17 грудня 2014 року К/800/55034/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.,
Рецебуринського Ю.Й., Черпака Ю.К.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області на постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 8 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року по справі № 701/994/14-а
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі
Черкаської області (далі - Управління)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Управління стосовно перерахунку його пенсії в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати прокурорів.
Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що Управління безпідставно здійснило перерахунок його пенсії у розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати станом на 1 липня 2012 року, посилаючись на Закон України від 8 липня 2011 року № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі - Закон № 3668-VІ), яким внесено зміни до статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ), оскільки це суперечить статті 22 Конституції України та порушує його права.
Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 8 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління щодо перерахунку ОСОБА_4 пенсії відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, у розмірі 80% від суми місячного заробітку за вислугу років.
Зобов'язано відповідача перерахувати ОСОБА_4 пенсію у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, у розмірі 90% від суми місячного заробітку, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 26 лютого 2014 року.
Позовні вимоги за період з 1 липня 2012 року по 25 лютого 2014 року залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з вересня 2007 року призначено пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати.
Пенсію в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати прокурорів, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії, позивач отримував до моменту її перерахунку 1 липня 2012 року.
25 квітня 2014 року позивача звільнено з роботи за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, в редакції, чинній на момент його звільнення.
8 серпня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Управління із заявою про перерахунок пенсії на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі - постанова № 505).
Управління 11 серпня 2014 року листом повідомило позивача про те, що йому з 28 квітня 2014 року здійснено перерахунок пенсії, виходячи з розміру 80 відсотків із суми заробітної плати 9775,75 грн., на підставі статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ з урахуванням змін, внесених Законом № 3668-VІ.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Суди дійшли висновку про необхідність зобов'язати Управління здійснити перерахунок пенсії позивачу, виходячи з розрахунку 90 відсотків суми місячного заробітку.
Суд касаційної інстанції такі висновки судів вважає обґрунтованими з огляду на наступне.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Редакція зазначеної статті змінювалась.
Так, відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_4, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом № 3668-VІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, якими змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-VІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини 1 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини 13, 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).
Так, відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, враховуючи наведене, суди дійшли обґрунтованого висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13 та 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.
Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області відхилити.
Постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 8 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ємельянова В.І.
Судді Рецебуринський Ю.Й.
Черпак Ю.К.