Справа № 183/7789/14
№ 1-кп/183/702/14
іменем України
17.12.2014 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, солдата військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, -
26 листопада 2013 року наказом № 144 - ПМ (по особовому складу) командира військової частини НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_2 , солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини, та призначено на посаду стрільця - зенітника зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетно - артилерійського дивізіону.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 127, 128 Статуту Збройних Сил України зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статуту Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов'язку.
07 липня 2014 року солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилитися від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 під час мобілізації на особливий період, умисно не з'явився вчасно на службу без поважних причин, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд у м. Новомосковську, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв до 18 листопада 2014 року, коли солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України.
Таким чином у період з 07 липня 2014 року по 18 листопада 2014 року, солдат ОСОБА_4 не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 без поважних причин тривалістю понад один місяць.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і показав, що дійсно з 26 листопада 2013 року він зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Підтвердив, що в період з 07 липня 2014 року по 18 листопада 2014 року не з'являвся на службу до військової частини НОМЕР_1 без поважних причин, оскільки в цей час захворіла його мати, батько був мобілізований і знаходився в зоні проведення антитерористичної операції, а тому він був вимушений залишитися дома і допомагати родині. При цьому з рапортом про надання відпустки за сімейними обставинами він не звертався. В скоєному щиро кається.
В судовому засіданні сторони не оспорювали обставини, при яких скоєні кримінальні правопорушення, тому суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того, учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення встановленою і його дії належить кваліфікувати за ч. 3 ст. 407 КК України, як не з'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Крім того, обвинувачений є особою, що раніше не судима, вину визнав повністю, за місцем служби характеризується задовільно, скоїв злочин середньої тяжкості.
Щире каяття ОСОБА_4 , його активне сприяння розкриттю злочину та з'явлення із зізнанням визнаються обставинами, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому суд, вважає можливим для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також всі обставини по справі, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді службового обмеження строком на 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави 15% його грошового забезпечення щомісячно.
Копію вироку ОСОБА_4 вручити негайно.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд протягом 30 днів лише з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1