1 лютого 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 1 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2006 року,
У липні 2003 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/6 частину жилого будинку, розташованого в АДРЕСА_1та на 1/6 частину вартості будівельних матеріалів, - п'ятитонного металевого контейнера, 10 клітин білої цегли, 800 штук шлакоблоку, електробетономішалки, 100 листів шиферу в порядку спадкування за законом, після смерті її батька - ОСОБА_5
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 1 березня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є його дружина ОСОБА_2, діти - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які подали заяви про прийняття спадщини, а також батьки померлого - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які подали заяви про відмову від спадщини на користь ОСОБА_3
Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_1, суди обґрунтовано виходили з того, що жилий будинок АДРЕСА_1 є самовільно побудованим, а тому не може бути об'єктом спадкування і позивачкою не надано доказів щодо належності іншого майна ОСОБА_5 Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів, наведених у касаційній скарзі.
Оскільки наведені у касаційній скарзі ОСОБА_1 доводи не спростовують висновків суду, а оскаржені судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 1 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін