ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 грудня 2014 року № 826/15597/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-строй"
доГолосіївської районної у місті Києві державної адміністрації
провизнання дій протиправними та скасування припису №6.14/314 від 07.10.2014.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кепітал-строй", звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо складення припису №6.14/314 від 07 жовтня 2014 року про усунення порушень шляхом надання відповідної проектно-дозвільної документації на встановлення тимчасової споруди, договір на вивезення твердих побутових відходів у відділ контролю за благоустроєм Голосіївської РДА та демонтажу тимчасової споруди власними силами, відновлення порушеного благоустрою; скасувати припис №6.14/314 від 07 жовтня 2014 року, складений відділом контролю за благоустроєм Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що на адресу відповідача було надіслано лист №01/14/04 від 14.04.2014 та копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №14431886 від 11.12.2013, згідно наданих відповідачу пояснень, позивач зазначає, що за адресою вул. Васильківська, 34-К розташовано саме нерухоме майно, а не тимчасова споруда, що і підтверджується листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 28.04.2014, а тому припис, який винесено відповідачем, є неправомірним.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Заперечень проти позовних вимог не надав.
У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час розгляду справи, суд, -
07 жовтня 2014 року провідним спеціалістом відділу контролю за благоустроєм Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Савчуком О.С. було складено припис №6.14/314, яким встановлено порушення позивачем відповідно до п.20 1.1. Правил благоустрою в м. Києві, а саме, самовільне зайняття території (частини території) об'єкта благоустрою під розміщення тимчасової споруди, розташованої по вул. Васильківській, 34 в м. Києві.
В приписі №6.14/314 зазначено, що на підставі Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 позивачу запропоновано усунути порушення шляхом надання відповідної проектно-дозвільної документації на встановлення тимчасової споруди, договір на вивезення твердих побутових відходів у відділ контролю за благоустроєм Голосіївської РДА. У разі відсутності проектно-дозвільної документації демонтувати тимчасову споруду власними силами, відновити порушений благоустрій. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.
Позивач вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню припис №6.14/314, оскільки він призводить до порушення його прав, звернувся з відповідним позовом до суду.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Частиною першою статті 10-1 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" встановлено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
Відповідно до підпунктів 1 та 4 пункту "а" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню, реєстрація житлово-будівельних і гаражних кооперативів; прийняття рішень про організацію стоянок автомобільного транспорту, здійснення контролю за їх діяльністю відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закон України «Про місцеві державні адміністрації», виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Пунктом 1 Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» від 31.01.2011 року №121, доручено районним в місті Києві державним адміністраціям реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами законодавства.
Згідно з пунктом 5 додатку 4 до Розпорядження №121, до переліку повноважень районних в місті Києві державних адміністрацій у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку віднесено повноваження щодо організації благоустрою території відповідного району, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою, у т. ч. виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Відповідно до пункту 16 додатку 4 до Розпорядження №121, вирішення питань щодо розміщення малих архітектурних форм на території району та прийняття рішень про їх демонтаж відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
Згідно з пунктом 28 додатку 4 до Розпорядження №121, до повноважень районних у місті Києві держаних адміністрацій віднесено складання адміністративних протоколів за порушення Правил благоустрою міста Києва відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до підпункту 20.2.1 пункту 20.1 Правила благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою. У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.
Абзацом другим підпункту 19.2.1 пункту 19.2 Правила №1051/1051, передбачено, що Уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З аналізу вищезазначених норм законів, суд приходить до висновку, що відповідач наділений правом виносити приписи, що не заперечується і позивачем.
Позивач в позовній заяві наголошує, що ним, 14.04.2014 повідомлено Департамент міського благоустрою та забезпечення природного середовища Київської міської державної адміністрації, що об'єкти, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 34 не є тимчасовими спорудами, а є нерухомим майном, власником якого є ТОВ «Капітал-Строй», не зважаючи на даний лист відповідачем винесено припис.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 11.12.2013 за індивідуальним номером: 14431886, за ТОВ «Капітал-Строй» зареєстровано спільну часткову власність на нежитлову будівлю (групи приміщень №№1,2,3,4 (Літери «К), за адресою: м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 34, загальна площа 81,6кв.м.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача не було надіслано листів повідомлення про реєстрацію за ним саме частини нежитлової будівлі (групи приміщень №№1,2,3,4 (Літери «К), за адресою: м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 34, а посилання позивача про направлення Листа від 14.04.2014 на адресу Департаменту міського благоустрою та забезпечення природного середовища Київської міської державної адміністрації та листа-відповідь Департаменту містобування та архітектури без дати та номеру, не свідчать про повідомлення відповідача про те, що позивач володіє саме нерухомим майном, а не тимчасовою спорудою, оскільки дані листи адресовані не на адресу відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було доведено до відома відповідача про те, що за ТОВ «Капітал-Строй» зареєстровано спільну часткову власність на нежитлову будівлю (групи приміщень №№1,2,3,4 (Літери «К), за адресою: м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 34, загальна площа 81,6кв.м, а не тимчасову споруду.
Крім того, суд звертає увагу, що в приписі №6.14/314, зазначено, що позивачу запропоновано усунути порушення шляхом надання відповідної проектно-дозвільної документації на встановлення тимчасової споруди, договір на вивезення твердих побутових відходів у відділ контролю за благоустроєм Голосіївської РДА. У разі відсутності проектно-дозвільної документації демонтувати тимчасову споруду власними силами, відновити порушений благоустрій. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства, отже, зі змісту припису вбачається, що позивачу запропоновано надати інформації щодо розміщення тимчасової споруди та не застосовано жодних санкцій.
Абзацом другим підпункту 19.2.1 пункту 19.2 Правила №1051/1051, передбачено, що уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права, і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.
Отже, оспорюваний позивачем припис не породжує певних правових наслідків суб'єкта, по відношенню до якого він винесений та не тягне за собою санкцій у разі його невиконання, в зв'язку з чим права позивача не порушуються, а отже позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Справа №826/15597/14