідентифікаційний код 03348666) 28 933 грн. 52 коп. боргу.
3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль (вул. Галицька, 1, м. Тернопіль ідентифікаційний код 08464162) в дохід Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 18.12.2014 р. через місцевий господарський суд.
Суддя Н.В. Охотницька