ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23240/14 12.12.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та
Гарантія"
До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
Про стягнення 23 052,80 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники сторін:
від позивача Сущенко Ю.В. - представник (дов. № б/н від 16.05.2014 р.)
від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 2120006025 від 28.04.2011 р. в розмірі 23 052,80 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ТзДВ «СК «Наста» за договором добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 2120006025 від 28.04.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля «Chevrolet», державний номер АІ 0626 ВМ - Каплуну В.М., а тому ТзДВ « СК «Наста» відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль «Mazda» державний номер АА 1043 СО, за участю якого сталась дорожньо-транспортна пригода, водій якого Горбатенко В.В. є винним у її скоєнні, застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ПЗУ Україна" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/689340, а до позивача за договором про відступлення права вимоги перейшло від ТзДВ «СК «Наста» право вимагати стягнення з відповідача страхового відшкодування, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 23 052,80 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2014 р. порушено провадження у справі №910/23240/14 та призначено справу до розгляду на 17.11.2014 р.
11.11.2014 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідь на запит суду на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.10.2014 р., з якої вбачається, що згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, за полісом № АА/689340 застраховано цивільно-правову відповідальність Горбатенка В.В. в страховій компанії ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" за типом договору « 1» в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Mazda» державний номер АА 1043 СО, ліміт по майну 50000 грн.
У судове засідання 17.11.2014 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 12.12.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.
У судове засідання 12.12.2014 р. представник відповідача повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/23240/14 від 27.10.2014 р. про порушення провадження у справі та від 17.11.2014 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (04053, м. Київ, вул. Артема 40), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі, так само, як і ухвала від 17.11.2014 р. вручені відповідачу належним чином (повідомлення про вручення вказаних ухвал суду за адресою відповідача з відмітками про вручення останніх уповноваженому представнику містяться в матеріалах справи).
Більше того, 12.12.2014 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав того, що відповідачеві не було надано копію договору про відступлення права вимоги, на підставі якого позивач набув відповідні права вимоги до відповідача щодо відшкодування страхової виплати.
При цьому письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 17.11.2014 р. та 12.12.2014р. до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.12.2014 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 12.12.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
28.04.2011 р. між ТзДВ "Страхова компанія "НАСТА" та Каплуном В.М. (страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 2120006025 від 28.04.2011 р. (далі - Договір), згідно з яким на страхування був прийнятий автомобіль «Chevrolet», державний номер АІ 0626 ВМ.
Згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2012 р., 28.10.2011 р. о 17 год. 37 хв., в м. Києві по вул. 40-років Жовтня трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Chevrolet», державний номер АІ 0626 ВМ, що належить Каплуну В.М. та транспортного засобу «Mazda» державний номер АА 1043 СО, під керуванням Горбатенка .В.В.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Горбатенком В.В. Правил дорожнього руху України, вина якого встановлена у постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2012 р.
До ТзДВ "Страхова компанія "НАСТА" звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору є страховим випадком.
Відповідно до Звіту № 182 від 25.11.2011 р. про оцінку автомобіля Chevrolet», державний номер АІ 0626 ВМ, загальна вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Chevrolet», державний номер АІ 0626 ВМ внаслідок ДТП склала 24 330, 38 грн.
ТзДВ "Страхова компанія "НАСТА" на підставі Страхового акту № 2011-10-28/008 від 30.11.2011 р. та страхового акту № 2011-10-28/008-1 від 28.12.2011 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 23052, 80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6864 від 12.12.2011 р. на суму 22 618, 94 грн. та платіжним дорученням №2 від 15.01.2012 р. на суму 433, 86 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до ТзДВ "Страхова компанія "НАСТА" у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Окрім цього матеріалами справи підтверджується, що 25.03.2014 р. між ТзДВ «СК «НАСТА» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено договір про відступлення права вимоги № 2503, відповідно до умов якого первісний кредитор (ТзДВ «СК «НАСТА») передає (відступає) новому кредиторові (ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», позивач) свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування та сплачує первісному кредиторові за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та в строки, встановлені цим договором.
При цьому відповідно до реєстру прав вимог до даного договору, що є додатком до договору про відступлення права вимоги № 2503, право вимоги за договором добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 2120006025 від 28.04.2011 р., входить до переліку прав, переданих за договором про відступлення права вимоги № 2503.
Згідно з п. 3.16. зазначеного договору новий кредитор зобов'язується протягом 10 календарних днів з моменту переходу до нього прав вимоги надіслати боржникам письмові повідомлення про відступлення права вимоги.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що 16.04.2014 р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив останнього про передання ТзДВ «СК «НАСТА» на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» прав на відшкодування шкоди, сплаченої ТзДВ «СК «НАСТА» страхувальнику Каплуну В.М.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник (Каплун В.М.) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Mazda» державний номер АА 1043 СО, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Chevrolet», державний номер АІ 0626 ВМ, знаходився під керуванням Горбатенка В.В.
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну будь-якою особою внаслідок експлуатації автомобіля автомобіль «Mazda» державний номер АА 1043 СО була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/689340.
Вина водія Горбатенка В.В., який керував автомобілем «Mazda» державний номер АА 1043 СО, підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2012 р.
Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Chevrolet», державний номер АІ 0626 ВМ, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АА/689340), а до ТзДВ «СК «НАСТА» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Горбатенка В.В. як особи, відповідальної за завдані збитки.
Разом з тим, з огляду на укладений договір про відступлення права вимоги № 2503, належне ТзДВ «СК «НАСТА» право вимоги перейшло до позивача (нового кредитора).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/689340) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 500,00грн.
Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Таким чином, враховуючи передбачений полісом № АА/689340 ліміт відповідальності за шкоду у розмірі 50 000, 00 грн., франшизу у розмірі 500, 00 грн., а також розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування - 23 052, 80 грн., то вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми 23 052, 80 грн. підлягає задоволенню частково, за вирахуванням суми франшизи - 500, 00 грн., а отже у розмірі 22 552, 80 грн.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Доводи відповідача про не надіслання позивачем копії договору про відступлення права вимоги № 2503 як підстава для відмови в задоволенні позову не беруться судом до уваги, оскільки за змістом п. 3.1.6. договору про відступлення права вимоги № 2503, новий кредитор лише зобов'язався повідомити боржника про заміну кредитора. Жодного обов'язку надіслання разом із повідомленням власне договору № 2503 як останнім, так і нормами законодавства не передбачено. Факт належного повідомлення відповідача про заміну кредитора судом встановлено.
Таким чином, станом на день вирішення спору, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 22 552, 80 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема 40, ідентифікаційний код 20782312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (01133, м. Київ, вул. Кутузова 13, ідентифікаційний код 38750239) шкоду в розмірі 22 552 (двадцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят два) грн. 80 коп. та судовий збір в розмірі 1787 (одна тисяча сімсот вісімдесят сім) грн. 37 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 17.12.2014 р.
Суддя Ю.В. Картавцева