ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 грудня 2014 року 09:00 № 826/16792/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шулежка В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Брокерського товариства з обмеженою відповідальністю « 8Н8» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в.о.начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Яременко Олега В'ячеславовича, за участю третьої особи - головного державного інспектора відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Білякової Марини Дмитрівни про визнання протиправними дій та бездіяльності,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Брокерське товариство з обмеженою відповідальністю « 8Н8» (далі - позивач, Брокерське ТОВ « 8Н8») до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач 1, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в.о. Начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Яременко Олега В'ячеславовича (далі - відповідач 2), за участю третьої особи - головного державного інспектора відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Білякової Марини Дмитрівни (далі - третя особа) про визнання протиправними дій та бездіяльності ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та в.о.начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Яременко Олега В'ячеславовича (далі - відповідач 2), щодо неповідомлення про місце і час проведення розгляду заперечення від 13.09.2014 року до акту від 09.09.2014 року за № 1130/26-50-15-04-10.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій контролюючого органу щодо порядку розгляду його заперечень на акт проведення камеральної перевірки податкової звітності, що призвело до порушення прав на участь позивача у розгляді заперечень та участь у процесі прийняття відповідного рішення.
Представник відповідача 1 та 2 проти задоволення позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позову повністю.
Третя особа в судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, будь-яких пояснень чи заперечень не подала.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів у матеріалах справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Брокерське ТОВ « 8Н8» зареєстроване від 29.06.1999 р. за № 14641 та взято на облік у органах податкової служби від 25.02.2003 р. № 8718.
В ході судового розгляду встановлено, що 10.12.2012 року працівником ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена камеральна перевірка податкової звітності Брокерського ТОВ « 8Н8» з податку на прибуток за звітний податковий період 1-е півріччя 2012 року, за результатами якої складений акт від 10.12.2012 р. № 2700/15-113/32245271. Під час проведення такої камеральної перевірки працівником ДПІ встановлено порушення підприємством строків сплати узгоджених податкових зобов'язань по названому податку, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме:
- по строку сплати 19.08.2012р. фактично було сплачено 08.11.2012р. суму узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 99 668,00 грн. (кількість днів затримки 81 день);
- по строку сплати 14.11.2012р. фактично було сплачено 19.11.2012р. суму узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 101 628,68 грн. (кількість днів затримки 5 днів).
При цьому, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст. 75, п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України головним державним інспектором відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Біляковою М.Д. проведено камеральну перевірку податкової звітності Брокерського ТОВ « 8Н8» з податку на прибуток за звітний податковий період 2012 рік, за результатами якої складений акт від 09.09.2014 р. № 1130/26-50-15-04-10.
Не погоджуючись з висновками Головного державного інспектора відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Білякової М.Д., викладених в акті камеральної перевірки від 09.09.2014 р. № 1130/26-50-15-04-10, позивач звернувся до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з письмовими запереченнями від 13.09.2014 року до акту та проханням у п. 3 здійснення розгляду заперечень за участю Брокерського ТОВ « 8Н8».
Відповідачі ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та в.о.начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ Головного управління Міндоходів у м. Києві Яременко О.В. листом від 23.09.2014 р. № 11815/10/26-50-15-04-22 повідомили позивача про розгляд заперечення до акту перевірки, відповідно до якого висновки, викладені в акті від 09.09.2014 р. № 1130/26-50-15-04-10 залишені без змін.
У зв'язку з очевидною протиправністю дій та бездіяльності щодо позбавлення позивача на отримання повідомлення про час і місце розгляду заперечень ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та в.о.начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Яременка Олега В'ячеславовича з порушенням пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належить до сфери дії Податкового кодексу України.
Положеннями пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби уповноважені, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
В розумінні норми пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (згідно норми п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення).
Згідно вимог п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Одночасно, механізм та строки проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток в період виникнення спірних правовідносин був визначений Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 (надалі - Методичні рекомендації).
Відповідно до п. 2.1 Методичних рекомендацій камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, проводиться протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.
