04 грудня 2014 р. Справа № 876/5425/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2014 року по справі № 303/2325/14 - а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області про оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області і просив: визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні державної пенсії зі зменшенням пенсійного віку, як особі - ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії протиправними та зобов'язати відповідача призначити державну пенсію із зменшенням пенсійного віку як особі - ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з дня набуття права на призначення такої пенсії, а саме - із 24 січня 2014 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, так як, був призваний Мукачівським об'єднаним військовим комісаріатом на військові збори, як військовозобов'язаний, для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та приймав таку участь виконуючи роботи за спеціальністю тракториста в період із 07 серпня по 30 вересня 1987 року, та відповідно до чинного законодавства має право на отримання пільг. Відповідачем відмовлено у призначенні йому пенсії із зниженням пенсійного віку через відсутність на те законних підстав. Вказану відмову вважає незаконною, а тому змушений звернутися до суду.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2014 року позовні вимоги задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні державної пенсії зі зменшенням пенсійного віку, як особі - ліквідатору наслідків аварії на Чорнобилькій АЕС другої категорії; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області призначити ОСОБА_1 державну пенсію зі зменшення пенсійного віку як особі - ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії відповідно до вимог ст. 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з дня набуття позивачем права на призначення такої пенсії, а саме із 24 січня 2014 року.
З таким судовим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач і оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Посилаючись у поданій апеляційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не прийняв до уваги вимоги законодавства щодо документів, які необхідні для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку і те, що у заявника відсутні дані документи ( довідка форми №122 або довідка військової частини про виконання робіт в зоні, архівні документи Міністерства Оборони).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 183 - 2 цього Кодексу.
Дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, його статус підтверджується посвідченням «Учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», яке надає право на користування пільгами, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та належить до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 року від 15 жовтня 1992 року.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років.
Відповідно до п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22 - 1, при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
Згідно довідки №4/14 від 12 січня 2012 року, виданої Мукачівським об'єднаним міським військовим комісаріатом, позивач проходив військову службу в період з 13 листопада 1980 року по 17 грудня 1982 року, приймав участь по знешкодженню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із 07 серпня по 30 вересня 1987 року.
Згідно довідки №44 від 01 жовтня 1992 року, виданої Мукачівським районним виробничим об'єднанням «Агрокомплекс», позивач дійсно приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 07 серпня по 30 вересня 1987 року за адресою: м. Чорнобиль, АЕС, участок №6.
Також, у військовому квитку НОМЕР_1 зазначено, що позивач в період із 07 серпня по 30 вересня 1987 року виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Отже, факт роботи ОСОБА_1 у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду першої інстанції не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами в справі, поданими позивачем на підтвердження своїх позовних вимог.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.
Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 159, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 травня 2014 року по справі №303/2325/14 - а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області про оскарження рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Р. В. Кухтей
І. О. Яворський