16 грудня 2014 р. Справа № 25942/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Старунського Д.М., Гінди О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 22.07.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації про проведення перерахунку і виплату доплати до заробітної плати особі, яка працює і проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
ОСОБА_1 19 липня 2011 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації про проведення перерахунку і виплату доплати до заробітної плати особі, яка працює і проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Оскаржуваною ухвалою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 22.07.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації про проведення перерахунку і виплату доплати до заробітної плати особі, яка працює і проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю - відмовлено у відкритті провадження.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену ухвалу скасувати та задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що даний спір є адміністративним.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства так, як належним відповідачем повинен бути відділ з питань освіти Заліщицької районної державної адміністрації і спір слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.
В липні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Заліщицької районної державної адміністрації про проведення перерахунку і виплату доплати до заробітної плати особі, яка працює і проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч.2. ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.п.5 п.4 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою КМ України від 20 вересня 2005року № 936 (надалі Постанова № 936) доплата особам за роботу ( службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39,40 Закону, пункту 2 постанови КМ України від 26 липня 1996 року № 836 проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних ( міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам.
Згідно з пунктом 6 вказаного Порядку підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінпраці, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.
Судом першої інстанції поза увагою залишено надану позивачу третьою особою відповідь на звернення щодо перерахунку доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю щодо відсутності повноважень з нарахування доплати, оскільки згідно Постанови № 936 відділ з питань освіти Заліщицької рай держадміністрації не являється розпорядником державних коштів на Чорнобильські програми.
Суд першої інстанції в порушення вимог ст.2 та ч.3 ст.159 КАС України не дослідив і не надав правової оцінки законодавчим актам, які визначають правосуб'єктність відповідачів, їх права та обов'язки у сфері публічних відносин, чи є вони належними відповідачами по заявленим вимогам.
Зокрема, суд не з'ясував, до відання якого суб'єкта владних повноважень входить обов'язок проводити нарахування конкретних сум виплат, передбачених ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі Закон №796). За вказаний у позовній заяві період позивачу здійснювалася виплата доплати у розмірах, визначених Постановою №836. Виплата коштів здійснювалася через третю особу - працедавця позивача відповідно до п.5 Постанови №936. Третя особа, як працедавець позивача звернулася до відповідача про проведення перерахунку позивачу сум доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю, однак відповідач у проведенні перерахунку відмовив, посилаючись на те, що компенсації і доплати він відшкодовує у повному об'ємі у відповідності до Постанови № 836.
Таким чином висновок суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги не містять ознак публічно правового спору та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, є помилковим. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до безпідставної відмови у відкритті провадження. У зв'язку з цим апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 22.07.2011 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Заліщицького районного суду Тернопільської області від 22.07.2011 року у справі № 2-а-5852/11/1905 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала є остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді Д.М. Старунський
О.М. Гінда