15 грудня 2014 року Справа № 133434/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації на постанову Снятинського районного суду Івано - Франківської області від 25 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня,-
26.07.2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду війни за 2011 рік.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Але всупереч вимогам ст. 13 вказаного Закону та ст. 22 п. 3 Конституції України щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня була виплачена не в повному розмірі, тому позивач і звернувся в суд із зазначеним адміністративним позовом.
Постановою Снятинського районного суду Івано - Франківської області від 25 жовтня 2011 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії відповідача. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити позивачу інваліду війни ІІ групи за 2011 рік недоплачену разову щорічну грошову допомогу до 05 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є ветераном війни - інвалідом 2 групи , що підтверджено копією посвідчення наявного в матеріалах справи, та що позивачу було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року №341.
Згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Оскільки у 2011 році дія ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинялась, та колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо проведення перерахунку і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, виплата разової щорічної грошової допомоги інваліду війни до 5 травня за 2011 рік повинна проводитись згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів, вважає за потрібне також зазначити, що відповідно до ч.1 ст.28 наведеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону «мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня у визначених законом розмірах здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 196, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Снятинського районного суду Івано - Франківської області від 25 жовтня 2011 року у справі № 2а-3920/11 - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга