Справа №591/5488/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/640/14 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Грабіж
16 грудня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5
при секретарі
судового засідання - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
потерпілого - ОСОБА_8
захисника - ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження за № 12014200440002752 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2014 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Юнаківка Сумського району, мешканець АДРЕСА_1
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
До Апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 , який порушує питання про необхідність скасування вироку та закриття кримінального провадження.
За судовим рішенням ОСОБА_7 було визнано винуватим в пред'явленому обвинуваченні зач.2 ст.186 КК України з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 3781 грн. 86 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 700 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 1700 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 687 грн. 96 коп. в рахунок відшкодування судових витрат пов'язаних з проведенням експертиз.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вказує на те, що суд безпідставно визнав його винним у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки злочину він не вчиняв і висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Просить вирок Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2014 року скасувати і закрити кримінальне провадження.
В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_11 вважає, що вирок суду відносно ОСОБА_7 треба змінити у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Просить призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.2 ст.186 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати не відбуту частину покарання у виді 1 року позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Інші учасники кримінального провадження законність і обґрунтованість вироку суду не оскаржували.
За рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 жовтня 2014 року ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що 06 червня 2014 року близько 00-30 год. знаходячись біля магазину «Луч» по вул. Інтернаціоналістів, 10 в м. Суми познайомився з ОСОБА_10 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння і у нього виник умисел на відкрите викрадення майна останнього. 06 червня 2014 року близько 01-30 год. ОСОБА_7 знаходячись біля 3-го під'їзду будинку АДРЕСА_2 , наніс удар рукою в ділянку лівого ока ОСОБА_10 , чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження та відкрито викрав речі, а саме: золоте кільце вагою 3,1 г вартістю 1670,9 грн.; наручний годинник «Casio» вартістю 320,96 грн.; грошові кошти в сумі 1300 грн.; мобільний телефон «Nokia 5130 Xpress Music» вартістю 245 грн. з картою пам'яті micro-sd 1Gb вартістю 10 грн. та сім-карткою ПрАТ «МТС Україна», яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, на рахунку якої було 2,5 грн., і сандалі «Найк» вартістю 232,5 грн., чим спричинив останньому матеріального збитків на загальну суму 2481,86 грн.
Не зупинившись на скоєному, 06 червня 2014 близько 07-40 год. ОСОБА_7 знаходячись біля магазину «Луч», розташованого по вул. Інтернаціоналістів, 10 в м. Суми, відкрито викрав із шиї ОСОБА_8 золотий ланцюжок, вагою 8,5 г вартістю 4896 грн. із золотою ладанкою вагою 2 г вартістю 1320 грн., та шляхом вільного доступу відкрито викрав грошові кошти в сумі 180 грн., чим спричинив останньому матеріального збитків на загальну суму 6396 грн.
Дії ОСОБА_7 суд першої інстанції кваліфікував за ч.2 ст.186 КК України, так як він своїми умисними протиправними діями, вчинив грабіж, кваліфікуючою ознакою якого є повторність та застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Заслухавши суддю - доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 і його захисника ОСОБА_9 , які підтримали подану апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_8 , які вважали що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягають за наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтуються на зібраних і досліджених в судовому засіданні доказах в їх сукупності та взаємозв'язку.
Що стосується тверджень обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що суд безпідставно визнав його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення і не вчинення ним злочину, то колегія суддів вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення були ретельно досліджені та проаналізовані судом першої інстанції, всім наявним у кримінальному провадженні доказам була дана належна правова оцінка, що знайшло своє відображення у вироку з наведенням відповідних мотивів.
Так, будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 пояснив, що 06 червня 2014 року близько 00-00 год. він познайомився з ОСОБА_7 . Пізніше вони підійшли до магазину «Луч» біля якого стояла компанія людей з яких до нього підійшла дівчина та запросила до себе додому, на що він погодився. Йдучи біля 3-го під'їзду буд. № 3 по вул. Харківській, він почув шум позаду себе, обернувся та одразу отримав удар правою рукою від обвинуваченого ОСОБА_7 в область лівого ока, від чого упав та втратив свідомість. Прийшовши до тями він виявив, що у нього викрали золоте кільце, наручний годинник, грошові кошти в сумі 1300 грн., мобільний телефон з картою пам'яті та сім-карткою і сандалі.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що 06 червня 2014 року близько 07-30 год. знаходячись у приміщенні магазину Луч» по АДРЕСА_3 , до нього підійшов невідомий хлопець та попросив телефон, на що отримав відмову. Через одну хвилину після цієї розмови даний хлопець підійшов з компанією близько 7-8 чоловік і один з них представився ОСОБА_12 , підійшов до нього та почав брати його руками, тягти за собою. Коли вони вийшли на вулицю, то розмова йшла між ним та обвинуваченим ОСОБА_7 , під час якої останній кулаком руки схопився за ланцюжок з ладанкою, що висів на шиї потерпілого та смикнув його на себе, ланцюжок при цьому розірвався. Крім цього ОСОБА_13 іншою рукою витягнув з його барсетки грошові кошти в сумі 180 грн., та при цьому тікати не став. Потерпілий ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_7 з вимогою повернути йому ланцюжок та грошові кошти, на що останній сказав, що вони належать йому і вимагав, щоб потерпілий відвіз його з товаришами до торгівельного центру, на що той погодився та, розуміючи, що з ОСОБА_7 багато хлопців, запропонував останньому сісти в автомобіль. Разом з ОСОБА_7 до автомобіля сіли ще 2 хлопців. Після того як увімкнувся двигун автомобіля, спрацював центральний замок та усі двері автоматично зачинилися, при цьому потерпілий подзвонив своєму колезі та попросив під'їхати до торгівельного центру. По дорозі хлопці почали розхитувати автомобіль і він був вимушений зупинитися. Хлопці вийшли з автомобіля та почали тікати. В цей момент під'їхав його колега та вони наздогнали двох хлопців, один з них був ОСОБА_7 . Затримавши їх вони викликали працівників міліції.
Зазначені вище показання потерпілого ОСОБА_8 об'єктивно підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_14 , який будучи допитаним в судовому засідання пояснив, що близько 07-40 год. 06 червня 2014 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_8 . Взявши телефон, він почув якийсь шум, після чого зв'язок було перервано. Приблизно через 5 хвилин він передзвонив ОСОБА_8 і в ході телефонної розмови останній попрохав, щоб він під'їхав до торгівельного центру. При цьому він поцікавився у потерпілого, що сталося, на що той йому відповів, що у нього проблеми. Проїжджаючи поблизу по вул. Д. Коротченка в м. Суми він побачив, що над дорогою стоїть потерпілий ОСОБА_8 та коли зупинився біля нього, той повідомив, що невідомі раніше особи зірвали з його шиї золотий ланцюжок та викрали з його барсетки гроші в сумі приблизно 200 грн. Після цього потерпілий ОСОБА_8 вказав на трьох молодих хлопців, серед яких був і обвинувачений ОСОБА_7 , які побачивши їх почали тікати. ОСОБА_14 одразу ж сів на свій автомобіль та поїхав за ними і йому вдалося наздогнати одного з хлопців, а саме обвинуваченого ОСОБА_7 . Добровільно віддати ланцюжок та гроші обвинувачений ОСОБА_7 відмовився, сказавши спочатку, що нічого не брав, а потім сказав, що викинув ланцюжок у кущах. У цей час хтось з людей, які проходили повз них, викликав працівників міліції, які приїхали через 10 хвилин.
Вказані показання потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , а також свідка ОСОБА_14 є послідовними, логічними за своєю суттю, а також такими, що в повній мірі відповідають фактичним обставинам провадження та узгоджуються і співпадають з іншими перевіреними в судовому засіданні доказами.
Зокрема, обставини, на які посилаються вищевказані особи також підтверджуються письмовими доказами у провадженні, а саме:
- висновком № 369 від 25 червня 2014 року, який підтверджує, що частина ланцюжка, яку видав обвинувачений ОСОБА_7 та добровільно надав для проведення експертизи потерпілий ОСОБА_8 могли складати одне ціле;
- протоколом огляду місця події від 12 червня 2014 року, під час якого було оглянуте золоте кільце, яке викупив потерпілий ОСОБА_10 з ломбарду та який був зданий до ломбарду обвинуваченим ОСОБА_7 ;
- заявою про добровільну видачу телефону, який належав потерпілому ОСОБА_10 та золотого ланцюжка, який належав потерпілому ОСОБА_8 ; протокол ОМП від 06 червня 2014 року, при якому були оглянуті вищевказані речі;
- протоколом огляду місця події від 06 червня 2014 року, який був складений біля 3-го під'їзду буд. АДРЕСА_2 , де був пограбований потерпілий ОСОБА_10 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 07 червня 2014 року, при якому зафіксовано, що потерпілий ОСОБА_10 впізнає обвинуваченого ОСОБА_7 ;
- специфікація з ломбарду від 06 червня 2014 року, де зазначено, що золоте кільце, яке було викрадене у потерпілого ОСОБА_10 здав під заставу саме обвинувачений ОСОБА_7 .
Будь-яких підстав не довіряти вказаним вище і наведеним у вироку доказам колегія суддів не вбачає, оскільки вони не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що злочину він не скоював і висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів розцінює як спосіб захисту та уникнення від відповідальності, оскільки вони повністю спростовуються зазначеними вище доказами.
Призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, на думку колегії суддів, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Воно призначено відповідно до вимог ст.65 КК України суд врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу обвинуваченого, так і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також всі інші вимоги, з якими кримінальний закон пов'язує визначення виду і розміру покарання, що знайшло своє відображення у вироку суду з наведенням відповідних мотивів.
При цьому, суд першої інстанції правильно призначив обвинуваченому остаточне покарання за правилами ст.ст.71, 72 КК України, оскільки ОСОБА_7 вчинив злочин в до повного відбуття покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 12 листопада 2013 року.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування ухваленого судом вироку та задоволення апеляційних скарг прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_7 .
Керуючись ст.ст.405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів ,-
Вирок Зарічного районного суду міста Суми від 28 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_13 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Запобіжний захід залишити попередній - тримання під вартою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4