03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А
Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/14001/2014 р. Головуючий у 1 інстанції - Лук»яненко Л.М.
Доповідач - Мараєва Н.Є.
10.12.2014 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м.Києва в складі :
Головуючого - Мараєвої Н.Є.,
Суддів - Желепи О.В., Заришняк Г.М.
При секретарі - Осмолович В.С.
Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві
Цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
На заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14.10.2014р.
В справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3
Олександрівни, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, 3-особа : КП "РЕО-5"
про стягнення матеріальної та моральної шкоди
Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.10.2014р. частково задоволено позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, 3-особа : КП "РЕО-5" про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 6281 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн. та судовий збір.
В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати зазначене рішення та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, сторони проживають в буд.АДРЕСА_1.
25.05.2012 р. та 2.01.2013 р. сталося залиття квартири позивачів НОМЕР_1 із розташованої поверхом вище кватири НОМЕР_2, що належить відповідачці. Причиною залиття стало недбале відношення мешканців квартири НОМЕР_2 до сантехнічного обладнання та у зв"язку із тим, що вийшла із ладу гнучка підводка гарячого водопостачання на кухні в квартирі НОМЕР_2, яку мешканці квартири встановили самостійно, що підтверджується актами КП «РЕО-5» від 25.05.2012 р. та 2.01.2013 р. (а.с.6, 7, 8).
В акті на а.с.7 була допущена описка стосовно року його складення, а саме : було зазначено рік складення акту 2.01.2012 р. замість 2.01.2013 р., яка була виправлена (а.с.80, 81).
Крім того, з довідки №1124 від 4.07.2014 р., виданої КП «РЕО-5» вбачається, що позивачка ОСОБА_2 23.05.2014 р. зверталася до АВС Святошинської ДУОЖФ; встановлено, що була подана заявка до диспетчерської служби Святошинського району, був здійснений виїзд аварійної бригади, яка встановила, що залиття кв. НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 сталося по причині прориву підвідного шлангу до пральної машини у кв. НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 ( а.с.28, 29).
Згідно локальних кошторисів з визначення вартості збитку, нанесеного позивачам, складених КП «РЕО -5», загальна вартість робіт для усунення пошкоджень становить 6 281 грн.
Згідно ст.177 ЖК України громадяни зобов»язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитись до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об»єктів благоустрою, додержуватись правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержуватись чистоти і порядку в під»їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітинах та в інших місцях загального користування.
Згідно п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених Постановою КМ України від 08.10.1992 р. №572 ( в редакції постанови КМ України від 27.01.2007 р. №457) власник та наймач (орендар) квартири зобов»язані використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Суд обґрунтовано вважав, що докази, подані відповідачкою, а саме : всі звернення відповідачки, наданий акт від 04.07.2011 р., а також інформація про пориви і залиття в квартирах НОМЕР_1-НОМЕР_3 в буд.АДРЕСА_1 на протязі 2011-2012 років (а.с. 45, 46 ), не спростовують встановлених обставини справи , а саме не є підтвердженням відсутності вини відповідачки за залиття, які сталися 25.05.2012 р. та 17.12.2012 р.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.1992 р. № 6,- шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв»язок , та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, саме неналежне ставлення до санітарно-технічного обладнання відповідача стало причиною залиття квартири позивача, і наслідком цього є матеріальна шкода, заподіяна позивачам.
Згідно п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», користувачі зобов»язані використовувати жилі приміщення за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків. При наявності несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
Таким чином, суд дійшов обгрунтованого висновку, що вина відповідачки у заподіянні матеріальної шкоди позивачам повністю доведена та підлягає відшкодуванню в сумі 6 281,грн.
Також, суд правильно дійшов висновку про те, що з вини відповідачки позивачам також було завдано і певних моральних страждань та моральної шкоди.
Тому, із урахуванням характеру і ступеню важкості завданих моральних страждань, відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, суд обґрунтовано вважав, що позов у цій частині підлягає частковому задоволенню, та визначив розмір відшкодування моральної шкоди 500 грн., що не суперечить вимогам закону.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - відхилити, а рішення Святошинського районного суду м.Києва від 14.10.2014 р. - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :