04 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3217/14
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.,
суддів - Алєксєєва В.О.,
- Милосердного М.М.,
в зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справу розглянуто згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року (про залишення без руху позовної заяви) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, визнання нечинною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі ТОВ "МГЗ") звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці Міндоходів про:
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 03 вересня 2014 року №504000003/2014/000047/1;
- визнання нечинною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2014/00012.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
В апеляційній скарзі ТОВ "МГЗ" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "МГЗ", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам п.1 ч.2 ст. 17, ст.ст. 106, 108, 160, 165 КАС України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
В апеляційній скарзі ТОВ "МГЗ" вказується, що ним була надана гарантія під заставу грошових коштів в сумі 554 436, 76 грн. Вказана сума розрахована, як різниця між сумою платежу, нарахованого згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, та митною вартістю, визначеною декларантом. Сума фінансової гарантії під заставу не може вважатися грошовим зобов'язанням платника податку, а тому цей позов носить немайновий характер.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Таким чином, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Отже, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської митниці про коригування митної вартості товарів.
Судова колегія вважає, що оскаржуване рішення може призвести до змін майнового стану позивача, а прийняте судове рішення по даному спору буде впливати на розмір митної вартості, яку позивач має сплатити до Державного бюджету України.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, даний позов носить майновий характер, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання майнового позову до адміністративного суду сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Частиною 3 ст. 106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно ч.1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір не в повному обсязі, а саме в розмірі 73,08 грн., як судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру.
За таких підстав, висновки суду першої інстанції про залишення позову без руху є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року (про залишення без руху позовної заяви) без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.І. Бітов
Суддя: В.О. Алєксєєв
Суддя: М.М. Милосердний