Справа № 175/2054/14-ц
Провадження № 2/175/752/14
07 жовтня 2014 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойко О.М.
при секретарі Карпенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконкому Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району, Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом,
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, надавши письмові заяви у яких позов підтримали та визнали у повному обсязі і просили справу розглянути без їхньої участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Встановлено, що позивачці ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та її матері - ОСОБА_2 матері на праві приватної власності належала двокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка згодом ними була продана і на отримані кошти придбано домоволодіння АДРЕСА_2 (Договір купівлі-продажі домоволодіння, посвідчений 04 серпня 1998 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_3 (ААМ №888820, укладений між ОСОБА_4 (якій дане домоволодіння належало на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13.07.1998 року шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою по реєстру4-1640) та ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 померла (Свідоцтво про смерть видане органом державної реєстрації актів цивільної реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області за НОМЕР_2, актовий запис за №07).
Як встановлено у судовому засіданні після її смерті відкрилась спадщина, за законом (заповіт вона не складала), до складу якої ввійшло домоволодіння АДРЕСА_2 і єдиним спадкоємцем першої черги за законом після її смерті є її донька ОСОБА_1, у відповідності до ст. 1261 ЦК України.
Також встановлено, що ніхто із спадкоємців інших черг за законом не звертався до нотаріальної контори з відповідними заявами про те, що спадщину приймає, або із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за законом після померлої.
Крім того, після смерті матері, позивачка у встановлений законом шестимісячний термін зверталася до державного нотаріуса Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але в прийнятті заяви їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю особистого паспорту, який нею, на той момент, був втрачений.
Проте, як встановлено судом, ОСОБА_1 є такою, що спадщину прийняла, оскільки, починаючи з 1998 року вона поселилася у спірному домоволодінні де й продовжує проживати до цього часу, тобто на підставі ст. 1268 Цивільного Кодексу України позивачка вважається такою, що спадщину прийняла, так як на час її відкриття проживала разом зі спадкодавцем за однією адресою.
На даний час ОСОБА_1 не в змозі отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом, так як в установлений законом строк не звернулася до нотаріуса із заявою про те, що спадщину приймає та у неї відсутні дані про те, що вона проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відповідно до пункту 3.13, 3.15, 3.16 4.14 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (№296/5 від 22 лютого 2012 року) відсутній факт прийняття спадщини, а саме подання заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця, також відсутність даних про проживання та реєстрацію в даному будинку позивачки унеможливлює видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується відповідною постановою про відмову в видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно від 13.05.2014 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, не заборонених законом, а згідно ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.
Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ГУ визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі і в тому числі рішень судів, що набрали законної сили. Подання жодних інших, в тому числі правовстановлюючих документів, разом з рішенням суду не передбачено.
За змістом ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.
Нормами ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно положень ст. 41 Конституції України та ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 25 ЦК України правоздатність особи (здатність мати права та обов'язки) припиняється в момент її смерті.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Враховуючи, що до Позивачки перейшли права власності на житловий будинок, проте вона не має можливості оформити законодавчі документи у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів у спадкодавця.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права судом.
Нормою ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Приписами ст. 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пунктом 2 ст. 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Згідно з абз. 4 п. 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за N20/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус для видачі свідоцтва про право на спадщину вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування.
Оскільки в судовому засіданні встановлено факт наявності спадкових прав позивачки на вищезазначене спадкове майно, а її позовні вимоги не суперечать чинному законодавству і не порушують прав третіх осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 215, 214, ЦПК України, ст.ст. 16, 1216, 1218, 1222, 1261, 1268-1270, 1274 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконкому Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району, Дніпропетровської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровські області 08 червня 2012 року, ІПН: НОМЕР_1) разом з матір'ю ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровські області 08 червня 2012 року, ІПН: НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року на домоволодіння АДРЕСА_2, загальною площею 57,3 кв.м, з яких житлова площа - 18,8 кв.м, допоміжна - 38,5 кв.м та яке складається з:
1 - коридору, площею 14,0 кв.м;
2 - кімнати житлової, площею 18,8 кв.м;
3 - кухні, площею 8,5 кв.м;
4 - коридору, площею 12,4 кв.м;
5 - комори, площею 3,6 кв.м,
А також господарських будівель і споруд: А-1ж - будинок, площею 77,4 кв.м, Б - літня кухня, площею 25,1 кв.м, В - вхід в п/г, площею 4 кв.м, Г - сарай, площею 5,5 кв.м, Д - вбиральня, площею 1 кв.м, К - колодязь, 1 шт.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М. Бойко