10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Гришковець А.Л.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"16" грудня 2014 р. Справа № 286/5677/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "21" жовтня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання провести донарахування та виплату коштів,
В серпні 2014 року ОСОБА_3 через свого представника звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії та бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо застосування під час нарахування щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства положень підзаконних нормативно-правових актів незаконними, зобов'язати управління праці провести йому нарахування, перерахунок та виплату з 01.10.2000 року і до моменту розгляду справи, щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 40% мінімальної заробітної плати та в подальшому проводити донарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 40% мінімальної заробітної плати, мотивуючи тим, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 1 групи, перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації та проживає в с. Бігунь, Овруцького району, Житомирської області. Йому виплачувалась компенсація , що встановлена в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, що призвело до порушення його прав.
Ухвалою судді Овруцького районного суду від 20.08.2014 року вимоги, передбачені ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.10.2000 року по 31.01.2014 року було залишено без розгляду.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 21.10.2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про зобов'язання провести донарахування та виплату коштів, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з вказаною постановою, представник позивача - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Посилався, зокрема на те, що судом неповно та неправильно досліджено докази і встановлено обставини у справі і, як наслідок, порушено норми матеріального й процесуального права.
Відповідно до приписів ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в УПСЗН як пенсіонер, потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Закону № 796-XII .
Згідно із ст. 37 Закону №796-XII громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Водночас суми, з якими здійснювався розрахунок виплати позивачу, передбаченої Законом № 796-XII, визначалися згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплат як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір таких доплат в твердій грошовій сумі.
Положення п.28 розділу II Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни, зокрема до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" і які обмежували права громадян щодо виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вищенаведені положення ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
На даний час Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік" втратили чинність.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року, не передбачено жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Судова колегія наголошує, що п.6-7 Прикінцевих положень Закону України №1622-VII від 31.07.2014 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності з 03.08.2014 року, передбачено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно відповідачу необхідно було виплачувати позивачу грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі, встановленому ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд першої інстанції вказаного помилково не врахував.
Його посилання в оскарженому рішенні на те, що у справі є довідка відповідача №1367 від 19.06.2014, яка свідчить про виплату грошової допомоги за період лише до грудня 2013 року включно не могло бути підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі, так як суд має право відкласти розгляд справи й зобов"язати сторони подати додаткові докази. Крім того, суд має право витребувати відповідні документи від певних установ, організацій.
Тобто, суд повинен вчинити всі дії з метою повного захисту прав сторони, зокрема позивача.
Колегія суддів акцентує увагу, що оцінює правильність лише постанови суду попередньої інстанції від 21.10.2014 року (а не ухвали від 20.08.2014 про залишення позову без розгляду у частині вимог за період з 01.10.2000 по 31.01.2014, яка позивачем не оскаржена),
Справа переглядається в межах позовних вимог за період, починаючи з лютого 2014 року (фактично провадження у справі судом першої інстанції порушено саме за період, починаючи з лютого 2014 ).
З огляду на зазначене вище до задоволення, на думку апеляційного суду, підлягає позов ОСОБА_3 у частині вимог про визнання дій та бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо застосування під час нарахування щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства положень підзаконних нормативно-правових актів незаконними, зобов'язання управління праці провести йому нарахування, перерахунок та виплату з 01.02.2014 до 02.08.2014 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 40% мінімальної заробітної плати.
Овруцький районний суд вказаного не врахував, безпідставно відмовивши в задоволенні позову у повному обсязі.
Суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а також порушив, зокрема норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Із положень п.п.1,4 ч.1 ст. 202 КАСУ вбачається: підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції слід скасувати з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга представника позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "21" жовтня 2014 р. скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Визнати дії та бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області щодо застосування під час нарахування щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства положень підзаконних нормативно-правових актів незаконними.
Зобов'язати управління праці провести ОСОБА_3 нарахування, перерахунок та виплату з 01.02.2014 до 02.08.2014 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 40% мінімальної заробітної плати.
В іншій частині у позові відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.І. Майор
судді: А.Ю.Бучик
С.М. Шевчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу: ОСОБА_3 с.Бігунь,Овруцький район, Житомирська область,11124
3- відповідачу: Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області вул. Леніна, 17,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11101
4- представнику позивача: ОСОБА_4, АДРЕСА_1 - ,