ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 грудня 2014 року № 826/15343/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу
за позовом Адвоката ОСОБА_1
доПрокуратури міста Києва
провизнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
06 жовтня 2014 року Адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури міста Києва, у якому просив:
- визнати дії Прокуратури міста Києва неправомірними;
- зобов'язати Прокуратуру міста Києва усунути порушення вимог ст.20, ст.23, ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та надати позивачу, адвокат ОСОБА_1, обґрунтовану відповідь на запит адвоката від 02.09.2014 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на протиправність дій відповідача щодо надання необґрунтованої відповіді на адвокатський запит і порушення останнім прав позивача як адвоката гарантованих положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі та надано строк відповідачу для надання заперечень.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, розглянувши наявні у справі документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача суд виходить з наступного.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 згідно зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2349/10 від 25 вересня 2003 року, виданим на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25 вересня 2003 року №99, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» має право на заняття адвокатською діяльністю.
02 вересня 2014 року був оформлений ордер серії КС №095134 на надання правової допомоги клієнта ОСОБА_2.
З урахуванням зазначеного, 02 вересня 2014 року під час здійснення адвокатської діяльності, позивач звернувся до Прокуратури міста Києва з адвокатським запитом (в інтересах клієнта ОСОБА_2) з проханням:
- надати інформацію, з посилання на вхідний номер та дату, чи надходили на адресу прокуратури м. Києва постанова головуючого судді Дарницького районного суду м. Києва Скуби А.В. від 11.12.2013 р. та запити про направлення на адресу суду матеріалів перевірки стосовно причетності слідчого ОСОБА_3 до вчинення посадового злочину? Якщо так, то повідомити причини не виконання працівниками прокуратури м. Києва постанови Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2013 р. та ігнорування запитів про направлення вищевказаних матеріалів перевірки на адресу суду;
- чи направлялись прокуратурою м. Києва матеріали перевірки стосовно причетності слідчого ОСОБА_3 до вчинення посадового злочину на адресу Дарницького районного суду м. Києва? Якщо так, повідомити вихідний реєстраційний номер та дату направлення зазначених матеріалів до суду;
- у разі наявності в провадженні прокуратури м. Києва матеріалів перевірки відносно слідчого ОСОБА_3 надати їх для ознайомлення адвокату ОСОБА_1;
- надати відповідь на запит адвоката та вищевказані документи не пізніше п'яти робочих днів, згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р.
До вказаного запиту позивач додав ордер на надання правової допомоги, посвідчені копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та постанови Дарницького районного суду міста Києва від 11 грудня 2013 року.
На адвокатський запит позивач отримав письмову відповідь від 18 вересня 2014 року №06/1-20630-14 за підписом прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури міста Києва, в якій, зазначено, що звернення адвоката ОСОБА_1 не містить необхідних обставин, передбачених ст. 214 КПК України, які б достовірно свідчили про наявність в діях слідчого прокуратури Дарницького району міста Києва ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, які охоплюються поняттям злочину, визначеним ст. 11 Кримінального кодексу України, про що адвокату ОСОБА_1 надавалась відповідь листом прокуратури міста Києва від 18.09.2014 року.
Вважаючи зазначену відповідь відповідача у ненаданні запитуваної інформації на адвокатський запит від 02 вересня 2014 року - протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів у судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимог з урахуванням викладених ним обставин, а також заперечень відповідача в межах компетенції адміністративного суду щодо даного предмету спору, суд враховує наступне.
В пункті 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (професійні права адвоката) закріплено право адвоката під час здійснення адвокатської діяльності вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Згідно із визначенням, наведеним у статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 12 статті 92 Основного закону України встановлено, що виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.
У відповідності до вимог частини 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), відомості досудового розслідування можуть бути розголошені з дозволу слідчого або прокурора у конкретному кримінальному провадженні і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
При цьому, в частині 1 статті 36 та в частині 5 статті 40 КПК України закріплено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Системний аналіз наведених норми дають підстави для висновку, що вирішення питання щодо надання слідчим або прокурором відомостей досудового розслідування або відмова у надані таких відомостей за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, належить до дискреційних повноважень прокурора і слідчого, а саме, є повноваженням, яке надає певний ступінь свободи слідчому і прокурору при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, посадова особа має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення з урахуванням особливостей, що відомі їм в силу посадових обов'язків. Тобто, слідчий та прокурор самостійно визначають які саме відомості та на якій саме стадії досудового розслідування підлягають розголошенню.
Таємниця досудового розслідування - важлива умова встановлення істини, а в багатьох випадках є передумовою захисту сфери особистого життя людей, які стали учасниками процесу.
Тому, забезпечення нерозголошення даних кримінального провадження є як однією з гарантій встановлення істини, так і захисту прав і свобод людини.
З огляду на зазначене, а також враховуючи межі компетенції адміністративного суду, беручи до уваги мотиви і підстави для відмови адвокату ОСОБА_1 у наданні інформації на адвокатський запит від 02.09.2014 року, суд констатує відсутність правових підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача, що вчинені в межах і на виконання повноважень відповідача.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з позивача не підлягають.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.69-71, 94, 158-163, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволені адміністративного позову адвоката ОСОБА_1 до Прокуратуру міста Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Н.А. Добрівська