Пунктом 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України передбачено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно вимог п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.
Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Аналіз зазначених положень Податкового кодексу свідчить про те, що податковий контроль у вигляді перевірок органами податкової служби не завершується складанням акта, а включає в себе як мінімум процедуру розгляду заперечень на акт перевірки, за наявності таких.
Проведення перевірки та формування, оформлення висновків за результатами її проведення у формі акту є функціональним обов'язком контролюючого органу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не погодився з висновками податкового органу, оформлених актом камеральної перевірки від 09.09.2014 р. № 1130/26-50-15-04-10, та звернувся до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з письмовими запереченнями від 13.09.2014 року на цей акт. У пункті 3 заперечень на акт, позивач просив здійснити розгляд заперечень за участю Брокерського ТОВ « 8Н8».
Внаслідок розгляду заперечень, надісланих за вх. ДПІ № 26299/10 від 17.09.2014 року, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 28.09.2014 року № 11815/10/26-50-15-04-22 за підписом в.о.начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Яременка О.В. повідомило про розгляд заперечень та залишення висновків, викладених в акті перевірки без змін. Тобто, з наведеного вбачається, що відповідачами, всупереч вимогам п. 86.7 ст. 87 Податкового кодексу України, Брокерське ТОВ « 8Н8» не було повідомлено про місце і час проведення розгляду заперечення до акту перевірки.
Таким чином, відповідач порушив право позивача брати участь у розгляді заперечень.
Разом з цим, суд зазначає, що юридичних наслідків порушення строків повідомлення платників податків про розгляд їх заперечень на акт перевірки Податковий кодекс України не містить. Натомість згідно з п. 86.7 ст. Податкового кодексу України розгляд заперечень містить імперативну норму щодо розгляду податковим органом заперечень на акт перевірки у п'ятиденний строк, що настає за днем їх отримання.
При цьому, в ході розгляду справи, судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення документальної невиїзної перевірки, визнання протиправними дій щодо проведення повторної камеральної перевірки, оформленої актом від 09.09.2014 р. № 1130/26-50-15-04-10, мотивуючи тим, що вважає протиправними дії контролюючого органу щодо проведення повторної камеральної перевірки податкової звітності Брокерського ТОВ « 8Н8» з податку на прибуток за податковий період 2012 рік, результати якої були оформлені актом від 09.09.2014р. № 1130/26-50-15-04-10.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2014 р. у справі № 826/14564/14 позов задоволено повністю.
З наведеного вбачається, що позивач, не погоджуючись з проведенням камеральної перевірки відносно нього та висновками, складеними за результатом її проведення, в даному випадку фактично реалізував своє право на оскарження з метою відновлення порушеного права з боку відповідача.
При цьому, згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків.
Відповідно до п. 86.8 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56. 1 ст. 56 Податкового кодексу України).
Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта перевірки та висновку за результатами розгляду заперечень.
Під час розгляду даної справи, судом встановлено, що на підставі, викладених в акті від 09.09.2014р. № 1130/26-50-15-04-10, висновків, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення про нарахування грошових зобов'язань від 25.09.2014 р. № 0029931504 та № 0029921504.
З огляду на викладене, позивач, оскаржуючи дії та бездіяльність відповідача щодо неповідомлення у строк, визначений п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, про місце і час розгляду заперечень, в даному випадку, обрав неналежний спосіб захисту порушеного права. Оскільки, суд вважає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави проведення перевірки, невідповідність висновків, чи складання за результатами її проведення рішень, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, а якщо вказані дії уже відбулися, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 року.
Після проведення перевірки та складання відповідних документів за її результатами, права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Вказана правова позиція визначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.01.2014 року № К/800/33234/13.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, є необґрунтованими, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій та бездіяльності є вичерпаними, висновки складені за результатами перевірки уже використані та на підставі яких притягнуто позивача до відповідальності шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування сум податкових зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин у справі та викладених правових норм, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,
В задоволенні позовних вимог Брокерського товариства з обмеженою відповідальністю « 8Н8» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко