Провадження № 11-кп/774/1784/14 Справа № 199/8628/14 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
18 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
судів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2014 року,
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2014 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Абакан Російської Федерації, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
12 грудня 2013 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 серпня 2014 року направлений до місць позбавлення волі для відбування покарання за вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 грудня 2013 року,
про звільнення від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Своє рішення суд першої інстанції вмотивував відсутністю правових підстав для звільнення засудженого від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки ОСОБА_7 скоїв тяжкий злочин і не є суб'єктом даного закону.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою звільнити його від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році». В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 зазначає, що має сина ОСОБА_8 , якого визнано інвалідом 1-ї групи, тому засуджений ОСОБА_7 , який вчинив злочин до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році», підпадає під дію п. «в» ст. 1 зазначеного закону. Засуджений посилається і на статтю 2 даного закону і вважає, що цей закон не має застережень щодо звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання за вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 грудня 2013 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, позицію засудженого ОСОБА_7 , який наполягав на скасуванні ухвали суду першої інстанції, яку вважає незаконною та необґрунтованою, та звільненні від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», думку прокурора ОСОБА_6 , який вважає, що законних підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання немає, тому апеляція засудженого задоволенню не підлягає, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляцію засудженого ОСОБА_7 необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Стаття 86 КК України передбачає, що підставою для такого звільнення є відповідний закон України щодо певної категорії осіб.
Доводи засудженого щодо наявності підстав для звільнення від відбування покарання на підставі пункту «в» статі 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Стаття 1 зазначеного закону передбачає можливість звільнення від відбування покарання осіб, засуджених за вчинення злочинів невеликої або середньої тяжкості (незалежно від форми вини), а також за вчинення тяжкого злочину з необережності. Із наданих суду апеляційної інстанції матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 був засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, тому він не є суб'єктом застосування статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Підстав для звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі статей 2, 3, 4 Закону України «Про амністію у 2014 році» колегія суддів також не вбачає. Обов'язковою умовою для застосування положень зазначених статей є відбування певного строку основного покарання на момент набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році». Матеріалами провадження встановлено, що за вироком суду від 12 грудня 2013 року ОСОБА_7 був звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України і це звільнення на підставі частини 2 статті 78 КК України було скасовано ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2014 року. Таким чином, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» 19 квітня 2014 року ОСОБА_7 не відбував основне покарання у вигляді позбавлення волі.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляції засудженого ОСОБА_7 щодо звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на підставі амністії є необґрунтованими, оскільки не відповідають фактичним обставинам. Виходячи із встановлених законом обмежень, підстави для звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» відсутні. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає прийняте ним рішення обґрунтованим та належно мотивованим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України,
колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2014 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
_______________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4