ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
12 грудня 2014 року 16:10 Справа № 826/12824/14 (вх. 17594)
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство "Укртранснафта" (надалі - ПАТ "Укртранснафта", позивач) до відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (надалі - ВДВС Сумського МУЮ, відповідач) про визнання дій при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП 43830621 неправомірними; скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийняття до провадження виконавчого документа) від 27.06.2014р. з примусового виконання виконавчого листа № 1-111/09 (солідарно№3) винесеного 24.03.2014р. Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 81 510,69 грн. вартість викраденої нафти; зобов'язання вчинити дії щодо прийняття виконавчого листа Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області № 1-111/09 (солідарно№3) від 24.03.2014р. до виконання та відкрити виконавче провадження щодо примусового стягнення з боржника на користь стягувача 81 510,69 грн. без даних про ідентифікаційний номер боржника.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що старший державний виконавець неправомірно виніс постанову, оскільки зазначення ідентифікаційного коду боржника у виконавчому документі не е обов'язковим. Окрім того, позивачем до заяви про відкриття виконавчого провадження додано копію довіреності завірену неналежним чином.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що підставою для винесення оскаржуваної постанови було те, що виконавчий документ не відповідає вимогам Закону, а саме у ньому не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника та відсутні документи, які підтверджують повноваження представника.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області вироком від 11.12.2009р. стягнув на користь ПАТ «Укртранснафта» в солідарному порядку із засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 на користь Стягувача 81 510 (вісімдесят одна тисяча п'ятсот десять) грн. 69 коп. вартість викраденої нафти.
На виконання вироку від 11.12.2009р. Магдалинівським райсудом Дніпропетровської області видано виконавчий лист № 1-111/09 (солідарно№3) від 24.03.2014р. про стягнення з ОСОБА_1 на корись ПАТ «Укртранснафта» 81 510,67 грн.
Позивач звернувся до ВДВС Сумського МУЮ із заявою від 17.06.2014р. (вих. № 91-27/4032) про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 1-111/09 виданого 24.03.2014р. Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області.
Постановою від 27.06.2014р. ВП №43830621 старшим державним виконавцем ВДВС Сумського МУЮ Товарніченко Є.А. відмовлено позивачу в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-111/09 від 24.03.2014р. про стягнення боргу.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови було те, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не вказано ідентифікаційний номер боржника. Окрім того, надано неналежно завірену копію довіреності представника позивача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частинами 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 17 Закону України «Про державну виконавчу службу» державною виконавчою службою підлягають виконанню,зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно частини першої статті 25 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до частини другої ст. 25 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно пункту 6 частини першої статті 26 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Частиною першою статті 18 Закону № 606-ХІV встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Фактичною підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження стала відсутність ідентифікаційного номеру боржника, у зв'язку з чим державний виконавець, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відмовив у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа.
Так, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено, що у виконавчому листі №1-111/09, виданого 24.03.2014р. Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області не зазначено ідентифікаційний номер боржника - ОСОБА_1
Беручи до уваги зазначені норми права, суд приходить до висновку про правомірність дій державного виконавця ВДВС Сумського МУЮ щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.06.2014р. ВП №43830621, а тому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій при винесенні зазначеної постанови та про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження судом визнаються необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Разом з тим, як зазначає представник позивача, в матеріалах кримінальної справи №1-111/09 відсутні відомості про ідентифікаційний номер ОСОБА_1, в зв'язку з чим суд не має можливості внести виправлення до виконавчого листа, виданого 24.03.2014р. Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області.
Окрім того, у позивача відсутня можливість самостійно встановити відомості про ідентифікаційний номер ОСОБА_1
При цьому, згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. № 2453-VI судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Крім того, згідно Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець наділений певними повноваженнями для здійснення виконання рішень судів, зокрема, надсилати запити до юридичних осіб, державних установ тощо (статті 5 та 11 Закону).
З урахуванням наведеного та враховуючи відсутність у позивача даних про ідентифікаційний номер боржника - ОСОБА_1, та з метою захистку права ПАТ «Укртранснафта» на отримання коштів, стягнутих на його користь судовим рішенням, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання ВДВС Сумського МУЮ вчинити дії щодо прийняття виконавчого листа Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області № 1-111/09 (солідарно№3) від 24.03.2014р. до виконання та відкрити виконавче провадження щодо примусового стягнення з боржника на користь стягувача 81 510,69 грн. без даних про ідентифікаційний номер боржника.
Щодо тверджень позивача про неподання представником позивача належним чином завіреної копії довіреності суд зазначає наступне.
Відповідач не довів суду, що надана позивачем копія довіреності не відповідала вимогам законодавства. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що заяву про відкриття виконавчого провадження від 17.06.2014р. (вих. № 91-27/4032) підписано представником ПАТ «Укртранснафта» - начальником юридично-договірного відділу філії «ПДМН» ПАТ «Укртранснафта» Кравченком Р.В., який діє за довіреністю, виданою ПАТ «Укртранснафта» 23.12.2013р. за № 91 та відповідно якої має право представляти інтереси ПАТ «Укртранснафта» в органах державної виконавчої служби. До заяви про відкриття виконавчого провадження додано копію зазначеної Довіреності № 9, завіреної належним чином в установленому порядку. Заяву про відкриття виконавчого провадження з оригіналом виконавчого листа та копією Довіреності № 91 від 23.12.2013р. направлено цінним листом, про що свідчить опис вкладення з відміткою поштового відділення.
Враховуючи викладене, суд не бере до уваги дане твердження відповідача як підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Беручи до уваги вимоги ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" задовольнити частково.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції вчинити дії щодо прийняття виконавчого листа Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області № 1-111/09 (солідарно№3) від 24.03.2014р. до виконання та відкрити виконавче провадження щодо примусового стягнення з боржника (ОСОБА_1) на користь стягувача (публічного акціонерного товариства"Укртранснафта") 81 510,69 грн. без даних про ідентифікаційний номер боржника.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (Код ЄДРПОУ: 31570412) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 24,36 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко