Провадження № 1 КП-200-760-14
Справа № 200/21041/14-к
іменем УКРАЇНИ
09 грудня 2014 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
з участю:
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську угоду про визнання винуватості від 24.11.2014, укладену між старшим прокурором прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України судимостей не має,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,-
ОСОБА_4 , відповідно договору купівлі-продажу від 20.02.2013 придбав торгівельний кіоск для використання у комерційних цілях. Після чого, приблизно наприкінці березня 2013 року (точну дату досудовим розслідуванням встановити не виявилося можливим), за допомогою вантажного транспортного засобу, привіз даний кіоск та встановив його на земельній ділянці площею 0,0011га, яка розташована в районі будинку АДРЕСА_2 .
Згідно акту обстеження земельної ділянки № 061/13-20/3671 від 01.07.2014 Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, земельна ділянка площею 0,0011га, яка розташована в районі будинку АДРЕСА_2 використовується для фактичного розміщення кіоску. Відповідно до наявної інформації право власності або право користування земельною ділянкою у державному реєстрі земель м.Дніпропетровська не зареєстровано, відомості стосовно розроблення документації із землеустрою з зазначеного питання відсутні. Тобто, земельна ділянка площею 0,0011 га, яка розташована в районі будинку АДРЕСА_2 самовільно зайнята ОСОБА_4 , та використовується за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки, а також без державної реєстрації права власності на земельну ділянку, право постійного користування і права оренди земельної ділянки та документів, що посвідчують право на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.
Відповідно протоколу огляду місця події від 20.11.2014 проведеного за участю головного державного газотехнічного інспектора управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області ОСОБА_5 , ОСОБА_4 при встановленні торгівельного павільйону, за вищезазначеною адресою, не витримана передбачена відстань від осі підземного газопроводу середнього тиску, що є порушенням п.4.3.15 НПАОП 0.00-1.20-98 «Правила безпеки систем газопостачання України».
Також згідно листа № 4091/17-2/2 від 25.06.2014 встановлено, що 15.05.2014 працівниками ПАТ „Дніпрогаз” під час виконання планових робіт з технічного обслуговування газопроводів в районі будинку АДРЕСА_2 виявлено кіоск встановлений із порушенням п.п.4.3.7 та 4.3.15 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.2007 №254 (ПБСГУ - порушено охоронну зону підземного газопроводу середнього тиску діаметром 108 мм). Про усунення технічних порушень працівниками ПАТ „Дніпрогаз” ОСОБА_4 , який є власником вищезазначеного МАФу, надані відповідні приписи - від 27.03.2013 та від 24.04.2014.
Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» до охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів відноситься територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції магістральних трубопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Таким чином, ОСОБА_4 , всупереч Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005, п.5.9.1 Тимчасових правил благоустрою території м. Дніпропетровська, затверджених рішенням Дніпропетровської міської ради від 23.05.2007 № 26/5, що тягнуть за собою наслідки, передбачені п.2.30 Наказу міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» та п.3.12 Рішення Дніпропетровської міської ради від 30.01.2013 № 33/31 «Про внесення змін до Рішення міської ради від 30.05.2012 № 47/24 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Дніпропетровську», з березня 2013 року по теперішній час, достовірно знаючи про відсутність у нього передбачених законом підстав, а саме: права власності на землю чи права користування землею та за відсутності будь-якого вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки, діючи умисно, усвідомлюючи те, що земельна ділянка йому не надавалась у користування (постійне, оренда, земельний сервітут) і не передавалась у власність, з метою ведення господарської діяльності та отримання прибутку, без будь-яких правовстановлюючих документів, самовільно зайняв в особистих інтересах земельну ділянку, площею 0,0011 га, що знаходиться в охоронній зоні та де не витримана відстань двох метрів від осі підземного газопроводу середнього тиску, розташовану в районі будинку АДРЕСА_2 , де самовільно встановив кіоск та впродовж зазначеного періоду фактично користувався чужою земельною ділянкою, що належить Дніпропетровській міській раді, здійснюючи комерційну діяльність, а саме здачу торгівельного павільйону в оренду, порушивши тим самим встановлений порядок правомірної управлінської діяльності державних і самоврядних органів у галузі земельних та архітектурно-будівельних відносин.
24 листопада 2014 року між прокурором прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості, згідно з якою обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, співпрацювати з правоохоронними органами, виявляти та припиняти інші відомі йому подібні кримінальні правопорушення та сприяти розслідуванню даного кримінального провадження. В угоді сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.197-1 КК України у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом 1 року іспитового строку не скоїть нового злочину, зобов'язавши його, відповідно ст.76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, які просили суд затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості, дослідивши надані суду матеріали кримінального провадження, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 24.11.2014 з наступних підстав.
Згідно ст.469 КПК України угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, та внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Як встановлено в суді ОСОБА_4 обвинувачується в скоєні кримінального правопорушення середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, та його дії органами досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч.2 ст.197-1 КК України, як такі, що виразилися у самовільному зайнятті земельної ділянки, вчинені щодо земель в охоронних зонах.
ОСОБА_4 , як в ході досудового розслідування так і в суді свою вину в інкримінованому йому злочину визнав повністю та підтвердив обставини його скоєння викладені в обвинувальному акті, які об'єктивно підтверджуються дослідженими судом доказами кримінального провадження: актом комісії ПАТ «Дніпрогаз», відповідно якого в порушення вимог п.4.3.15 Правил безпеки систем газопостачання України на газопроводі середнього тиску діаметром 186 мм в м.Дніпропетровську по вул.Героїв Сталінграда, 123, поставлено кіоск «Ломбард» (а.с.30); приписами від 27.03.2013 та від 24.04.2014, відповідно яких ПАТ «Дніпрогаз» повідомило ОСОБА_4 під особистий підпис про порушення ним Правил безпеки систем газопостачання України та необхідність їх усунення (а.с.34, 35); листом Управління Держземагенства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області від 18.06.2014, відповідно якого право власності або користування земельною ділянкою по вул.Героїв Сталінграда в м.Дніпропетровську у Державному реєстрі земель міста Дніпропетровська не зареєстровано (а.с.36); договором купівлі-продажу від 20.02.2013, відповідно якого ОСОБА_4 придбав торговельний кіоск 9 мІ (а.с.67-68); договором оренди від 12.04.2013, відповідно якого ОСОБА_4 передав в оренду кіоск 9 мІ , який розташований біля будинку 123 по вул.Героїв Сталінграду в м.Дніпропетровську, ТОВ «Ломбард Еталон» (а.с.82-84); протоколом огляду місця події від 20.11.2014 та фототаблицею до нього, відповідно якого було оглянуто кіоск розташований біля будинку АДРЕСА_2 (а.с.88-91).
Зазначена угода про визнання винуватості укладена та підписана сторонами добровільно, без насильства та примусу. Форма, зміст та порядок укладення зазначеної угоди відповідають вимогам ст.ст.469, 471, 473 КПК України.
Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст.65, ст.ст.75, 76 КК України, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_6 згідно ст.89 КК України судимостей не має, за місцем проживання характеризується позитивно, в скоєні злочину щиро розкаюється.
Укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою судом не встановлено, таким чином підстави для відмови в затвердженні зазначеної угоди, встановлені ст.474 КПК України, відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд, -
Затвердити укладену 24 листопада 2014 року між старшим прокурором прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості.
Визнати ОСОБА_4 винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, та призначити йому покарання, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 24 листопада 2014 року, за ч.2 ст.197-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року випробувального терміну не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п.3 ч.1 ст.76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.
У випадку невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Суддя
Бабушкінського районного суду ОСОБА_1
м. Дніпропетровська