01 грудня 2014 року м. Київ К/800/29827/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач)
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 року
у справі № 826/2071/14
за позовом Володимирської парафії Української православної церкви Київського патріархату Київської єпархії у Ленінському районі м. Києва
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Володимирська парафія Української православної церкви Київського патріархату Київської єпархії у Ленінському районі м. Києва звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 року, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною відмову ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в анулюванні податкової реєстрації платника податку на додану вартість з підстав, викладених в листі №496/10/26-59-15-03-66 від 04.02.2014 року. Зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві анулювати податкову реєстрацію Володимирської парафії Української православної церкви Київського патріархату Київської єпархії у Ленінському районі м. Києва в якості платника податку на додану вартість.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Володимирською парафією Української православної церкви Київського патріархату Київської єпархії у Ленінському районі м. Києва подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 31.01.2014 року №6172/10.
Листом ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.02.2014 року №496/10/26-59-15-03-66 позивача повідомлено про відмову у анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість з підстав того, що на момент подачі заяви загальна вартість оподатковуваних операцій за останні 12 місяців була більшою від суми, визначеної статтею 181 Податкового кодексу України.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо безпідставності висновків податкового органу та прийняття протиправного рішення.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.
Порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначений статтею 184 Податкового кодексу України.
Відповідно п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Згідно із п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
В силу пп. 5.1.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1394, анулювання реєстрації згідно з підпунктом «а» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «а» цього пункту) може бути ініційоване платником ПДВ після спливу 12 календарних місяців реєстрації особи платником ПДВ, починаючи з наступного дня після дня, що відповідає числу та місяцю реєстрації особи платником ПДВ. Загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг за останні 12 календарних місяців визначається за даними податкових декларацій за останні 12 поточних календарних місяців, що були подані до податкового органу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було подано заву про анулювання реєстрації платника ПДВ на підставі пп. «а» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.
Матеріалами справи, а саме деклараціями за 2013 рік, підтверджено відсутність оподатковуваних операцій у позивача за вказаний період, що відповідачем не спростовано.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 року у справі № 826/2071/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук