Постанова від 18.12.2014 по справі 823/3512/14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року справа № 823/3512/14

м. Черкаси

09 год. 35 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Каліновської А.В.,

при секретарі - Педані О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету через Христинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області податковий борг з єдиного податку у сумі 4939 грн. 52 коп.

Позов обґрунтовано тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, має податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою у строки, визначені пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, з єдиного податку за період з 20.02.2013р. по 18.11.2014р. у розмірі 4939 грн. 52 коп. Заборгованість у добровільному порядку протягом строків, визначених чинним законодавством, не погашена, тому податковий орган звернувся до суду із відповідним позовом.

Позивач, про час, дату та місце судового розгляду справи, повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за відсутності свого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач повідомлений про час, дату та місце судового засідання, за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому судовий розгляд справи проводився за відсутності його представника на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 07.05.2009р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.11.2014р. та перебуває на обліку в ДПІ у Христинівському районі, як платник податків і зборів з 09.05.2009р., що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №419 від 12.05.2009р.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положенями п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків і зборів належить єдиний податок.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою, шляхом подання відповідної заяви до податкового органу.

19 січня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, згідно якої обрано ІІ групу платника єдиного податку.

З вищевказаної заяви вбачається, що видом підприємницької діяльності відповідача є:

- інша діяльність у сфері інформатизації (КВЕД 72.60.0);

- ремонт і технічне обслуговування офісної техніки (КВЕД 72.50.1);

- роздрібна торгівля офісним та комп'ютерним устаткуванням (КВЕД 52.48.1);

- надання інших індивідуальних послуг (КВЕД 93.05.0).

18 травня 2012 року відповідачу видано свідоцтво серії НОМЕР_2, згідно якого він є платником єдиного податку.

Пунктом 291.4. статті 291 Податкового кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на шість груп платників єдиного податку, зокрема, до другої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Положеннями пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20% розміру мінімальної заробітної плати, що передбачено пунктом 293.2 зазначеної статті.

Відповідно до пункту 293.6 статті 293 Податкового кодексу України у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

Пунктом 293.7 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

У відповідності до пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України).

Тобто, фізичні особи-підприємці, які відносяться до ІІ групи платників єдиного податку сплачують фіксовану ставку єдиного податку, що становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня податкового (звітного) періоду.

Тому, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинен сплачувати до місцевого бюджету щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця за 2013 рік - 229 грн. 40 коп. єдиного податку (1147 грн. 00 коп. (мінімальний розмір заробітної плати станом на 01.01.2013р.) / 100 х 20 = 229 грн. 40 коп.), за 2014 рік - 243 грн. 60 коп. єдиного податку (1218 грн. 00 коп. (мінімальний розмір заробітної плати станом на 01.01.2014р.) / 100 х 20 = 243 грн. 60 коп.).

Як вбачається з облікової картки платника єдиного податку, податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за лютий - грудень 2013 року, з урахуванням переплати в сумі 19 грн. 88 коп., становить 2503 грн. 52 коп. (229 грн. 40 коп. х 11 місяців - 19 грн. 88 коп. (сума переплати) = 2503 грн. 52 коп.), за січень - жовтень 2014 року податковий борг становить 2436 грн. 00 коп. (243 грн. 60 коп. х 10 місяців = 2436 грн. 00 коп.).

Таким чином, загальна сума податкового боргу з єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 становить 4939 грн. 52 коп.

В матеріалах справи відсутні докази щодо сплати відповідачем вищевказаного податкового зобов'язання.

Положеннями п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ф» №23-25 від 07.08.2014р., яка отримана 09.08.2014р., що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Положеннями п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків-фізичної особи.

Оскільки відповідне право органів доходів і зборів на звернення до суду щодо стягнення суми податкового боргу передбачено п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача податкового боргу на загальну суму 4939 грн. 52 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через Христинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Гонти, 2, ідентифікаційний код 38776330) податковий борг з єдиного податку у сумі 4939 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 52 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2014 року.

Попередній документ
41976749
Наступний документ
41976751
Інформація про рішення:
№ рішення: 41976750
№ справи: 823/3512/14
Дата рішення: 18.12.2014
Дата публікації: 24.12.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: