Справа № 2-12302/11
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12338/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Мальцев Д.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
3 грудня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.
при секретарі: Слащуку А.С.
за участю: представника позивача - Сидоренко Ю.А.
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргоюОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 12 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У листопаді 2011 року позивач Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 27 лютого 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» і ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір №0002/06/00-СL, відповідно до умов якого, останньому надано кошти у формі відкличної кредитної лінії на споживчі цілі у сумі 1 000 000 доларів США, строком до 24 лютого 2011 року, зі сплатою 14 % річних за користування кредитними коштами.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторонами 27 лютого 2006 року укладено договір іпотеки (майнової поруки), відповідно до умов якого іпотекодавець ОСОБА_5 передав Банку, як іпотекодержателю в іпотеку майно, що належить йому на праві власності, а саме: домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та складається з двох житлових будинків - №4 «А», житловою площею 44,90 кв.м., нежитлова площа якого 30,5 кв.м. та №4 «Е», житловою площею 323, 70кв.м., нежитлова площа якого 725,5 кв.м., загальна площа житлового будинку літ. «А» та нежитлового будинку літ. Е -1124,6 кв.м., споруджень №1-3, а також земельну ділянку площею 0,1024 гектарів, розташовану на території АДРЕСА_1.
В подальшому між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, якими вносились зміни щодо умов Іпотечного та Кредитного договорів.
В зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у ОСОБА_5 перед банком станом на 29 вересня 2011 року утворилась заборгованість у розмірі 33 892 565 грн. 70 коп.
Позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки в погашення заборгованості в сумі 26 085 397, 58 грн. та пені 7 807 168,12, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, згідно висновку належного експерта, призначеного постановою державного виконавця, стягнути судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 червня 2014 року частково задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0002/06/00-СL
від 27 лютого 2006 року, у розмірі 33 781 174, 19 грн., що складається із залишку поточної заборгованості за тілом кредиту у сумі 10 745 818, 27 грн., залишку простроченої заборгованості за тілом кредиту у сумі 13 455 313, 26 грн., залишку просторічних відсотків у сумі 17 772 874, 54 грн., пені на суму простроченої заборгованості за тілом кредиту та відсотками у сумі 7 807 168, 12 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки передане ПАТ «Банк «Форум» на підставі договору іпотеки від 27 лютого 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 305 та зареєстрований у державному реєстрі заборон за №306, а саме: домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та складається з двох житлових будинків -№4(А) житловою площею 44,90 кв.м., нежитлова площа якого 30,5 кв..м. та №4 (Е) житловою площею 323,70 кв.м. нежитлова площа якого 725,5 кв.м., загальна площа житлового будинку літ. А та житлового будинку літ. Е - 1124,6 кв.м. споруджень №1 -3, домоволодіння належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння; №4 під літерами (А), (Е), виданого Радянською районною державною адміністрацією м.Києва взамін раніше виданих правовстановлюючих документів, право власності за яким зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 18 жовтня 2001 року за реєстровим номером 13997 у реєстровій книзі № д. 41-253.
Земельну ділянку площею 0,1024 гектарів, розташовану на території АДРЕСА_1, яка належить на праві власності
ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на землю серія IV-КВ
№155447, виданого Київською міською радою 29 березня 1999 року на підставі рішення Київської міської ради від 7 липня 1998 року №65, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 88-2-00105, цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною згідно висновку експерта, призначеного постановою державного виконавця.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_4., який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по пені на суму простроченої заборгованості за тілом кредиту та відсотками, а також в частині визначення початкової ціни реалізації згідно висновку експерта, призначеного постановою державного виконавця. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по пені на суму простроченої заборгованості за тілом кредиту та відсотками в розмірі 2 000 000 грн. та визначити початкову ціну реалізації предмета іпотеки для подальшої реалізації на підставі проведеної у справі судової будівельно-економічної експертизи. В іншій частині рішення залишити без змін.
В апеляційній скарзі послався на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зазначив, що в порушення вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд першої інстанції у своєму рішенні не зазначив початкову ціну реалізації предмета іпотеки незважаючи на наявний висновок судової будівельно - технічної експертизи, що була призначена та проведена за клопотанням відповідача, який не погодився з оцінкою предмету іпотеки зазначеною у договорі іпотеки.
Також вважає, що позивач не довів наявності в нього збитків або іншої шкоди у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Кредитного договору, отже враховуючи розмір заборгованості та розмір нарахованої пені, у суду першої інстанції були всі підстави для застосування ч.3 ст. 551 ЦК України.
В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
Представник ПАТ «Банк «Форум» проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 лютого 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Форум»,правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» і ОСОБА_5 укладено Кредитний договір №0002/06/00-СL, відповідно до умов якого, останньому надано кошти у формі відкличної кредитної лінії на споживчі цілі у сумі 1 000 000 доларів США, строком до 24 лютого 2011 року, зі сплатою 14 % річних за користування кредитними коштами.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторонами 27 лютого 2006 року укладено договір іпотеки (майнової поруки), відповідно до умов якого іпотекодавець ОСОБА_5 передав Банку, як іпотекодержателю в іпотеку майно, що належить йому на праві власності, а саме: домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та складається з двох житлових будинків - №4 «А», житловою площею 44,90 кв.м., нежитлова площа якого 30,5 кв.м. та №4 «Е», житловою площею кв.м., нежитлова площа якого 725,5 кв.м., загальна площа житлового будинку літ. «А» та нежитлового будинку літ. «Е» -1124,6 кв.м., споруджень №1-3, а також земельну ділянку площею 0,1024 гектарів, розташовану на території АДРЕСА_1.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань та отримання ОСОБА_5 кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки від 27 лютого 2006 року за № 126474 та меморіальними валютними ордерами.
3 квітня 2006 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору щодо зменшення процентної ставки до 13,5%.
29 вересня 2006 року укладено угоду про внесення змін до Іпотечного договору та Додаткову угоду №2 до Кредитного договору, за якими відповідачу було відкрито відкличну поновлювальну лінію у розмірі 1 500 00 доларів США та збільшено заставну вартість предмета іпотеки до 9 155 500 грн.
9 липня 2007 року між Банком та відповідачем було укладено Угоду про внесення змін до Іпотечного договору та Додаткову угоду № 3 до Кредитного договору щодо збільшення ліміту кредитування до 2 500 000 доларів США, а також збільшення заставної вартості майна до 18879 123 грн.
14 квітня 2008 року укладено Угоду про внесення змін до Іпотечного договору та Додаткову угоду № 4 до Кредитного договору щодо збільшення кредитної лінії до 2 700 000 доларів США, встановлення графіку зменшення ліміту кредитування з 1 березня 2009 року і до кінця строку дії договору.
16 жовтня 2008 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено Додаткову угоду № 5 до Кредитного договору, якою встановлено дату повернення кредитних коштів - до 22 лютого 2013 року, зменшення ліміту кредитування згідно з графіком - 1 листопада 2009 року - 22 лютого 2013 року.
17 листопада 2008 року зазначені зміни було внесено до Іпотечного договору, шляхом підписання Договору про внесення змін.
4 квітня 2009 року укладено Договір про внесення змін до Іпотечного договору та Додаткову угоду №6 до Кредитного договору щодо встановлення порядку сплати процентів за користування кредитними коштами, а також встановлено заставну вартість майна у розмірі 14 793 800, 00 грн. (1 921 273, 00 доларів США) та ринкову вартість майна у розмірі 19 225 211, 00 грн. (2 496 781, 00 доларів США).
29 травня 2009 року укладено додаткову угоду №7 до Кредитного договору, якою встановлено новий порядок сплати процентів.
3 березня 2009 року відповідачем було прострочено сплату чергового платежу, у зв'язку з чим банк направив вимогу № 3354/15.4.1.1, а також вимоги від 2 серпня 2010 року за № 1971/15.4.1.6 та № 1972/15.4.1.6 щодо негайного погашення заборгованості.
8 вересня 2010 року між банком та відповідачем укладено Додаткову угоду № 8 до Кредитного договору та Договір про внесення змін до Іпотечного договору (в рамках проведення реструктуризації та конвертації заборгованості) щодо зміни валюти кредитування, встановлено суму кредиту 24 715 728, 27 грн., встановлено плату за користування кредитними коштами в розмірі 13,5 % річних та новий графік погашення кредиту: в сумі не менше ніж 8 000 000 грн. в термін до 31 жовтня 2010 року, починаючи з листопада 2010 року в сумі не менше ніж 596 991 грн.
1 квітня 2011 року між сторонами укладено Додаткову угоду №9 до Кредитного договору, якою встановлено наступні процентні ставки: на період з 1 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року - 6% річних; з 1 жовтня 2011 року - 13, 5 % річних.
З 2 листопада 2010 року ОСОБА_5 порушує строки повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, що є істотним порушенням умов Кредитного договору.
Станом на 29 вересня 2011 року загальна сума боргу, розрахована банком, становить 26085397 грн.58 коп., в тому числі: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів 13 455 313, 26 грн.; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 10 745 818, 27 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 1 772 874, 54 грн.; поточна сума заборгованості за нарахованими процентами 111 391, 51 грн.. Крім того, за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами банком нарахована пеня в сумі - 7 807 168, 12 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що право кредитора задовольнити свої вимоги про стягнення заборгованості з позичальника, який допустив порушення своїх зобов'язань за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною згідно висновку експерта, призначеного постановою державного виконавця, передбачено Законом України «Про іпотеку» та умовами іпотечного договору. Позивач дотримався порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, направив боржнику вимогу, яку останній не виконав, після чого звернувся до суду з позовом.
Проте з такими висновками суду повністю погодитись не можна, виходячи з наступного.
За умовами договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов'язків, встановлених згідно з п.п.2.1.1-2.1.18 цього Договору (п.2.4.4 іпотечного договору).
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Судом встановлено і таке фактично не оспорюється відповідачем та його представником, що ОСОБА_5 неналежним чином виконував свої зобов'язання, кредитні кошти не повертав, проценти за користування кредитними коштами не сплачував. У зв'язку з порушенням умов кредитного договору, позивач 8 вересня 2011 року направив відповідачу вимогу щодо дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, а також попередив про звернення стягнення на заставлене майно у разі невиконання умов кредитного договору. Вимога відповідачем була отримана 23 вересня 2011 року ( а.с.132,133 т.1), але була залишена останнім без виконання.
Умовами іпотечного договору, укладеного між банком та ОСОБА_5 передбачено право іпотекодержателя за своїм вибором застосувати один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, до яких договором віднесено і рішення суду. В такому випадку реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п.4.5.1, 4.6, 4.6.2 іпотечного договору).
Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Згідно із ч.6 ст.5 Закону України «Про іпотеку» вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.
Не погоджуючись з ціною предмета іпотеки зазначеною сторонами в додатковій угоді до іпотечного договору, стороною відповідача в ході розгляду справи було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Згідно з висновком № 10438/13-42/3097/14-42 від 29 квітня 2014 року ринкова вартість об'єкта нерухомості - домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та складається з житлових будинків - № 4 «А» житловою площею 44,90 кв.м., нежитлова площа якого 30,50 кв.м. та № 4 «Е» житловою площею 323,70 кв.м., нежитлова площа якого 725,50 кв.м. загальна площа будинку літ А та нежитлового будинку літ.Е - 1124,60 кв.м., споруджень № 1-3, станом і в цінах на момент проведення дослідження складає 26139078 грн.; ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1024 гектарів, що розташована на території АДРЕСА_1 та має цільове призначення - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, станом і в цінах на момент проведення дослідження складає 1668096 грн. ( т.2 а.с.153-167).
Зазначений висновок експертизи є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру оцінки предмета іпотеки, яку суд має зазначити в рішенні, як початкову ціну на виконання вимог передбачених ст.39 Закону України «Про іпотеку».
За таких обставин, висновок суду щодо встановлення початкової ціни предмету іпотеки на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій є таким, що не гранується на матеріалах справи та не відповідає вимогам Закону України «Про іпотеку».
Визначаючи суму заборгованості відповідача перед банком, суд першої інстанції взяв до уваги висновок судово-економічної експертизи № 6950/12-45 від 6 листопада 2012 року ( т.2 а.с.42-68), та вважав вимоги позивача щодо стягнення несплачених відсотків по кредитному договору від 27 лютого 2006 року, як залишок непростроченої заборгованості в сумі 111391 грн.51 коп., необґрунтованими, а тому заявлену банком суму заборгованості зменшив на цю суму.
В цій частині рішення суду не оскаржується.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував положення ч.3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки про що просив відповідач.
Пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.
Пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів позивачем розрахована за період з 2 листопада 2010 року по 29 вересня 2011 року в сумі 6 946347 грн. 97 коп., пеня за прострочення нарахованими процентами за період з 21 жовтня 2010 року по 29 вересня 2011 року в сумі 860 820 грн. 15 коп.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Виходячи з принципів розумності та справедливості, а також враховуючи ступінь виконання зобов'язань позичальника за весь час користування грошовими коштами, загальну суму заборгованості по тілу кредиту і по нарахованим процентам, колегія суддів вважає можливим зменшити розмір неустойки до 2 000 000 грн.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення Шевченківського районного суду м.Києва підлягає зміні в частині визначення розміру пені та встановлення початкової ціни предмету іпотеки.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 12 червня 2014 року - змінити.
Зменшити суму пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості за тілом кредиту та відсотками з 7 807 168 грн. 12 коп. до 2 000 000 грн. та загальну суму заборгованості з 33 781 174 грн. 19 коп. до 27 974 006 грн. 07 коп.
В третьому абзаці резолютивної частини рішення виключити слова «…згідно висновку експерта, призначеного постановою державного виконавця» та після слів «за початковою ціною…» зазначити текст «домоволодіння що розташоване по АДРЕСА_1 в сумі 26 139 078 грн., та земельної ділянки по АДРЕСА_1 в сумі 1 668 096 грн.».
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: