Справа № 22-ц-13 2007 р. Головуючий у 1-й інстанції Кудін A.M.
Категорія 17 Суддя-доповідач Лузан Л.В.
іменем України
2007 року січня « 10 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.
суддів - Батюка А.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" - Пилипенка Сергія Валентиновича
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" про стягнення страхового відшкодування, пені, визнання договору страхування частково недійсним, -
встановила:
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТДВ "Страхова компанія "Кредо" на користь ОСОБА_1 у відшкодування страхових виплат 13452 грн. 92 коп. та 443 грн. 29 коп. пені.
Стягнуто з ТДВ "Страхова компанія "Кредо" на користь держави 138 грн. 96 коп. судових витрат.
Стягнуто з ТДВ "Страхова компанія "Кредо" на користь ТУ ДСА України в Сумській області 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
В апеляційній скарзі представник відповідача ТДВ "Страхова компанія "Кредо" -Пилипенко С.В., посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Під час розгляду справи було встановлено і ці обставини не оспорюються сторонами про те, що 26 квітня 2005 року між позивачем та ДП ТОВ "Девелопмент Макс ЛЛС", "Автоінвестстрой-Суми" був укладений договір про придбання ОСОБА_1 автомобіля ГАЗ-2705-222 за ціною 45350 грн./ ас. 13/.
6 травня 2005 року для отримання кредиту та укладення договору страхування транспорту позивачем на рахунок ТДВ "Страхова компанія "Кредо" було сплачено 1904 грн. 70 коп. / ас.27/.
10 травня 2005 року СФ ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, згідно якого позивачу були надані кошти в сумі 44624 грн. 40 коп. для придбання автомобіля.
Цього ж дня був оформлений і Договір страхування наземного транспорту НОМЕР_1 між позивачем та ТДВ "Страхова компанія "Кредо" строком на 12 місяців із страховою сумою 45350 грн. / ас.7-12/.
29 вересня 2005 року під час руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 сталося самозаймання автомобіля, причина пожежі - коротке замикання електропроводки автомобіля. Згідно проведеної оцінки пошкодженого пожежею автомобіля, сума страхового відшкодування становить 13452 грн. 92 коп., але відповідач відмовив ОСОБА_1 в її виплаті з посиланням на вимоги п. 15.3 Договору страхування, укладеного сторонами.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що у страховика були відсутні підстави для відмови у здійсненні страхових виплат. При цьому суд послався на покази свідка ОСОБА_2, який пояснив, що самозаймання транспортного засобу можливе тільки внаслідок короткого замикання в системі електроживлення, тобто суд прийшов до висновку про те, що страховий випадок, передбачений п.1.5 Договору страхування, настати не може, так як він заперечується п.15.3 Договору.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він суперечить обставинам справи.
З п. 1.5 Договору страхування вбачається, що страховим випадком за цим Договором визнається втрата, знищення або пошкодження транспортного засобу, його частин, деталей, приладів, обладнання внаслідок пожежі чи самозаймання застрахованого транспортного засобу (а. с. 7).
Відповідно до п. 15.3 цього Договору не визнаються страховим випадком втрата, знищення або пошкодження транспортного засобу, його частин, деталей, приладів, обладнання, які сталися внаслідок пожежі з причини порушення правил техніки безпеки під час користування легкозаймистими рідинами, або пошкодження вогнем, що виник всередині транспортного засобу внаслідок дії системи електрозапалення двигуна внутрішнього згорання, короткого замикання в системі електроживлення, куріння та т. ін. (а. с. 10).
Відповідно до акту про пожежу від 26.09.2005 р. та постанови НОМЕР_2 про відмову в порушенні кримінальної справи причиною виникнення пожежі є коротке замикання електропроводки автомобіля /ас.87-91/. З таким висновком позивач погоджується.
Таким чином вбачається, що відповідно до п. 15.3 Договору страхування від 10 травня 2005 року, за яким не визнаються страховим випадком втрата, знищення або пошкодження транспортного засобу, його частин, деталей, приладів, обладнання, які сталися внаслідок пошкодження вогнем, що виник всередині транспортного засобу внаслідок короткого замикання в системі електроживлення, - підстав для задоволення позову не вбачається.
Висновок суду про відсутність у страховика підстав для відмови в здійсненні страхових виплат суперечить вимогам п.15.3 Договору страхування, не підтверджується належними доказами і не може бути підставою для задоволення позову.
Посилання суду на те, що положення п.15.3 Договору страхування повністю виключають можливість відшкодування шкоди, завданої внаслідок втрати, знищення або пошкодження транспортного засобу, його частин, деталей, приладів, обладнання внаслідок пожежі чи самозаймання застрахованого транспортного засобу - є сумнівними, оскільки не підтверджуються належними доказами та суперечать умовам укладеного сторонами договору.
Пунктом 15.3 Договору прямо передбачено те, що втрата, знищення або пошкодження транспортного засобу, його частин, деталей, приладів, обладнання, які сталися внаслідок пожежі транспортного засобу з причин короткого замикання в системі електроживлення страховим випадком не визнається. Ця обставина є виключенням із загального переліку страхових випадків, перелічених у пункті 1.5 цього Договору і останнім не охоплюється.
До того ж діюче законодавство, зокрема, ст.ст.6, 627 ЦК України, передбачає , що сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору. А ч.2 ст.991 ЦК України Допускає випадки, коли договором страхування можуть бути передбачені будь-які підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону .
З наведених підстав рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.З ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів-
Вирішила :
Апеляційну скаргу представника товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" - Пилипенка Сергія Валентиновича задовольнити.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2006 року у даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.