09 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2725/14
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого - Милосердного М.М.,
суддів - Бітова А.І. та Алєксєєва В.О.,
при секретарі - Тропанець О.В.,
за участю: представника ПАТ "Київстар" - Корнєєвої Катерини Михайлівни, представника Одеської обласної ради - Клібанської Людмили Іванівни, представника Управління обласної ради з майнових відносин - Кутафіна Дмитра Вікторовича, представника ТОВ "Вита" - Подольського Володимира Степановича, представника прокуратури Одеської області - Вербовщука Сергія Григорійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Київстар", Одеської обласної ради та Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року по справі за адміністративним позовом заступника прокурора Одеської області до Одеської обласної ради, за участю третіх осіб: Управління обласної ради з майнових відносин, Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, Комунальної установи "Одеська обласна клінічна лікарня", Громадської організації "Комітет молодіжних організацій міста Одеси", Приватного акціонерного товариства "Київстар", Приватного підприємства "Міжнародний центр експертизи", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вита", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства "Фінбанк", про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2014 року заступник прокурора Одеської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської обласної ради та уточнюючи позовні вимоги просив визнати протиправними дії відповідача щодо відхилення подання прокурора від 10.04.2014 року в частині вимог про вжиття заходів для приведення у відповідність до діючого законодавства договорів оренди комунального майна, укладених з ГО "Комітет молодіжних організацій м. Одеси", ПрАТ "Київстар", ПП "Міжнародний центр експертизи", ТОВ "Вита", ПАТ "Фінбанк", ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6; просив зобов'язати Одеську обласну раду вжити заходи для приведення у відповідність до діючого законодавства договору оренди комунального майна, укладеного з ТОВ "Вита"; та визнати протиправною бездіяльність щодо нерозгляду подання прокурора від 10.04.2014 року в частині вжиття заходів для припинення незаконних дій та бездіяльності посадових осіб; а також, просив зобов'язати відповідача повторно розглянути подання прокурора від 10.04.2014 року в частині вжиття заходів для припинення незаконних дій та бездіяльності посадових осіб.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Одеської обласної ради щодо відхилення подання прокурора від 10.04.2014 року в частині вимог про вжиття заходів для приведення у відповідність до діючого законодавства договорів оренди комунального майна, укладених з ГО "Комітет молодіжних організацій м. Одеси", ПрАТ "Київстар", ПП "Міжнародний центр експертизи", ПАТ "Фінбанк", фізичними особами-підприємцями ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Також, суд визнав протиправною бездіяльність Одеської обласної ради щодо не розгляду подання прокурора від 10.04.2014 року в частині вжиття заходів для припинення незаконних дій та бездіяльності посадових осіб, та зобов'язав розглянути дане подання в частині вжиття заходів для припинення незаконних дій та бездіяльності посадових осіб. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, представниками Одеської обласної ради, Управління обласної ради з майнових відносин та представником ПрАТ "Київстар" подані апеляційні скарги, в яких зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. А саме, в апеляційних скаргах Одеської обласної ради та Управління обласної ради з майнових відносин просили відмовити у задоволені позову у повному обсязі, ПрАТ "Київстар" в своїй апеляційній скарзі просили відмовити у задоволені позовних вимог в частині що стосується його інтересів.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Одеської обласної ради та Управління обласної ради з майнових відносин підлягають задоволенню, а апеляційна скарга ПрАТ "Київстар" підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що прокуратурою Одеської області проведено перевірку додержання вимог Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про оренду державного та комунального майна" та "Про управління об'єктами державної власності" посадовими особами Одеської обласної ради.
Перевіркою встановлено, що Управлінням обласної ради з майнових відносин укладено з ГО "Комітет молодіжних організацій м. Одеси" договір від 07.09.2011 року оренди нежитлових приміщень площею 104,5 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська,4. Орендовані приміщення є об'єктом культурної спадщини. Таким чином, в порушення статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" Одеською обласною радою, як власником будівлі не укладено своєчасно охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини.
Також встановлено, що Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації 15.09.2003 року укладено з ПрАТ "Київстар" охоронний договір на орендне користування пам'яткою культурної спадщини "Колишній будинок Лідерса" загальною площею 1967,7 кв.м. строком на 10 років. В подальшому, сторонами укладено додаткову угоду від 01.11.2004 року до вказаного договору, згідно з якою його термін продовжено до 15.09.2052 року. Однак зазначений правочин укладено у простій письмовій формі та у встановленому законом порядку не зареєстровано, що суперечать вимогам пунктів 1, 4, 9 Перехідних положень та статей 793, 794 ЦК України.
Аналогічні порушення встановлено при укладанні Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації договору оренди комунального майна від 12.04.2005 року з ПП "Міжнародний центр експертизи".
Крім того, 01.03.1999 року Комунальною установою "Одеська обласна клінічна лікарня" укладено з ТОВ "Вита" два договори оренди комунального майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного,26. Додатковими угодами від 29.11.2012 року, погодженими з власником майна, термін дії вказаних договорів оренди продовжено до 31.12.2015 року. Однак, Управлінням обласної ради з майнових відносин в порушення статей 793, 794 ЦК України погоджено укладання у простій письмовій формі договорів оренди нерухомого майна строком більше ніж на 3 роки.
Крім того, зазначеним структурним підрозділом обласної ради, в порушення вимог статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" погоджено укладання вищезазначеною комунальною установою договорів оренди без проведення оцінки майна, що передається у користування з фізичним особам-підприємцям ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ПАТ "Фінбанк".
