Справа: № 357/5407/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Рябченко Л.А. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
09 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання дії відповідача щодо відмови прийняття документів для оформлення посвідчення потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії протиправними, зобов'язання прийняти документи та направити до Київської облдержадміністрації для вирішення питання про видачу посвідчення.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувальним засобом при розгляді справи не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 народилася у м.Білій Церкві ІНФОРМАЦІЯ_3 року, батьками дитини є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про народження, свідоцтвом про шлюб.
Згідно інформації Білоцерківської міської дитячої поліклініки від 13.05.2014р. № 256, дитина ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_3 року спостерігалася дільничним лікарем-педіатром за різними адресами по м. Біла Церква, у вересні 2002р. медична документація передана у підлітковий кабінет. Викладене підтверджується копією медичної картки.
Згідно з довідкою, виданою ЖЕВ м.Біла Церква 19.05.2014р. ОСОБА_4, він дійсно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 гуртожиток, з 27.05.1987р. по 23.12.1992р.. На підтвердження факту проживання батька у м.Білій Церкві позивач подала до виконавчого комітету копії карточок про його реєстрацію, заяви та дозволу на обмін жилих приміщень у м.Білій Церкві. Також подала копію трудової книжки матері.
Згідно з довідкою КПБМР ЖЕК № 1 від 26.03.2014р., ОСОБА_2 проживає та зареєстрована АДРЕСА_1 з 28.06.1995р. по теперішній час. З 1.09.1995р. по 26.06.2005р. позивач навчалася у Білоцерківській ЗОШ №6.
12.01.1997р. позивачу було видане посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1
11.04.2014р. листом № Н-0488 виконавчий комітет Білоцерківської міської ради повідомив позивача про необхідність подачі документів, зокрема довідки з місця проживання у 1987-1993р.р., для звернення до Київської облдержадміністрації для видачі відповідного посвідчення та необхідність встановлення факту її проживання у м. Білій Церкві, фактично відмовивши позивачу, про що свідчать і заперечення відповідача на позов.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач має право на отримання посвідчення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно п. 10 «Порядку видачі посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою КМ Української РСР від 23.07.1991р., та ст. 14 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення потерпілого 4 категорії видаються особам, які постійно проживають, або постійно працюють чи постійно навчаються на території радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993р. прожили або відпрацювали, чи постійно навчалися в цій зоні не менше 4 років.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях, а видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення проводиться органами виконавчої влади на цих територіях.
П.10 Порядку встановлено, що видача посвідчень провадиться обласними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або місцевого самоврядування за місцем їх проживання на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7 Порядку).
Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.
Враховуючи, що позивачем були подані документи про місце проживання та роботи її батьків у м. Білій Церкві, народження та проживання позивача у місті, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про неправомірну відмову позивачу в прийнятті документів та передачі їх за належністю до обласної адміністрації для вирішення питання про видачу посвідчення особі, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. Вирішення питання про достатність підстав видачі особі посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесене до компетенції саме обласної адміністрації, а не виконавчого комітету.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 165, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2014 року - відмовити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 12.12.2014 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.