Справа: № 370/1646/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Устимчук М.Ю.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
17 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.
Суддів:Ключковича В.Ю.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області на постанову Макарівського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області про стягнення допомоги,-
Позивач звернувся до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області та просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести нарахування та виплату недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2013 рік.
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню в частині з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1) та інвалідом ІІ групи та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.
Проте, щорічна допомогу на оздоровлення позивачу виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, пунктом 4 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік, отже, вказаним пунктом цього Закону КМУ надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Кабінетом Міністрів України станом на 24.07.2013 року (дата виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік) таке право використано не було, оскільки відповідного нормативно-правового акта КМУ на виконання вимог пункту 4 «;Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо встановлення розмірів щорічної допомоги на оздоровлення прийнято не було, тому до прийняття вищезгаданого нормативно-правового акта КМУ при визначенні розміру виплат щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік застосуванню підлягають безпосередньо положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення-справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Ураховуючи особливість дії в часі закону про Державний бюджет України на відповідний рік, нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, виданий на його виконання, також діє у межах бюджетного року.
Отже, постанова КМУ №562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на здоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була видана на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» і була розрахована на бюджетний період 2005 року, а тому вказані норми даної постанови не підлягають застосуванню при визначенні розміру виплат щорічної допомоги на здоровлення у бюджетному періоді 2013 року.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тобто, відповідачем неправомірно, зокрема, у порушення ст. 19 Конституції України, занижений розмір соціального забезпечення, обов'язок виплати якого покладено на відповідача, у зв'язку з чим дії відповідача є такими, що порушують права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, дії відповідача щодо невиплати у повному розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірними.
Однак, що стосується позовних вимог про зобов'язання здійснювати виплату вказаної допомоги в подальшому колегія суддів зазначає наступне.
Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє (абз. 2 п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі»). Відповідна вимога Позивача стосується саме зобов'язання вчинення дій на майбутнє. У відповідності до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає виключно порушене право, а не ймовірне порушення права у майбутньому, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню є помилковим.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції частково, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції в частині.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області на постанову Макарівського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року задовольнити частково.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Макарівської районної державної адміністрації Київської області проводити подальшу виплату ОСОБА_5 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_5 в цій частині відмовити.
В іншій частині постанову Макарівського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: В.Ю. Ключкович
Я.М. Собків
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.