У зв'язку з встановленим прокуратурою винесено 10.04.2014 року подання про усунення Одеською обласною радою виявлених порушень, яке було відхилено в частині приведення у відповідність до діючого законодавства договорів оренди комунального майна, укладених Управлінням обласної ради з майнових відносин з: ГО "Комітет молодіжних організацій м. Одеси"; Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації із ПрАТ "Київстан" та ПП "Міжнародний центр експертизи"; КУ "Одеська обласна клінічна лікарня" з ТОВ "Вита", ФОП ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ПАТ "Фінбанк".
Вважаючи такі дії Одеської обласної ради протиправними заступник прокурора Одеської області звернувся до суду.
Вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог та вважав, що Одеська обласна рада протиправно відхилила подання прокурора.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Перелік функцій прокуратури як єдиної системи органів держави визначено статтею 121 Конституції України.
Статтею 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Статтею 19 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: 1) вносити подання; 2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; 3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.
Згідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: 1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; 2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; 3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.
Подання може бути внесене Прем'єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об'єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям.
Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.
Колегіальний орган, якому внесене подання, повідомляє про день його розгляду прокурору, який вправі особисто взяти участь у засіданні цього органу.
У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо: 1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; 2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; 3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій. Зазначений перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Виходячи з системного аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів надходить до висновку, що законодавцем не встановлено обов'язкової форми реагування органу чи особи на подання прокурора. Такий орган (особа) може взагалі не реагувати або відхилити подання, в разі чого у прокуратури виникає право звернення до суду, при чому позовні вимоги в даному випадку є вичерпними та витікають з вимог винесеного подання, переліченими частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Тобто прокуратура через суд зобов'язує, орган (особу) вчинити певні дії щодо усунення виявлених порушень.
Тому, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заявлені у даній справі позовні вимоги про визнання неправомірними дій щодо відхилення подання прокурора, визнання протиправною бездіяльність щодо не розгляду подання прокурора, а також зобов'язання відповідача повторно розглянути подання прокуратури підлягають залишенню без задоволення з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, подання прокурора, частково, було розглянуто Одеською обласною радою у встановлений законом строк. За результатами розгляду, прокурору був надісланий відповідний лист, у якому надано пояснення, чому саме орендна плата за вказаними вище договорами оренди встановлена вище, ніж відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (надалі - Методика).
Також, відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" необхідно було оголосити конкурс з відбору оцінювачів, провести конкурс з розгляду пропозицій, укласти з переможцем конкурсу договір на проведення оцінки, висновки суб'єкта оціночної діяльності розглянути на засіданні відповідної комісії для їх затвердження.
Для проведення вказаної процедури Законом встановлений певний строк, який, в свою чергу, значно перевищує строк розгляду подання прокуратури, тому під час розгляду подання Одеська обласна рада з об'єктивних причин не мала можливості провести конкурс та затвердити висновки відповідного суб'єкта оціночної діяльності. Це було зроблено вже після надання у встановленому законодавством порядку відповіді прокурору.
Тому, подання прокуратури в цій частині не було відхилено, а навпаки, Обласною радою були вжиті всі відповідні заходи, а саме: заходи для проведення незалежної оцінки комунального майна, переданого в оренду за вказаними вище договорами, з подальшим розрахунком орендної плати відповідно до Методики.
Крім того, позивач посилається, що при розгляді подання Одеською обласною радою взагалі не розглянуто питання щодо вжиття заходів для припинення незаконних дій та бездіяльності посадових осіб, зокрема щодо: вжиття заходів для приведення у відповідність діючих договорів оренди комунального майна, у тому числі укладених комунальними підприємствами, до вимог чинного законодавства; перевірки стану виконання орендарями умов договорів оренди та у випадку наявності підстав вжиття заходів для застосування штрафних санкцій або розірвання договорів; вирішення питання щодо прискорення належного оформлення права власності на майно спільної власності територіальних громад області, управління яким здійснює обласна рада; вжиття додаткових заходів для налагодження взаємодії зі структурними підрозділами облдержадміністрації щодо виконання умов договорів оренди комунального майна.
Проте, зазначене також спростовується матеріалами справи, а саме у листі Одеської обласної ради від 24 квітня 2014 року, зокрема, у пункті 7 зазначено, що не оформлення Обласною радою права власності на низку об'єктів, що увійшли до Переліку майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ міст області, управління яким здійснює обласна рада, пояснюється тим, що відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України, в порядку, встановленому Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно та їх обмежень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (на теперішній час втратив чинність), Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Одеською обласною радою виключно в межах наявних бюджетних коштів здійснювались та здійснюються заходи, пов'язані із виготовленням відповідної технічної документації та реєстрацією права власності на об'єкти, зазначені у Переліку.
Крім того, на сьогоднішній день у провадженні судів знаходиться значна кількість справ за позовами обласної ради або прокуратури Одеської області в інтересах обласної ради до Одеської міської ради та її виконкому про визнання свідоцтв про право власності недійсними, визнання права власності, визнання договорів купівлі-продажу недійсними щодо об'єктів, які насправді належать до спільної власності територіальних громад області в особі обласної ради, але на які Одеською міською радою та її виконкомом незаконно оформлено право власності за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Таким чином, колегія суддів вважає, що Одеська обласна рада у межах своїх повноважень, у порядку та у спосіб, передбачений законодавством, вживає відповідні заходи.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача повторно розглянути подання прокурора в частині вжиття заходів для припинення незаконних дій та бездіяльності посадових осіб, то такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки повторний розгляд подання прокурора не передбачений жодним нормативним актом.
Підсумовуючи все викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи, також судом при розгляді справи було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Тому, керуючись статтею 202 КАС України, колегія суддів вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар" - задовольнити частково.
Апеляційні скарги Одеської обласної ради та Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року - скасувати, та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені позовних вимог заступника прокурора Одеської області до Одеської обласної ради про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 грудня 2014 року.
Головуючий: М.М.Милосердний
Судді: А.І.Бітов
В.О.Алєксєєв