Справа: № 810/975/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
17 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка» (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.01.2014 року № 0000112203.
Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 14 березня 2014 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.
За наслідками перевірки позивача, відповідач по справі прийняв Акт від 06.12.2013 року № 979/10-07-22-03-12/33870540 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будівельна Українська Спілка» (код 33870540) з питань достовірності та законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2013 року» (надалі - Акт перевірки від 06.12.2013).
На підставі вказаного Акта перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 року № 0000112203.
З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
Між ТОВ «Українська компанія «Модус» та ТОВ «Будівельна Українська Спілка» було укладено договір про надання юридичних послуг від 15.04.2013 року. За умовами вказаного договору виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику комплекс юридичних послуг щодо оформлення на замовника правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна (житлові будинки), які розташовані за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, котеджне містечко «Маєток».
Між позивачем та TOB «Маєток-Будівництво» було укладено договір генерального підряду № 1/МБ/13 від 02.01.2013 року, за яким підрядник (ТОВ «Маєток-Будівництво» зобов'язується у визначений строк, на умовах цього Договору виконати комплекс будівельних робіт з капітального ремонту приміщень нежитлової будівлі а замовник (позивач) зобов'язується прийняти такі роботи та оплатити їх на умовах, визначених цим Договором. Адреса об'єкта: вул. Джерельна 38, м. Львів.
У подальшому, між позивачем та ТОВ «Маєток-Сервіс» було укладено договір від 01.07.2013 року № 4, за умовами якого виконавець (ТОВ «Маєток-Сервіс») надає замовнику (позивач) комплексні послуги по обслуговуванню 37 об'єктів нерухомого майна (полив, стрижка газонів та ін.), що знаходяться на території котеджного містечка «Маєток».
02.07.2012 року між позивачем та ТОВ «Євро-Склад» було укладено договір суборенди № 1. За умовами вказаного договору орендар зобов'язувався надавати суборендареві у строкове користування нежитлові приміщення за плату, об'єкти, що орендувались визначались договором.
13.06.2012 року між позивачем та ТОВ «Амадео» було укладено договір підряду № 13/П-2012. За умовами даного договору підрядник зобов'язується у визначений строк та на умовах цього договору виконати будівельно-монтажні роботи протипожежного водопроводу нежитлової будівлі, а замовник зобов'язується прийняти такі роботи та оплатити їх. Об'єкт робіт знаходить за адресою: вул. Джерельна, 38, м. Львів.
03.01.2013 року між позивачем та ТОВ «Рубіж» було укладено договір № 26-13 про технічне обслуговування обладнання пожежної сигналізації в приміщенні адміністративного офісного комплексу по вул. Джерельній, 38, м. Львів.
20.05.2013 року між позивачем та ПП «Квадро-Альянс» було укладено договір підряду № 20/05/13-1. Предметом вказаного договору є встановлення системи повітропроводів, сервісне обслуговування та ремонт системи кондиціювання та об'єктів замовника за адресою: вул. Джерельна, 38, м. Львів.
12.08.2013 року між позивачем та ДП «Служба ремонту» було укладено договір підряду № 350113. За умовами вказаного договору підрядник зобов'язується виконати технічне обслуговування і пусконаладжувальні роботи кондиціонерів на об'єктів: вул. Джерельна, 38, м. Львів.
19.06.2013 року між позивачем та ТОВ «Торгова група «АРС-Кераміка» укладено договір № 194 купівлі-продажу. За умовами вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця матеріальні цінності, будівельні, оздоблювані матеріали та інше), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
20.02.2013 року між позивачем та Корпорація «Галтрансрембуд» було укладено договір № 200213-1, за умовами якого замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується виконати своїми та залученими силами наступні роботи: підсилення зовнішньої стіни будівлі адміністративного комплексу по вулиці Джерельній, 38, м. Львів (демонтаж зовнішніх металевих сходів).
