Справа: № 826/18519/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
при секретарі Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу державної акціонерної компанії «Хліб України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом державної акціонерної компанії «Хліб України» до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови,
Державна акціонерна компанія «Хліб України» (далі - позивач, ДАК «Хліб України») звернулася до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач, ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо винесення в межах виконавчого провадження №21789146 постанови від 30.10.2013 р. про накладення штрафу на ДАК «Хліб України» у розмірі 1020,00 грн.;
- скасування постанови відповідача від 30.10.2013 р. про накладення штрафу на ДАК «Хліб України» у розмірі 1020,00 грн..
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 17.05.2010 р. Господарським судом м. Києва був виданий наказ № 35/57 про зобов'язання ДАК «Хліб України» повернути до державного резерву 57000 тонн пшениці третього класу.
На підставі та на виконання зазначеного судового наказу державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №21789146.
У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду в добровільному порядку відповідачем була винесена постанова від 30.10.2013 р. про накладення на ДАК «Хліб України» штрафу в розмірі 1020,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законами України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV) та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції станом на 25.11.2010 р. та станом на 30.10.2013 р. (далі - Закон №2343).
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1, п.12, ч.2 ст.11 Закону №606-XIV, зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, у процесі здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.1, 2 ст.75 Закону №606-XIV, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У ст. 89 Закону № 606-XIV закріплено, що в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням ( повідомленням ) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Ст.1 Закону №2343 станом на 25.11.2010 р. передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до ч.4 ст.12 Закону №2343 станом на 25.11.2010 р., мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з ч.1,3,5 ст.19 Закону №2343 станом на 30.10.2013 р., мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що законодавством на державного виконавця покладено зобов'язання забезпечувати повне та своєчасне виконання боржником своїх обов'язків в межах виконавчого провадження та вживати відповідні заходи реагування, зокрема, у вигляді накладення штрафу в разі їх невиконання.
При цьому, єдиною можливою підставою, за наявності якої такий штраф на боржника не накладається є наявність в нього поважної причини невиконання своїх обов'язків в межах відповідного виконавчого провадження.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що в даному випадку не вбачається поважних причин, які б унеможливлювали виконання позивачем своїх зобов'язань у межах виконавчого провадження №21789146, що свідчить про правомірність дій відповідача при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
При цьому, посилання апелянта на поважність причин невиконання судового рішення у зв'язку з введенням ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.11.2010 р. мораторію на задоволення вимог кредиторів судова колегія вважає не обґрунтованими і безпідставними, оскільки дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється лише на грошові зобов'язання, а в даному випадку спірні правовідносини між позивачем і відповідачем виникли з приводу невиконання ДАК «Хліб України» свого обов'язку щодо повернення майна в натурі - 57000 тонн пшениці третього класу.
Більш того, колегія суддів зазначає, що ані до суду першої інстанції, ані на вимогу апеляційного суду позивачем не було надано жодних належних і допустимих, у розумінні ст.70 КАС України, доказів, які б підтверджували неможливість виконання ним зазначених обов'язків або те, що їх виконання дійсно та беззаперечно призведе до руху його активів.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу державної акціонерної компанії «Хліб України» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.