Справа: № 826/20917/13-а (справа + 2 тома додат. Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представників позивача представників відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб представника відповідача - Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика»Борисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Олійника О.С., Бахмача А.О. Білоуса Ю.О., Шевченка П.В., Савескул-Савело В.О., Лічман О.В. Нужненка Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» на ухвалу та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року у справі за позовом Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Соловйової Н.А., третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
В грудні 2013 року Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Соловйової Н.А., третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо неповернення позивачу пенсійних активів в розмірі 111 517,00 грн., розміщених у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського строкового вкладу № 1047 від 29.11.2011;
визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо неповернення позивачу пенсійних активів в розмірі 370 149,00 грн., розміщених у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського строкового вкладу № 823 від 23.02.2011;
зобов'язати відповідачів повернути позивачу пенсійні активи в розмірі 111 517,00 грн., розміщені у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського строкового вкладу № 1047 від 29.11.2011;
зобов'язати відповідачів повернути позивачу пенсійні активи в розмірі 370 149,00 грн., розміщені у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського строкового вкладу № 823 від 23.02.2011.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року закрито провадження у справі, в частині вимог, заявлених до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика», Соловйової Н.А.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятими рішеннями суду, звернувся з апеляційними скаргами, в яких зазначає, що оскаржувані рішення суду не відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду, в частині закриття провадження у справі, а також скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Закриваючи провадження у справі, в частині позовних вимог, заявлених до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Соловйової Н.А., суд першої інстанції виходив з того, що позов цій частині не має ознак публічно-правового спору, вказаний відповідач у спірних відносинах не є суб'єктом владних повноважень у розумінні ст.ст. 3, 17 КАС України.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 50 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За змістом вказаних статей, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
З позовної заяви слідує, що одним з відповідачів зазначено - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», Соловйової Н.А. Отже, фактично дана особа є ліквідатором ПАТ «Банк «Таврика», який не є суб'єктом владних повноважень, оскільки, згідно ст. 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) банку. Тобто, фактично ліквідатор діє як виконавчий орган банку, а не як суб'єкт владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції по відношенню до банку як підконтрольної установи.
Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» Соловйовою Н.А. не здійснюються владні управлінські функції на основі законодавства, що відповідно до пп. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, є необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку, що позов поданий на розгляд суду в частині позовних вимог, пред'явлених до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Соловйової Н.А., не має ознак публічно-правового спору, вказаний відповідач у спірних відносинах не є суб'єктом владних повноважень в розумінні статей 3, 17 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що свідчить про необхідність закриття провадження по справі в цій частині.
Що стосується позовних вимог в іншій частині, колегія суддів зважає на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, п. 1.1. статуту НПФ «ВСІ» у редакції від 08.08.2008 року, зареєстрованого державним реєстратором 15.09.2008 року, номер запису 10741050008000434 та Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.09.2008 року за № 171 (надалі - Статут) визначено, що НПФ «ВСІ» є недержавним пенсійним фондом відкритого типу, що створений відповідно до рішення установчих зборів (протокол від 17.06.2004 року).
Управління активами Фонду, згідно договору про управління активами пенсійного фонду № 00000105 КУ від 18.01.2005 р., укладеного між позивачем (Фонд) та ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт» (КУА), здійснює КУА. ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт» в порядку та на умовах, визначених Договором, надає послуги по управлінню активами Фонду, а Фонд зобов'язується оплачувати КУА зазначені послуги.
Згідно договору банківського строкового вкладу «Таврійський» від 23.02.2011 р. № 823 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 23.08.2012 р.), укладеного між ПАТ «Банк «Таврика» (далі - Банк) та ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт» (далі - Вкладник), яка діяла від свого імені, як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «ВСІ», Банк відкрив Вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок № 2652 2 3031831 в АТ «Банк «Таврика» та залучив банківські метали у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності (далі - Вклад) строком зберігання до 27.08.2012 р. При цьому, Вкладник перерахував з поточного рахунку, а Банк прийняв на відкритий Вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок банківський метал (золото проби 999,9) загальною масою 505 грамів, що становить 16,25 тройських унцій, за офіційним (обліковим) курсом НБУ на день перерахування 110 692,62 грн. за 10 тройських унцій.
Згідно договору банківського строкового вкладу «Таврійський» від 29.11.2011 р. № 1047, укладеного між ПАТ «Банк «Таврика» (далі - Банк) та ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт» (далі - Вкладник), яка діяла від свого імені, як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «ВСІ», Банк відкрив Вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок № 265213041831 та вкладний (депозитний) рахунок на вимогу № 265023011831 в АТ «Банк «Таврика» та залучив грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності (далі - Вклад) строком зберігання до 03.12.2012 р. При цьому, Вкладник здійснив переказ з поточного рахунку, а Банк прийняв на відкритий Вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок № 265213041831 кошти в сумі 50 000,00 грн., що визначені як незнижуваний залишок за Вкладом. На відкритий Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок на вимогу № 265023011831 Вкладник перерахував грошові кошти в сумі 110 000,00 грн.
Листом від 23.11.2012 р. № 0000000478 ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт», яка діяла від свого імені як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «ВСІ», зверталася до АТ «Банк «Таврика» з проханням достроково припинити (розірвати) Договір банківського строкового вкладу «Таврійський» № 823 від 23.02.2011 р., вважаючи строком припинення (розірвання) 03.12.2012 р. та зарахувати кошти (суму вкладу та проценти 03.12.2012 р. за відповідними, вказаними у ньому реквізитами. Кошти повернуті не були.
Листом від 26.11.2012 р. № 0000000483 ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт», яка діє від свого імені як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «ВСІ», зверталася до АТ «Банк «Таврика» з проханням повернути грошові кошти (суму вкладу та проценти) у зв'язку із закінчення строку дії договору № 1047 від 29.11.2011 р.
20 грудня 2012 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 33 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Таврика».
Враховуючи зазначене, листами від 25.12.2012 р. № 0000000535 та № 0000000536 ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт», яка діє від свого імені як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «ВСІ», зверталась до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» Соловйової Н.А., в яких повідомила про факт неповернення Вкладів за достроково розірваними договорами № 823 від 23.02.2011 р. та № 1047 від 29.11.2011 р.
Листами від 28.12.2012 р. № 11-01/1012-3902 та від 04.01.2013 р. № 11-01/,1011-3903, вказаний відповідач повідомив ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт», що під час дії тимчасової адміністрації (з 21.12.2012 р. по 20.03.2012 р.) не здійснюються задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Згідно договору про відступлення права вимоги від 18.02.2013 р. № 2/18-02-13, укладеного між ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт» (первісний кредитор), яка діяла від свого імені як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «ВСІ», та Фрешвейв Інвестмент Лтд (новий кредитор), первісний кредитор передав Новому кредиторові, а Новий кредитор прийняв право вимоги, що належить Первісному кредитору і став кредитором за договором банківського строкового вкладу «Таврійський» від 23.02.2011 р. № 823 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 23.08.2012 р.), укладеного між Первісним кредитором та ПАТ «Банк «Таврика». Розмір вимоги основної суми заборгованості за основним договором, що передається Новому кредиторові становить 27,78 тройських унцій, що станом на 21 грудня 2012 року за офіційним курсом НБУ дорівнює 370 149,42 грн.
Згідно договору про відступлення права вимоги від 18.02.2013 р. № 1/18-02-13, укладеного між ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт» (первісний кредитор), яка діяла від свого імені як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «ВСІ», та Фрешвейв Інвестмент Лтд (новий кредитор), первісний кредитор передав Новому кредиторові, а Новий кредитор прийняв право вимоги, що належить Первісному кредитору і став кредитором за договором банківського строкового вкладу «Таврійський» від 29.11.2011 р. № 1047, укладеного між Первісним кредитором та ПАТ «Банк «Таврика». Розмір вимоги основної суми заборгованості за основним договором, що передається Новому кредиторові становить 111 517,75 грн.
В подальшому, згідно договору про відступлення права вимоги від 20.02.2013 р. № 2/20-02-13, укладеного між Фрешвейв Інвестмент Лтд (первісний кредитор) та Непідприємницьким товариством «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» (новий кредитор), первісний кредитор передав Новому кредиторові, а Новий кредитор прийняв право вимоги, що належить Первісному кредиторові на підставі договору про відступлення права вимоги від 18.02.2013 р. № 2/18-02-13, і став кредитором за договором банківського строкового вкладу «Таврійський» від 23.02.2011 р. № 823 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 23.08.2012 р.), укладеного між ПАТ «Банк «Таврика» та ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт», яке діяла від свого імені як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «ВСІ». Розмір вимоги основної суми заборгованості за основним договором, що передається Новому кредиторові становить 27,78 тройських унцій, що станом на 21 грудня 2012 року за офіційним курсом НБУ дорівнює 370 149,42 грн.
Згідно договору про відступлення права вимоги від 20.02.2013 р. № 1/20-02-13, укладеного між Фрешвейв Інвестмент Лтд (первісний кредитор) та Непідприємницьким товариством «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» (новий кредитор), первісний кредитор передав Новому кредиторові, а Новий кредитор прийняв право вимоги, що належить Первісному кредиторові на підставі договору про відступлення права вимоги від 18.02.2013 р. № 1/18-02-13, і став кредитором за договором банківського строкового вкладу «Таврійський» від 29.11.2011 р. № 1047, укладеного між ПАТ «Банк «Таврика» та ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт», яка діяла від свого імені як компанія з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «ВСІ». Розмір вимоги основної суми заборгованості за основним договором, що передається Новому кредиторові становить 111 517,75 грн.
Про відповідні зміни кредиторів ПАТ «Банк «Таврика» повідомлений належним чином.
Набувши право кредитора за договорами банківського строкового вкладу «Таврійський» від 23.02.2011 р. № 823 та від 29.11.2011 р. № 1047, позивач зазначає про те, що відповідні вклади за зазначеними договорами є пенсійними активами, а, отже, за правилами ч. 2 ст. 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків.
Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до відповідача 2 із заявами від 02.04.2013 р. № 0000000004 та № 0000000005 про виплату пенсійних активів за відповідними договорами від 29.11.2011 р. № 1047 в сумі 111 517,75 грн. та від 23.02.2011 р. № 823 в сумі 370 149,45 грн., за результатами розгляду яких, відповідач 2 повідомив позивача про включення зазначених вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів згідно до 7 черговості, що відповідає ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Не погоджуючись з даною позицією відповідачів, у зв'язку з неповерненням ними коштів до теперішнього часу, позивач вважає таку бездіяльність протиправною, а тому звернувся до суду з заявленими позовними вимогами, які просив задовольнити у повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що активи НПФ «ВСІ», згідно заявленого у позові розмірі, не перебувають у відповідача на підставі здійснення останнім управління такими активами, а є депозитним вкладом позивача. Отже, відповідач не є ні зберігачем, ні управителем активів НПФ «ВСІ», а, відтак, на пенсійні активи в розмірах 111 517,00 грн. та 370 149,00, що розміщені у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договорів банківського вкладу № 1047 від 29.11.2011 та № 823 від 23.02.2011, не поширюється положення ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності, є Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09 липня 2003 року № 1057-IV (далі - Закон № 1057).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1057, система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.
При цьому, суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, є недержавні пенсійні фонди (ч. 2 ст. 2 Закону № 1057).
Приписами ст. 1 Закону № 1057 передбачено, що недержавний пенсійний фонд - це юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку.
Розділом 3 Статуту визначено, що НПФ «ВСІ» створений з метою здійснення діяльності з недержавного пенсійного забезпечення у встановленому законодавством порядку. Предметом діяльності НПФ «ВСІ» є здійснення недержавного пенсійного забезпечення з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників НПФ «ВСІ» з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснення пенсійних виплат учасникам НПФ «ВСІ» у визначеному законом порядку. Діяльність з недержавного пенсійного забезпечення є для НПФ «ВСІ» виключним видом діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи та було вказано вище, позивач не розміщував активи в ПАТ «Банк «Таврика». Дані активи Були розміщені іншою юридичною особою, діяльність якої регламентується Законом України «Про інститути спільного інвестування».
Відповідно до ч. 5 ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), активи недержавних пенсійних фондів, іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку.
Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2014 року у справі № 826/6309/13-а, на яку посилається позивач, зазначено, що колегія суддів беззаперечно погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції про те, що незалежно на підставі якого правочину активи пенсійного фонду були розміщені в банку (чи то за договором банківського вкладу, чи то за договором про управління активами) банк, що ліквідується зобов'язаний повернути пенсійні активи в повному обсязі їх законному розпоряднику, визначеному Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
В той же час, активи, які просить повернути позивач, не розміщувалися позивачем в ПАТ «Банк «Таврика» на підставі вказаних вище договорів, або будь-яких інших договорів, що підтверджується наступним.
Вклади в ПАТ «Банк «Таврика», які позивач вважає власними пенсійними активами, були розміщені:
ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт» від власного імені на підставі Договору банківського вкладу «Таврійський» № 1047 від 29.11.2011. Вклад в гривнях складає 111 517,75 грн.;
ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт» від власного імені як компанією з управління активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «ВСІ» на підставі Договору банківського строкового вкладу «Таврійський» № 823 від 23.02.2011. Вклад в банківських металах (золото), в перерахунку на гривні складає 370 149,42 грн.
Таким чином, дані вклади не мали жодного відношення до позивача під час їх розміщення в ПАТ «Банк «Таврика» і не являлися пенсійними активами.
Ні Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ні нормами іншого законодавства не передбачено особливого порядку повернення активів, розміщених компаніями з управління активами. Також варто зазначити, що вклад в банківських металах не гарантується і не відшкодовується Фондом за будь-яких умов, оскільки під визначення вкладу в статті 2 вказаного Закону, розуміються виключно кошти.
Крім цього, права на вклади в ПАТ «Банк «Таврика», набутті позивачем, не є пенсійними активами.
Лише після запровадження в ПАТ «Банк «Таврика» тимчасової адміністрації (21.12.2012), вказані вище вклади як в коштах (гривні), так і в банківських металах (золото), були відступлені компанією Фрешвейв Інвестмент ЛТД (яка набула їх від ТОВ «Компанія з управління активами «Всесвіт») до позивача на підставі договору про відступлення права вимоги №1/18-02-13 від 18.02.2013 та договору про відступлення права вимоги №1/20-02-13 від 20.02.2013.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та інших надходжень до пенсійного фонду.
Також в ч. 8 ст. 47 Закону № 1057 зазначено, що активи пенсійного фонду можуть формуватися виключно внаслідок операцій, пов'язаних з провадженням пенсійним фондом діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, відповідно до цього Закону.
Придбання позивачем фінансових активів від компанії Фрешвейв Інвестмент ЛТД суперечить вказаним вище нормам Закону № 1057, і свідчить про нецільове використання коштів позивача. Вказана операція не пов'язана з провадженням позивачем діяльності з недержавного пенсійного забезпечення.
Згідно зі ст. 1 Закону № 1057, пенсійні активи - активи пенсійного фонду, страхової організації, банківської установи, сформовані відповідно до цього Закону, за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати.
Таким чином, вклади, право на які набув позивач, не підпадають під визначення пенсійних активів, так як вони не були сформовані відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», а саме: за рахунок пенсійних внесків та доходів від інвестиційної діяльності.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право на отримання відшкодування за вкладом від Фонду, мають право особи, які були вкладниками Банку станом на 20.12.2012 - дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення ПАТ «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення ПАТ «Банк «Таврика» з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн.
Рішення про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних було прийнято 20.12.2012 згідно з постановою Правління Національного банку України від 20.12.2014 № 548. На підставі даної постанови Фондом було прийнято рішення 20.12.2012 про здійснення тимчасової адміністрації.
Таким чином, право на отримання відшкодування за вкладами в Банку мають право фізичні особи в розмірі вкладів, зафіксованих станом на 20.12.2012. Будь-які правочини після вказаної дати щодо вкладів (уступка, дарування тощо) не породжують жодних правових наслідків для Фонду.
Дана позиція підтверджується судовою практикою, зокрема ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2014 року у справі № 6-52881 св 1З.
Враховуючи той факт, що позивач набув право на вклад після 20.12.2012, то фізичні особи - учасники позивача, не могли набути прав вкладників в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Також варто зазначити, що відповідно до статті 2 вказаного Закону, вкладник - фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Тобто, вкладниками в розумінні даного Закону, є особи, які самостійно або на користь яких були укладені договори банківського вкладу.
Фізичні особи - учасники позивача не підпадають під вказане вище визначення вкладника, оскільки позивачем не укладався договір банківського вкладу (депозиту).
Оскільки, позивач не укладав договори банківського вкладу, а набув право на нього після прийняття рішення про віднесення ПАТ «Банк «Таврика» до категорії неплатоспроможних, то його учасники - фізичні особи не могли набути прав вкладників в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Позивач є звичайним кредитором ПАТ «Банк «Таврика», вимоги якого підлягають задоволенню в порядку черговості, передбаченої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вказані права на вклади, як в гривнях так і в банківських металах, не є пенсійними активами, і тому на них не поширюється спеціальний порядок повернення пенсійних активів, передбачений законодавством.
Крім цього, вимога позивача щодо вказаних вкладів була включена до сьомої черги задоволення вимог кредиторів, і тому дана вимога буде задоволена в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, як суб'єктом владних повноважень, виконаний обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ».
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» на ухвалу та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року - залишити без задоволення.
Ухвалу та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 22.12.2014
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.