ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 грудня 2014 року 17:14 № 826/15940/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправними дій, податкової вимоги від 25.09.2014 року №10014-25, рішення про опис майна у податкову заставу від 02.10.2014 року №277/Т/26-54-25-25, -
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Пєчковської О.В.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить:
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з оформлення листа від 02.10.2014 року №274/Т/26-54-25-25;
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві зі складання податкової вимоги від 25.09.2014 року №10014-25 та зі складання рішення від 02.10.2014 року №277/Т/26-54-25-25 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу;
- визнати протиправною податкову вимогу від 25.09.2014 року №10014-25, оформлену Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві;
- визнати протиправним рішення від 02.10.2014 року №277/Т/26-54-25-25 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу, прийняте Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві;
- визнати протиправним направлення листа від 02.10.2014 року №274/Т/26-54-25-25, податкової вимоги від 25.09.2014 року №10014-25 та рішення відповідача від 02.10.2014 року №277/Т/26-54-25-25 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу не за місцем проживання ОСОБА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відсутні підстави для винесення оскаржуваної податкової вимоги та прийняття рішення від 02.10.2014 року №277/Т/26-54-25-25 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу, оскільки, за твердженням останнього, компетентним контролюючим органом відносно ОСОБА_1 є ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а не відповідач.
У судове засідання 10.12.2014 року з'явилися позивач та представник відповідача.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, зазначаючи, що, виносячи оскаржувану податкову вимогу та приймаючи оскаржуване рішення про опис майна у податкову заставу контролюючий орган діяв у межах наданих йому повноважень у зв'язку з наявною у позивача узгодженою податковою заборгованістю.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником відповідача під час судового розгляду справи, ОСОБА_1 було подано до ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік, яка, у відповідності до наявної у матеріалах справи копії листа від 10.02.2014 року №684/7/26-51-17-03-20, направлена за належністю до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1, згідно даних адресно-довідкового бюро м. Києва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
На підставі самостійно задекларованої ОСОБА_1 суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, згідно даних податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкову вимогу від 25.09.2014 року №10014-25, якою гр. ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 24.09.2014 року сума податкового боргу платника податків за угодженими грошовими зобов'язаннями становить 23 912,57 грн., у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 23 912,57 грн.
Вказаний розмір податкового боргу також вказаний у копії зворотнього боку облікової картки платника податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яка наявна у матеріалах справи.
Крім того, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 02.10.2014 року №277/Т/26-54-25-25, яким заступник начальника відповідного контролюючого органу вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському відданні або оперативному управлінні) платника податків ОСОБА_1
Вважаючи вказані вище податкову вимогу від 25.09.2014 року №10014-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.10.2014 року №277/Т/26-54-25-25 протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.
Так, приписами п. 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
При цьому, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України).
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).
Разом з тим, у силу пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п. 89.3 ст. 89 ПК України).
З огляду на викладене вище вбачається, що у контролюючого органу виникає про на винесення податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу лише у разі наявності у платника податку податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Водночас, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що компетентним контролюючим органом відносно ОСОБА_1 є ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а не ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Так, згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом (п. 63.5 ст. 63 ПК України).
Так, нормативно-правовим актом, що станом на момент виникнення спірних правовідносин регулював питання визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, є Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 року №1147, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.11.2012 року за №2007/22319, (який втратив чинність 28.01.2014 року), а наразі - Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2013 року №779, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 року за №2211/24743.
В свою чергу, приписами п.п. 1 - 3, 5 розділу 9 цих Положень визначено, що фізичні особи зобов'язані подавати органам державної податкової служби відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 11) або за формою № 5ДРП (додаток 12) відповідно.
Фізичні особи подають особисто або через уповноважену особу зазначені Заяви до органу державної податкової служби за місцем проживання, у разі зміни місця проживання - до органу державної податкової служби за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу громадянина, та інших документів, які подаються у разі зміни таких даних.
Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом п'яти робочих днів від дня подання Заяви до органу державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи. У разі звернення до органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до десяти робочих днів.
Натомість, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, під час розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту перебування позивача на обліку саме у ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Крім того, суд звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2014 року у справі №826/7499/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо перенаправлення податкової декларації ОСОБА_1 про майновий стан і доходи за 2012 рік до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, а також зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві вчинити дії щодо реєстрації ОСОБА_1 за податковою адресою: АДРЕСА_1.
З огляду на викладене вище вбачається, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено право відповідача здійснювати облік податкових зобов'язань ОСОБА_1, а, відтак, і виносити податкові вимоги та приймати рішення про опис майна у податкову заставу.
Водночас, правила ст. 105 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду України від 20.04.2010 року, ЄДРСР № 9341137).
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, охоплюючи всі заявлені позовні вимоги, а також для належного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 25.09.2014 року №10014-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.10.2014 року №277/Т/26-54-25-25.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 25.09.2014 року №10014-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.10.2014 року №277/Т/26-54-25-25. В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відмову в їхньому задоволенні.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 25.09.2014 року №10014-25, винесену Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення від 02.10.2014 року №277/Т/26-54-25-25 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу, прийняте Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
4. В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок