Рішення від 10.12.2014 по справі 910/23474/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/23474/14 10.12.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про стягнення 2 012 240 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Парапан Л.П. - юрисконсульт

від відповідача: Мединський М.М. - начальник юридичного відділу

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про стягнення з останнього боргу в сумі 2 000 000 грн. та пені в сумі 12 240 грн. відповідно до договору банківського вкладу від 03.09.2014 № Д-2017181/05.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що позивач обрав неправильний спосіб захисту своїх прав.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 03.09.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", далі Банк, та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", далі Вкладник, було укладено договір банківського вкладу №Д-2017181/05, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.п. 1.1, 1.3 Договору) Банк відкриває Вкладнику вкладний рахунок № 26516042017181, а Вкладник вносить на рахунок грошові кошти у сумі 2 500 000 грн. на умовах та в порядку, визначених договором. Вклад залучається на строк з моменту зарахування коштів на рахунок по 24 вересня 2014 року включно.

Позивач перерахував на рахунок грошові кошти у сумі 2 500 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.09.2014 № 128 327.

Згідно п. 3.1.1 Договору Банк має право використовувати кошти Вкладника протягом строку, визначеного у договорі. Вкладник має право, зокрема, отримати суму Вкладу нарахованих процентів згідно з умовами договору (п. 3.3.2 Договору).

Додатковою угодою від 24.09.2014 до Договору строк вкладу було продовжено до 02 жовтня 2014 року.

Відповідно до п. 2.6 Договору в останній день строку, на який був залучений вклад, Банк перераховує суму Вкладу та суму нарахованих процентів на поточний рахунок Вкладника, визначений в п. 2.2 договору.

Банк 02.10.2014 повернув Владнику частину вкладу у розмірі 500 000 грн. Додатковою угодою № 2 від 02.10.2014 до Договору сторони погодили, що сума вкладу зменшена до 2 000 000 грн., а термін вкладу продовжено до 03.10.2014.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" стверджує, що по закінченню строку 03.10.2014 відповідач не повернув вклад у розмірі 2 000 000 грн., чим порушив умови Договору.

Позивач направив відповідачу претензію від 14.10.2014 за вих. номером № 3194/14 про повернення вкладу та нарахованим по ним відсоткам, але дана претензія не була задоволена відповідачем.

Згідно п. 4.1 Договору за невиконання Банком обов'язку щодо своєчасного повернення вкладу та/або за несвоєчасну виплату процентів Банк несе відповідальність у формі пені, що буде розраховуватися на суму виконання вчасно зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення. Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 12 240 грн. за період з 04.10.2014 по 21.10.2014.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір банківського вкладу.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач надав суду копію виписки по особовому рахунку за 10.11.2014, яка свідчить про те, що відповідач 10.11.2014 перерахував на адресу позивача заборгованості в сумі 2 000 000 грн. згідно договору банківського вкладу від 03.09.2014 № Д-2017181/05.

Припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

- припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

З урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

Судом з'ясовано, що звернення з позовом відбулося 27.10.2014, про що свідчить вхідний штамп канцелярії Господарського суду міста Києва на першій сторінці позовної заяви. Відповідно до вимог статті 51 ГПК України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Таким чином, погашення відповідачем боргу (повернення банківського вкладу) в сумі 2 000 000 грн. відбулося після зверненням кредитора з позовом, а тому провадження у справі щодо стягнення з відповідача боргу (банківського вкладу) в сумі 2 000 000 грн., слід припинити за ознаками частини першої пункту 1-1 статті 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Погашення основного зобов'язання не є підставою для припинення нарахування додаткових вимог, які підлягають стягненню, з відповідача у вигляді пені, трьох процентів та інфляційних, оскільки зобов'язання не припинилося виконанням з боку відповідача проведеним належним чином, а борг утворився до звернення з позовом.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасне повернення банківського вкладу за Договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 4.1 Договору, обґрунтовані та підлягають задоволенню, а наданий позивачем розрахунок пені в сумі 12 240 грн. за період з 04.10.2014 по 21.10.2014 відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати, як це зазначено у частині другій статті 49 ГПК України, що кореспондується з вимогами ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та приписами ст. 80 ГПК України. З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 40 244,80 грн. покладаються на відповідача у справі - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.12.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629, 1058 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 80, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про стягнення боргу в сумі 2 000 000 грн. припинити.

2. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36Б, код ЄДРПОУ 34047020, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912, пеню в сумі 12 240 грн. та судовий збір у розмірі 40 244,80 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 15.12.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко

Попередній документ
41976964
Наступний документ
41976967
Інформація про рішення:
№ рішення: 41976965
№ справи: 910/23474/14
Дата рішення: 10.12.2014
Дата публікації: 23.12.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: