Справа № 214/8022/14-к
1-кп/214/600/14
17 грудня 2014 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження №12014040750003271 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, не заміжньої, маючої на утримані двох малолітніх дітей, раніше не судимої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 , 25 серпня 2014 року, близько 02.00 год., знаходячись біля дитячого майданчику, який розташований біля будинку № 42 по вул. Мелешкіна в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої ОСОБА_5 , що виразилось у нанесенні легких тілесних ушкоджень які, згідно висновку експерта № 2036 ( 1917-14 ) від 05.09.2014 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки, відкрито заволоділа мобільним телефоном останньої марки «Престижио» модель 5044, чорного кольору. Зазначений мобільний телефон марки «Престижио» модель 5044 має дві сім-карти з а/н мобільного оператора «Life» НОМЕР_1 та а/н мобільного оператора «Beeline» НОМЕР_2 , ІМЕІ 1: НОМЕР_3 та ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , вартістю 2100 гривень, знаходився у потерпілої ОСОБА_5 в руці. Після чого ОСОБА_4 з викраденим майном з місця скоєння злочину зникла, чим спричинила ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 2100 грн.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України за ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої.
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
Так, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнала в повному обсязі та пояснила, що 25 серпня 2014 року, біля 2-00 години ночі, вона разом з сестрою та потерпілою ОСОБА_5 знаходячись на дитячому майданчику, розташованому в Саксаганському районі, поблизу магазину «Брусничка», розпивала алкогольні напої. В ході розмови у неї виник умисел заволодіти мобільним телефоном потерпілої. Вона стала сваритися з потерпілою та нанесла останній декілька ударів рукою в область плеча та голови. Потім вона забрала мобільний телефон потерпілої та пішла. Зазначений мобільний телефон «Престижио», який належав потерпілій, вона заклала до ломбарду розташованому в районі Вечірній Бульвар. Після того, як до неї прийшли працівники міліції вона викупила телефон та повернула потерпілій. Вину визнає повністю, щиро розкаюється у скоєному злочині.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченою ОСОБА_4 вини у вчиненому злочині, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій визначаються щиросердне каяття та добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
Обвинувачена ОСОБА_4 по відношенню до інкримінованого їй кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України (Т. 2 а.с. 75).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість обвинуваченої, яка за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони (Т. 2 а.с. 74), раніше не судима (Т. 2 а.с. 77), на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря - нарколога перебував з березня 1998 року з приводу вживання алкоголю зі шкідливими наслідками. Знята з обліку в лютому 2001 року в зв'язку зі спливом строку нагляду (Т. 2 а.а.с. 75, 76), на утриманні має двох неповнолітніх дітей (Т. 2 а.с. 78, 79).
Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченій ОСОБА_4 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі, однак із застосуванням ст. 75 КК України, без ізоляції від суспільства, оскільки маються всі підстави вважати, що таке покарання буде достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи із всіх встановлених по справі обставин, керуючись ст. 75 КК України, суд вважає за доцільне встановити обвинуваченій ОСОБА_4 випробувальний термін, при цьому покласти на останню обов'язки передбачені п.п. 2,3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Потерпілою цивільного позову не заявлено, однак за нею зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази - дві сім-картки мобільного оператора «Life» НОМЕР_1 та «Beeline» НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Престижио» модель 5044, чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 та ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , які знаходяться під розпискою у ОСОБА_5 - залишити у розпорядженні останньої, дозволивши використовувати та розпоряджатися ними на власний розсуд (Т. 2 а.с. 23, 38).
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1