Справа: № 826/15413/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Бащенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Приватного підприємства «Юлана» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків,
Позивач в порядку статті 1833 КАС України звернувся з поданням до Окружного адміністративного суду м. Києва про зупинення видаткових операцій платника податків на всіх рахунках платника податків - Приватного підприємства «Юлана»
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року у задоволенні подання відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, ПП «Юлана» з 27.03.2014 року перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
25.09.2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено лист №20531/10/26-58-25-01-12 про надання інформації, яким запропоновано ПП «Юлана» надати перелік майна, яке перебуває у власності підприємства та балансова вартість якого відповідає або є більшою за суму податкового боргу, з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави. В зазначеному листі вказано про отримання його 25.09.2014 року ОСОБА_2
06 жовтня 2014 року о 17 годині 59 хвилин податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №3.
Згідно подання, довідки від 03.10.2014 року №13632/9/26-58-25-01-16, розрахунку податкового боргу, облікової картки платника податку, станом на 03.10.2010 року за ПП «Юлана» обліковується податковий борг з акцизного податку по зобов'язанням з лікеро - горілчаної продукції у розмірі 1317692,20 грн, який виник на підставі поданих ПП «Юлана» декларацій з акцизного податку за червень, липень, серпень 2014 року та нарахованої пені.
Разом з тим, згідно заперечень ПП «Юлана», останнє заперечує наявність податкового боргу, оскільки вважає, що на нього розповсюджуються норми пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», відповідно до якого будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, що виник з моменту тимчасової окупації.
Відмовляючи у задоволенні подання суд першої інстанції погодився з такими доводами ПП «Юлана», оскільки встановлено факт виникнення податкового боргу з моменту тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (пункт 89.3 статті 89 ПК України).
Положеннями пункту 89.4 статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Положеннями статті 1833 КАС України передбачені особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.
Провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків (пункт 1 частини першої вказаної статті).
Згідно пункту 2 частини четвертої вказаної статті КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 1833 КАС України.
Разом з тим, згідно заперечень ПП «Юлана», останнє заперечує наявність податкового боргу, оскільки вважає, що на нього розповсюджуються норми пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», відповідно до якого будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, що виник з моменту тимчасової окупації.
Отже, на думку колегії суддів, в даному випадку між контролюючим органом та ПП «Юлана» наявний спір щодо податкового боргу, оскільки останнє заперечує наявність податкового боргу.
Крім цього, також виникає спір щодо отримання ПП «Юлана» листа від 25.09.2014 року №20531 про надання інформації та присутності представника ПП «Юлана» під час складання акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 06.10.2014 року №3. Також, в запереченнях ПП «Юлана» зазначає про сплату сум акцизного податку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був відмовити у прийнятті подання, оскільки з матеріалів справи вбачається спір про право.
Згідно частини шостої статті 1833 КАС України відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Стаття 183 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлює процесуальних дій у разі відкриття провадження у справі за поданням, по якому необхідно відмовляти у прийнятті, тому колегія суддів вважає, що в даному випадку відкрите провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах, але в загальному порядку позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтею 157 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 203, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року скасувати та провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 19.12.2014 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.М. Оксененко
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Оксененко О.М.
Федотов І.В.