Справа: № 826/15821/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
17 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівКлючковича В.Ю.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Буд» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить: визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо складання Акту про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Буд» (податковий номер 38751054) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31. 07.2014 року від 01.09.2014 року № 2670/26-55-22-02/38751054; зобов'язати ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносились за результатами складання звірки згідно Акту про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Буд» (податковий номер 38751054) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року від 01.09.2014 року № 2670/26-55-22-02/38751054.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 вересня 2014 року відповідачем вживались заходи щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами чого було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Буд» (податковий номер 38751054) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року від 01.09.2014 року № 2670/26-55-22-02/38751054 (надалі по тексту також - акт).
В акті від 01.09.2014 року № 2670/26-55-22-02/38751054 відповідачем відображено наступні висновки: перевіркою встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Грант Буд» за липень - 2014 року. За результатами звірки ТОВ «Грант Буд» не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2014 р., а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за липень 2014 р.; правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.
Позивач категорично не погоджуючись з такими доводами податкового органу звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність дій відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що підставою складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки відповідачем зазначено незнаходження ТОВ «Грант Буд» за юридичною адресою, що відображено в оскаржуваному акті. Інших підстав про неможливість проведення зустрічної звірки, в Акті від 01.09.2014р. відповідачем не зазначено.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588, ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно розділу ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи контролюючих органів, до функцій яких належить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців контролюючими органами після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.
У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.
Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.
Згідно абзацу першого частини одинадцятої статті 19 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 755-IV) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Частиною дванадцятою статті 19 Закону № 755-IV у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.
У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 19 Закону № 755-IV у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по ТОВ «Гранд - Буд» від 19.09.2014 року, місцезнаходженням ТОВ «Грант Буд» (податковий номер 38751054) є: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, будинок 35. Записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням чи про повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Єдиний державний реєстр не містить.
Таким чином, твердження апелянта про неможливість провести зустрічну звірку позивача з посиланням на відсутність позивача за місцезнаходженням, є безпідставним.
Відповідно до п. 73.5. ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 (далі за текстом - Порядок №1232), пунктом 3 якого передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.
Відповідно до п. 2 названого Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Пунктом 4 Порядку № 1232 передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, колегія суддів зазначає, що зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, а отже й висновки в тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення їх в обліку платника податків можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.
В спірному випадку звірка фактично не проводилась, про що свідчить акт про неможливість проведення зустрічної звірки, відтак у цьому ж акті податковим органом безпідставно, без витребування інформації та з'ясування відомостей щодо факту здійснення господарських операцій зроблені висновки про їх нікчемність.
Так, вимоги щодо оформлення запиту визначені п. 73.3. ст. 73 ПК України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.
Указана норма кореспондується з положеннями п.6 Порядку № 1232, якою закріплено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.
Зі змісту приведених правових приписів вбачається, що у разі відсутності у податкового органу інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів такий орган зобов'язаний направити суб'єкту господарювання письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження.
У Акті та матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо надходження запиту від іншого органу державної податкової служби (ініціатора) про необхідність проведення зустрічної звірки позивача, що могло б розцінюватися як підтвердження розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань та, відповідно, як підстава для проведення зустрічної звірки позивача.
Крім того, відповідачем не надано суду доказів направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідного запиту позивачу про надання інформації та її документального підтвердження, як того вимагають норми чинного податкового законодавства. Також не надані докази, що такий запит вручався позивачу шляхом його вручення під розписку його уповноваженому представнику.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність вчинених відповідачем дій по проведенню зустрічної звірки, що оформлено Актом від 01.09..2014р. № 2670/26-55-22-02/38751054 про неможливість проведення зустрічної звірки.
Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Згідно з п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Відповідно до п. 4.6. Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість) (Наказ ДПА України № 306 від 24.05.2011 року) у разі якщо згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, такий контролюючий орган і надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, зроблений за результатами перевірки, за формою «Р» згідно з додатком 2 до наказу № 985.
Згідно з п. 6.1. Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість) підрозділи обліку та звітності органів державної податкової служби у день надходження інформації, вказаної у пунктах 3.11, 3.12.2 розділу 3 та пункті 4.8 розділу 4 цих Методичних рекомендацій, здійснюють відповідні облікові операції в картках особових рахунків платників ПДВ.
Таким чином, зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість здійснюється лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підстав довідок складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.
Внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язано із зміною податкового навантаження з податку на додане вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.
Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що податкове повідомлення-рішення на підставі Акту не приймалось, при цьому відповідачем самостійно були внесені зміни до облікових даних позивача. Вказана дія є порушення прав позивача, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.