Справа №22-ц-1778 Головуючий у 1-й інстанції Роступицька М.А.
Категорія 40 Суддя - доповідач Лузан Л.В.
РІШЕННЯ іменем України
2007 року січня « 03 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Батюка А.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 21 листопада 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради, госпрозрахункового підприємства "Ринок" Липоводолинського району про поновлення на попередній роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
встановила:
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 21 листопада 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, необ'єктивну оцінку доказів у справі, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
В травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з названим позовом до суду, посилаючись на те, що він на підставі контракту від 1 квітня 2005 року, укладеного між ним та головою Липоводолинської селищної ради Нищетою C.M. від імені цієї ради, працював директором госпрозрахункового підприємства «Ринок», яке є комунальною власністю. Контракт був укладений строком на один рік, по закінченню якого він не був звільнений з роботи, його трудовий договір став безстроковим, але 17 травня 2006 року він був звільнений з посади розпорядженням голови селищної ради в зв'язку з закінченням строку дії контракту.
Вважаючи своє звільнення незаконним з цих підстав та в зв'язку з тим, що питання про його звільнення не вирішувалось на сесії Липоводолинської селищної ради та рада, депутатом якої він є, не була сповіщена про його звільнення, просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2005 року між позивачем та головою Липоводолинської селищної ради Нищетою C.M., який діяв від імені ради, був укладений контракт, згідно якого ОСОБА_1 був прийнятий на роботу директором ГП «Ринок», який є комунальною власністю. Власником і засновником ГП «Ринок» є Липоводолинська селищна Рада.
Контракт, згідно його п.6.1, був укладений строком на один рік, тобто до 1 квітня 2006 року. В період з 29 березня 2006 року по 24 квітня 2006 року позивач перебував у відпустці, а розпорядженням голови Липоводолинської селищної ради НОМЕР_1 він був звільнений з займаної посади в зв'язку з закінченням строку дії контракту.
Вирішуючи спір, місцевий суд виходив з того, що голова селищної ради, звільняючи з роботи позивача, діяв у відповідності з вимогами закону і підстав для поновлення позивача на роботі не знайшов.
Зокрема, суд виходив з того, що відповідно до п.5.5 Контракту, укладеного сторонами, «за три місяці до закінчення строку дії контракту він може бути за угодою сторін продовжений або укладений на новий чи інший строк». Посилаючись на покази свідків суд першої інстанції встановив, що по закінченні дії контракту ні позивач, ні селищний голова Нищета C.M. жодним чином не виявляли бажання продовжувати або укладати новий контракт, а фактично триваючі трудові відносини між сторонами після закінчення дії контракту, на думку суду, не дають підстав вважати дію контракту продовженою. Також суд зазначив, що контракт між сторонами не можна вважати строковим трудовим договором, тому на нього не розповсюджуються положення ст. 39-1 КЗпП України, так як усі умови роботи, у тому числі умови припинення дії контракту оговорюються в самому контракті.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не узгоджуються з вимогами діючого законодавства.
Відповідно до п.2 ч.1, ч.2 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін. Строковий трудовий договір укладається, зокрема, у випадках, передбачених законодавчими актами. Із змісту даних норм права вбачається, що контракт є формою строкового трудового договору.
Положення п.5.5 Контракту, укладеного сторонами, узгоджуються з вимогами ст. 39-1 КЗпП України відносно того, що якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
З положень названих норм права та судової практики, що склалась щодо застосування цих норм, вбачається, що закінчення строку трудового договору тягне його припинення. У такому разі в останній день роботи або до цього повинен бути виданий наказ про звільнення. Продовження трудових правовідносин, тобто вихід працівника на роботу наступного дня після закінчення строкового трудового договору, допуск його до роботи є юридичним фактом, у силу якого строковий трудовий договір набуває характер безстрокового, укладеного на невизначений термін.
Таким чином колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що по закінченні дії контракту ні позивач, ні відповідач не виявляли бажання продовжувати або укладати новий контракт, суперечать фактичним обставинам справи, з яких вбачається, що після закінчення дії контракту позивач продовжував виходити на роботу, і ні він, ні відповідач у визначений діючим законодавством строк не вчинили дій щодо припинення трудових відносин у зв'язку із закінченням строку контракту. В даному разі вирішальне значення мають конкретні дії сторін щодо їх трудових відносин, а не їх висловлювання свідкам з приводу своїх намірів. Тому колегія суддів вважає, що через один місяць і 17 днів після закінчення строку дії контракту у відповідача не було підстав для звільнення позивача з цих підстав.
З наведених мотивів рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення.
Оскільки позивач був звільнений з порушенням вимог ст.ст. 23, 39-1 КЗпП України, то його позовні вимоги про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню.
При визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу колегія суддів виходить із заробітку позивача за два повних останніх місяців його роботи, вказаного у довідках на ас. 103, 140.
Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача за період з 18.05.2006 року по 03.01.2007 року складає 6 837 грн.68 коп. /з подальшим утриманням з цієї суми обов'язкових платежів/ .
Заслуговують на увагу доводи позивача і про те, що незаконним звільненням йому була заподіяна моральна шкода, оскільки був порушений його звичайний спосіб життя і йому необхідно було прикладати додаткові зусилля для його поновлення. На відшкодування заподіяної моральної шкоди на користь позивача підлягає стягненню 300 грн.
Відповідно до ч.З ст.81 ЦПК України з Госпрозрахункового підприємства «Ринок», смт.Липова Долина вул. Горького,2, підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Апеляційному суді Сумської області в сумі ЗО грн.
Керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, пп. 3,4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України колегія суддів -
Вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 21 листопада 2006 року у даній справі скасувати і постановити нове рішення .
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .
Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Госпрозрахункового підприємства «Ринок» з 18 травня 2006 року.
Стягнути з Госпрозрахункового підприємства «Ринок», смт.Липова Долина вул. Горького,2 , на користь ОСОБА_1 6 837 грн. 68 коп.
/з подальшим утриманням з цієї суми обов'язкових платежів/ середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 300 грн.- в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Стягнути із Госпрозрахункового підприємства «Ринок», смт.Липова Долина вул. Горького,2 на користь Апеляційного суду Сумської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Апеляційному суді Сумської області в сумі 30 грн. Реквізити рахунку для оплати витрат: Одержувач: Апеляційний суд Сумської області, Код ЄДРПОУ: 02893444, Розрахунковий рахунок: 37319005002177, Банк: УДК в Сумській області, МФО: 837013, Призначення платежу: за ІТЗ розгляду цивільної справи апеляційним судом Сумської області.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.