Справа: №826/15504/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Бащенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.09.2014 року №0056171701,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.09.2014 року №0056171701.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків - фізичною особою за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року; за наслідками перевірки складено акт від 11.09.2014 року №2241/26-53-17-01/НОМЕР_1.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 176.1 ст. 176, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, ст. 36, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, оскільки останнім не сплачено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік у розмірі 146559,58 грн у вигляді анульованої заборгованості за кредитними договорами.
26.09.2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0056171701, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 183199,48 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено кредитний договір від 16.04.2008 року №11334511000.
Листом акціонерного товариства «УкрСиббанк» від 13.10.2011 року №135-27/2157 позивача повідомлено, що за ним обліковується кредитна заборгованість у сумі 245705,69 доларів США, що складає 1959183,46 грн., штрафні санкції у сумі 79548,81 грн., а також заборгованість за відшкодування понесених кредитором витрат на примусове стягнення у сумі 3640 грн. Кредитором в порядку абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості боржника позичальника у сумі, що становила 98282,28 доларів США (783673,42 грн.) та штрафних санкцій в сумі 79548,81 грн.
Також, позивачу було роз'яснено про його обов'язок відобразити зазначену суму в річній податковій декларації і самостійну сплату суми податку на доходи фізичних осіб відповідно до вимог підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Повідомлення вручено позивачу під розписку 13.10.2011 року.
Листом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» від 02.04.2014 №10-21/10736 повідомлено відповідача щодо отриманого у 2011 році доходу фізичною особою ОСОБА_2 Так, згідно вказаного листа, анулювання заборгованості за кредитним договором від 16.04.2008 року №11334511000 відбулось шляхом вручення 13.10.2011 року оригіналу повідомлення про анулювання боргу під особистий підпис позивачу.
Крім того, в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) банком відображено нарахований та виплачений дохід на користь фізичної особи ОСОБА_2 за ознакою доходу « 126 - додаткове благо».
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно абзацу а) пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Абзацам д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації;
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем отримано додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором акціонерним товариством «УкрСиббанк» за його самостійним рішенням. При цьому, суму анульованої заборгованості згідно повідомлення акціонерного товариства «УкрСиббанк» від 13.10.2011 року №135-27/2157 складають як кредитна заборгованість, так і штрафні санкції за прострочення кредиту.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача щодо безпідставного включення до оподаткованого доходу суму анульованих штрафних санкцій, оскільки відповідна сума санкцій згідно повідомлення банка входить до загального розміру анульованого (прощеного) боргу.
При цьому, акціонерне товариство «УкрСиббанк» включило суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку.
Проте, як встановлено під час перевірки позивача контролюючим органом, відповідну суму анульованої заборгованості за кредитним договором в декларації як суму додаткового блага позивачем не відображено, відповідно податок не нараховано та не сплачено.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про обґрунтованість висновків контролюючого органу, та, відповідно, про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 19.12.2014 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.М. Оксененко
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Оксененко О.М.
Федотов І.В.