ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/15282/14 12.12.14
За позовом Антимонопольного комітету України
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобільний термінал»
Про стягнення 40 000 000,00 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники сторін:
від позивача Мазур І.О. - представник (дов. № 300-122/01-1675 від 28.02.2014 р.)
від відповідача не з'явився
Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобільний термінал» про стягнення штрафу накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 11.09.2013 р. № 16-р/тк в розмірі 20 000 000 грн. та пені за прострочення сплати штрафу в розмірі 20 000 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Рішенням Антимонопольного комітету України України від 11.09.2013 р. № 16-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобільний термінал» накладено штраф у розмірі 20 000 000 грн. за вчинення порушень, передбачених пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю відділом освіти Кагарлицької районної державної адміністрації продуктів нафтоперероблення рідких у 2012 році згідно з оголошенням №22 (624), опублікованим 20.02.2012 в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель».
Відповідач штраф в розмірі 20 000 000 грн. у встановлені законом строки не сплатив, внаслідок чого позивач просить суд с тягнути з відповідача крім штрафу у розмірі 20 000 000 грн., ще і пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі 20 000 000 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/15282/14 (Суддя Блажівська О.Є.) та призначено розгляд справи на 17.09.2014 р.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на навчанні в Національній школі суддів України справу № 910/15282/14 передано для розгляду судді Гумезі О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2014 року справу № 910/15282/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.10.2014 року.
Розпорядженням в.о голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року, у зв'язку з поверненням судді Блажівської О.Є. з навчання, справу № 910/15282/14 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/15282/14 прийнято до провадження суддею Блажівська О.Є.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-23/866 від 14.10.2014 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/15282/14.
У результаті повторного автоматичного розподілу справи № 910/15282/14, останню передано до розгляду судді Картавцевій Ю.В.
Ухвалою суду від 16.10.2014 р. справу № 910/15282/14 прийнято до провадження суддею Картавцевою Ю.В., розгляд справи призначено на 17.11.2014 р.
У судове засідання 17.11.2014 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 12.12.2014р., про що виніс відповідну ухвалу від 17.11.2014р.
У судове засідання 12.12.2014 р. представник відповідача повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/15282/14 про порушення провадження у справі від 28.07.2014 р., від 17.09.1014, від 16.10.2014р. та від 17.11.2014р. були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 2/1), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі від 28.07.2014 р., так само, як і ухвали від 17.09.1014, від 16.10.2014р. та від 17.11.2014р., вручені відповідачу належним чином.
При цьому, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення уповноваженому представнику відповідача ухвали про порушення провадження у справі, а також, конверти повернення поштових відправлень з ухвалами суду від 17.09.2014 р., 16.10.2014р. з причиною повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання».
Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена у частині 3, п. 3.9.1, Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зазначено таке. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 17.11.2014 р., та 12.12.2014 р. до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.12.2014 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не надано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 12.12.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 11.09.2013 р. № 16-р/тк у справі № 691/95-р-02-07-12 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення) визнано дії ТОВ «Білорус Ойл» і ТОВ «Мобільний термінал» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.1 статті 50 та п. 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю відділом освіти Кагарлицької районної державної адміністрації продуктів нафто перероблених рідких у 2012 році згідно з оголошенням №22 (624) опублікованим 20.02.2012 в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель».
Відповідно до п.3. резолютивної частини Рішення, на ТОВ «Мобільний термінал» було накладено штраф у розмірі 20 000 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення Антимонопольного комітету України, надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Копія Рішення із супровідним листом Антимонопольного комітету України від 16.09.2013 № 20-26.13/12-9052 було направлено на адресу ТОВ «Мобільний термінал» та вручено 03.10.2013р. уповноваженій особі Товариства, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення № 03151 11919446 (03035 06888347).
Однак, відповідачем сума штрафу сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення суми штрафу з ТОВ «Мобільний термінал».
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
ТОВ «Мобільний термінал», скориставшись своїм правом, оскаржило Рішення Антимонопольного комітету України від 11.09.2013 р. № 16-р/тк у справі № 691/95-р-02-07-12 до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 р. у справі № 910/21399/13 позов залишено без розгляду.
У зв'язку з несплатою штрафу відповідачем у розмірі 20000000, 00 грн., позивач також нарахував за період з 24.12.2013 р. по 17.06.2014 р. пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотка від суми штрафу, що відповідно до розрахунку позивача складає 61 800 000, 00 грн. Враховуючи вимоги частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», згідно якої розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМКУ, сплаті підлягає пеня в розмірі 20 000 000, 00 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Судом встановлено, що Рішення відповідачем було отримано 03.10.2013р. Так, кінцевий термін сплати відповідачем штрафу є 03.12.2013 р.
Згідно з ч. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотного суду не надано.
Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу. Більше того, вказаний розмір штрафу не був сплачений і після набуття законної сили Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 р. у справі № 910/21399/13 згідно якої позов про оскарження Рішення Комітету залишено судом без розгляду.
Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20 000000, 00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 20 000000, 00 грн. за період з 24.12.2013 р. по 17.06.2014 р.
Щодо стягнення з відповідача пені, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Згідно з ч. 5 ст. 56 вищезазначеного Закону, нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Згідно з п. 20.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Таким чином, враховуючи те, що Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 р. у справі № 910/21399/13 згідно якої позов про оскарження Рішення Комітету залишено судом без розгляду, дата набрання даною ухвалою законної сили, є 23.12.2013 р., вказівка позивача на 24.12.2013 р. як на перший день нарахування пені внаслідок несвоєчасної сплати штрафу є такою, що відповідає вимогам законодавства та фактичним матеріалам справи.
За таких обставин, визначення періоду стягнення з відповідача пені внаслідок невиконання останнім Рішення Антимонопольного комітету від 11.09.2013 р. № 16-р/тк у справі № 691/95-р-02-07-12 за період з 24.12.2013 р. по 17.06.2014 р. є обґрунтованим.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Сума штрафу, накладеного Рішенням від 11.09.2013 р. № 16-р/тк у справі № 691/95-р-02-07-12, складає 20000000,00 грн. Розмір пені за один день складає 300000 грн. (20000000,00 х 1,5 %= 300 000 грн.)
За заявлений позивачем період з 24.12.2013 р. по 17.06.2014 р. прострочено 206 днів сплати штрафу.
За вказаний період сума пені за прострочення сплати штрафу складає 61800000, 00 грн.
Отже, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ст. 56 Закону) становить 20000000,00 грн., оскільки, сума штрафу, накладеного Рішенням від 11.09.2013 р. № 16-р/тк, складає 20000000,00 грн.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 20000000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.
Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мобільний термінал» (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 2/1; ідентифікаційний код 34618425) до загального фонду Державного бюджету на рахунок територіального органу Державного казначейства за місцем знаходження платника податків, за кодом економічної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106 штраф у розмірі 20000000 (двадцять мільйонів) грн. 00 коп., пеню у розмірі 20000000 (двадцять мільйонів) грн. 00 коп.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мобільний термінал» (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 2/1; ідентифікаційний код 34618425) до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 17.12.2014 р.
Суддя Ю.В. Картавцева