ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 грудня 2014 року № 826/13637/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тема Мода Юкрейн"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №00001241502 від 03.06.2014, №00001261502 від 03.06.2014, №00001251502 від 03.06.2014.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тема Мода Юкрейн" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №00001241502 від 03.06.2014, №00001261502 від 03.06.2014, №00001251502 від 03.06.2014.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він оформлює податкові накладні, як і ВМД у електронному вигляді, при цьому відповідно до положень чинного законодавства відповідні документи вважаються первинними документами, які фіксують господарську операцію з взяття підприємством зобов'язання у сумі нарахованих митних платежів за умови наявності обов'язкових реквізитів, з огляду на що вимоги податкового органу щодо надання оригіналів зазначених документів є необґрунтованими. Також позивач посилався на те, що ним до перевірки було надано у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки.
Водночас позивач посилався на те, що правовідносини з ТОВ "Сілк Констракшн" за договором б/н від 10.10.2013, за яким було виписано податкову накладну № 12 від 21.02.2014, мали реальний характер та сума коштів зазначена у вказаній накладні була сплачена у якості передоплати.
Представники позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримали повністю та просили суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 01.11.2014 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представниками підчас судових засідань аналогічні доводам та висновкам викладеним в актах перевірки № 867/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 та № 869/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014.
У судових засіданнях представник відповідача підтримав позовні вимоги та проси суд задовольнити позов.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,
В період з 30.04.2014 по 13.05.2014 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема Мода Юкрейн" з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 2014 року у розмірі 630203 грн. відповідно, відображених у податковій декларації з ПДВ, поданих за відповідні звітні (податкові) періоди (вх. № 9014720172 від 20.03.2014).
За результатами перевірки складено акт № 867/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014, яким встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 з урахуванням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у зв'язку з чим встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2014 року на суму ПДВ у розмірі 630203 грн. та заниження суми ПДВ, підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 770690,00 грн.
В період 15.05.2014 по 16.05.2014 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема Мода Юкрейн" з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 2014 року у розмірі 472551 грн. відповідно, відображених у податковій декларації з ПДВ, поданих за відповідні звітні (податкові) періоди (вх. № 9021633513 від 18.04.2014).
За результатами перевірки складено акт № 869/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014, яким встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 з урахуванням абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України у зв'язку з чим встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2014 року на суму ПДВ у розмірі472551 грн. та заниження суми ПДВ, підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 828969,00 грн.
03.06.2014 прийняті податкові повідомлення - рішення на підставі акту № 869/1-26-50-15-02-34349259 від 16.08.2014 - №00001261502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2014 року на 472 551, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 118137,75 грн. та на підставі акту № 867/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 - №00001241502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на 770 690,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 192672,50 грн. та №00001251502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року на 630 203,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тема Мода Юкрейн" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями №00001241502 від 03.06.2014, №00001261502 від 03.06.2014, №00001251502 від 03.06.2014, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
Пунктами 44.1 та 44.2 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Отже, контролюючі органи мають право вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку. При цьому у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно до пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 Закону України "Митний кодекс України" митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
Частиною десятою статті 52 Митного кодексу України встановлено, що форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до частини п'ятої статті 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Частинами першою, другою, третьою, четвертою та п'ятою статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. У системі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, створюється акредитований центр сертифікації ключів, який безоплатно надає територіальним органам зазначеного центрального органу виконавчої влади на регіональному та місцевому рівнях та підприємствам усі необхідні послуги електронного цифрового підпису. Формат митних декларацій, що подаються як електронні документи, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними.
Абзацом 2 пункту 16 Положення про митні декларації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 21.05.2012 встановлено, що електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.
Відповідно до пункту 5.4 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 за письмовим зверненням осіб, зазначених у графах 2, 8, 9, 14, а також у випадках, передбачених законодавством, митний орган (підрозділ митного органу) засвідчує ксерокопії оформлених аркушів МД на паперовому носії або копії оформлених електронних МД на папері. Для засвідчення ксерокопій оформлених аркушів МД на паперовому носії, за якими оформлено транспортні засоби, складові частини, що мають ідентифікаційні номери та підлягають державній реєстрації, письмове звернення не вимагається. Копія електронної МД на папері являє собою засвідчене посадовою особою митного органу в порядку, передбаченому цим підпунктом, візуальне подання на папері оформленої митним органом електронної МД, відображеної у форматі *.xps. Засвідчення здійснюється шляхом проставлення посадовою особою митного органу у верхній частині лицьового боку кожного аркуша ксерокопії МД на паперовому носії або роздрукованої на папері копії електронної МД відмітки "Копія. Згідно з оригіналом", особистого підпису, ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії та відбитка особистої номерної печатки.
Таким чином належним підтвердженням сум податку на додану вартість, які відносяться до податкового кредиту є належним чином оформлені копії ВМД, при йому вони є належним чином засвідченими у випадку проставлення посадовою особою митного органу у верхній частині лицьового боку кожного аркуша ксерокопії МД на паперовому носії або роздрукованої на папері копії електронної МД відмітки "Копія. Згідно з оригіналом", особистого підпису, ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії та відбитка особистої номерної печатки.
Позивачем надано суду належним чином засвідчені копії ВМД зазначені в актах перевірки № 867/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 та № 869/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 водночас зазначені копії датовані 15.07.2014, тобто після дати проведення перевірок та складання зазначених актів.
Факт ненадання позивачем до перевірки належним чином засвідчених копій ВМД позивачем не заперечується.