Між позивачем та ПАТ «Львівобленерго» було укладено договір про надання послуг № Б/Н. За умовами вказаного договору виконавець згідно із замовленням замовника виконує роботи з перевірки трифазного електролічильника з трансформаторами струму на стороні низької напруги, а замовник зобов'язується оплатити вартість виконаних робіт.
Також, відповідачем згідно первинних бухгалтерських документів було встановлено, що у перевіряємому періоді у позивачем також були договірні взаємовідносини з ПП «ОСВ Сервіс» та ПАТ «Київобленерго».
Виконання вказаних фінансово-господарських відносин підтверджується наступними документами, копії яких наявні в матеріалах справи:
- копіями договорів (т. І а.с. 136 - 166, т. ІІ а.с. 31, 50 - 53, 74 - 75, 98 - 100, 149 - 155);
- реєстр податкових накладних (т. І а.с. 109 - 119, т. ІІ а.с. 3 - 30, 107 - 118);
- копії податкових накладних (т. І а.с. 120 - 137, т. ІІ а.с. 55 - 67, 76 - 79, 104 - 105, 156 - 180, 212 - 218, 222 - 226, 232 - 250, т. ІІІ а.с. 1 - 18, 21 - 51, 53 - 71, 73 - 79, 81 - 83, 85 - 86, 88 - 90, 92 - 113, 115 - 116, 118 - 125);
- копіями актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (т. І а.с. 167 - 169, 173, 179, 181, 183-184,189,192,194, т. ІІ а.с. 72, 101, 137, 139, 141, 144-145, 193 - 210);
- копіями платіжних доручень (т. ІІ а.с. 68 - 71, 135, 184, 188);
- копіями виписок із банківського рахунку (т. ІІ а.с. 80 - 83, 106, 120-134, 147-148, 181 - 183, 185 - 187, 189 -192, 219 - 220).
Відповідно до п. 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема і з придбання товарів.
В силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України регулюється Податковим кодексом та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 (далі - Порядок № 1492).
Так, статтею 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу України (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Податкового кодексу України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).
За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість передбачено, що залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за підприємством зберігається право на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, а саме в рахунок погашення платежів з податку на додану вартість наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).
Судом встановлено, що позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року задекларовано розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 1 634 060 грн., а рядок 23 декларації (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) позивачем не заповнювався.
Судом також встановлено, що від'ємне значення податку на додану вартість, задеклароване позивачем у вересні 2013 року на суму 1 634 060 грн. виникло: у грудні 2010 року у розмірі 528 858 грн.; у листопаді 2011 року у розмірі 28 155 грн.; у грудні 2011 року у розмірі 581 621 грн.; у лютому 2012 року у розмірі 7 191 грн.; у березні 2012 року у розмірі 40 713грн.; у квітня 2012 року у розмірі 154 101 грн.; у травня 2012 року у розмірі 1742 грн.; у липні 2012 року у розмірі 65 026 грн.; у серпні 2012 року у розмірі 2 478грн.; у листопаді 2012 року у розмірі 670 грн.; у грудні 2012 року у розмірі 3 800 грн.; у травні 2013 року у розмірі 51 538 грн.; у червні 2013 року у розмірі 111 747 грн., у липні 2013 року у розмірі 47 245 грн., у серпні 2013 року у сумі 9 175 грн.
Позивачем на підтвердження здійснення всіх господарських операцій було подано зазначені первинні бухгалтерські документи, які підтверджують зміст здійснення укладених договорів. Натомість, відповідачем не надано суду жодних підтверджуючих документів безтоварності здійснених господарських операцій.
Крім того, період, який відповідачем досліджувався в Акті перевірки від 06.12.2013 року № 979/10-07-22-03-12/33870540 раніше вже досліджувався відповідачем та був предметом спору у справі № 810/6886/13-а, за результатами розгляду якої постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2014 року позов ТОВ «Будівельна Українська Спілка» задоволено та вказано, що висновки відповідача щодо відсутності у позивача права на відображення від'ємного значення податку на додану вартість за 2010-2013 роки є необґрунтованими. Дане рішення набрало законної сили.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2014 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Старова Н.Е.