Таким чином позивачем не було надано до перевірок результати яких оформлені актами № 867/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 та № 869/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 належним чином засвідчених копій ВМД №100270001/2014/202777 від 27.02.2014, №100270001/2014/202629 від 25.02.2014, №100270001/2014/202242 від 19.02.2014, №100270001/2014/202225 від 19.02.2014, №10027001/2014/201048 від 06.02.2014, №100270001/214/201690 від 13.02.2014, №100270001/2014/202011 від 17.02.2014, №100270001/2014/200699 від 04.02.2014, №100270001/2014/200692 від 03.02.2014, №100270001/2014/203237 від 04.03.2014, №100270001/2014/203554 від 07.03.2014, №100270001/2014/203885 від 13.03.2014, №00270001/2014/204379 від 20.03.2014, №100270001/2014/204457 від 20.03.2014, №100270001/2014/204458 від 20.03.2014, №100270001/2014/204644 від 24.03.2014, №100270001/2014/204645 від 24.03.2014, №100270001/2014/204687 від 24.03.2014, №100270001/2014/205076 від 28.03.2014, №100270001/2014/205077 від 28.03.2014.
Відповідно до акту № 867/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 перевіркою операцій із здійснення попередньої оплати за виконання ремонтних робіт «під ключ» згідно договору підряду виконання ремонтних робіт «під ключ» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Лаврухіна, 4А», платіжного доручення №153 від 21.02.2014, на підставі податкової накладної № 12 від 21.02.2014 виданої ТОВ "Сілк Констракшн" на загальну суму 3487176,00 грн., у тому числі ПДВ 581196,00 грн., встановлено порушення вимог Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки оригіналу вказаної податкової накладної (надано ксерокопія) та включення до складу податкового кредиту відповідної суми ПДВ по попередній оплаті без фактичного виконання робіт /акт виконаних робіт відсутній/, при цьому до перевірки також не надано документи, які підтверджують наявність зазначеного приміщення на балансі або договір оренди/суборенди даного приміщення.
Також відповідно до зазначеного акту здійснити аналіз рахунків бухгалтерського обліку та встановити наявність основних засобів позивача та перевірити факт виконання послуг, їх оприбуткування у лютому 2014 року не є можливим у зв'язку з тим, що документи фінансово-господарської діяльності, які безпосередньо стосуються даної операції, а саме: оборотно-сальдову відомість, картку рахунку по pax. БО №15 /підтвердження факту оприбуткування робіт/, оборотно-сальдові відомості за лютий 2014 року (по факту виконання робіт) по pax. 311, 631 (та інші) до перевірки не надано, при цьому, встановити наявність (відсутність) загальної дебіторської заборгованості по розрахункам з ТОВ "Сілк Констракшн" на відповідну суму станом на дату підписання акта, не є можливим у зв'язку з тим, що оборотно - сальдові відомості по рахунку БО 631 та картки по відповідному рахунку за лютий 2014 року до перевірки не надано.
Відповідно до акту № 869/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 перевіркою операцій із здійснення попередньої оплати/отримання послуг за виконання ремонтних робіт «під ключ» згідно Договору підряду виконання ремонтних робіт за податковими накладними виписаними ТОВ «Гарантрембуд» № 1 від 11.02.2014 на суму 11359,32 грн., у тому числі ПДВ 1893,22 грн. та № 5 від 19.03.2014 на суму 2654,40 грн., у тому числі ПДВ 442,40 грн. встановлено порушення вимог Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки оригіналу вказаної податкової накладної (надано ксерокопія) та включення до складу податкового кредиту відповідної суми ПДВ по попередній оплаті без фактичного виконання робіт /акт виконаних робіт відсутній/, при цьому до перевірки не надано документи, які підтверджують наявність зазначеного приміщення на балансі або договір оренди/суборенди даного приміщення.
Також відповідно до зазначеного акт здійснити аналіз рахунків бухгалтерського обліку та встановити наявність основних засобів позивача та перевірити факт виконання послуг, їх оприбуткування у лютому 2014 року (акт виконаних робіт відсутній) не є можливим у зв'язку з тим, що документи фінансово-господарської діяльності, які безпосередньо стосуються даної операції, а саме: оборотно-сальдову відомість, картку рахунку по pax. БО №15 /підтвердження факту оприбуткування робіт/, оборотно-сальдові відомості за березень 2014 року (по факту виконання робіт) (та інші) до перевірки не надано.
Позивачем доказів на підтвердження факту надання відповідачу документів на підтвердження наявності приміщення за адресою: м.Київ, вул. Миколи Лаврухіна, на балансі або оренді/суборенді суду надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження факту надання відповідачу оборотно-сальдових відомостей, картки рахунку по pax. БО №15, 311, 631, БО 631 суду надано не було.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином у суду відсутні докази на підтвердження факту надання позивачем осадовим особам відповідача під час проведення перевірки документів на підтвердження наявності приміщення за адресою: м. Київ, вул. Миколи Лаврухіна, на балансі або оренді/суборенді, оборотно - сальдових відомостей , карток рахунків по pax. БО №15, 311, 631, БО 631.
Надані позивачем суду акти акти - приймання передачі будівельних робіт складену між позивачем та ТОВ "Сілк Констракшн" не приймаються судом до з огляду на те, що відповідні акти датовані пізніше періодів проведення перевірок за результатами яких складено акти №869/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 та № 867/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 .
Документів на підтвердження наявності правовідносин з ТОВ «Гарантрембуд» позивачем суду надано не було.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність у відповідача правових підстав для висновку про допущення позивачем порушення підпунктів 198.3, 198.6 статті 198 та абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов