Справа № 761/26769/14-ц
Провадження №2/761/7479/2014
іменем України
(заочне)
27 листопада 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Вольда М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,-
Позивач ПАТ «Акцент-Банк» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в загальній сумі - 24606,90 грн., а також понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16.01.2008 року між ПАТ «Акцент-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір, на підставі якого відповідачу було надано кредит в сумі - 3074,5 грн. строком на 24 місяці, а саме з 16.01.2008 року до 16.01.2010 року зі сплатою 1 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 49,19 грн., та єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 279,5 грн. Відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, щомісячні платежі за договором і в термін, встановлений договором, не здійснює, решта заборгованості не повертається. Станом на 16 червня 2014 р. заборгованість відповідачки за кредитним договором становить - 24606,90 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі - 1761, 80 грн., за процентами за користування кредитом - 152,23 грн., за комісію - 590, 28 грн., за пеню 20454. 64 грн., та по сплаті штрафів - 500 грн., 1147, 95 грн.
До судового засідання сторона позивача подала на адресу суду клопотання, в якому заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи і просить розглядати справу у відсутність свого представника.
Відповідач про час і місце судового розгляду оповіщалася у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явилася, про поважність причин неявки суд не повідомила, не просила розглядати справу у її відсутність, представника до суду не направила, заперечення проти позову не подавала.
Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що ПАТ «Акцент-банк» є правонаступником ЗАТ «Акцент-банк» (скорочено «А-банк»), що підтверджується статутними та установчими документами позивача (а.с.15-20).
Також, встановлено, що 16 січня 2008 року відповідачем ОСОБА_1 заповнено заяву позичальника разом з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» Стандарт) в ПАТ «А-Банк», правонаступником якого є позивач (а.с.4).
При підписанні заяви від 16 січня 2008 року відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт) та «Тарифами Банку», складає між нею та банком кредитно-заставний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Таким чином вказана заява відповідає ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який не може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Так, згідно умов договору та на підставі заяви відповідача позивач видав останній кредит в національній валюті України в розмірі - 3074,5 грн. строком на 24 місяці з 16.01.2008 по 16.01.2010 р. включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 49,19 грн., та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 279,5 грн. Відповідач зобов'язувалась сплачувати платежі за кредитом щомісячно до 5 числа кожного місяця, згідно графіку погашення заборгованості за кредитним договором.
Згідно розрахунків позивача станом на 16 червня 2014 р. заборгованість відповідачки за кредитним договором становить - 24606,90 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі - 1761, 80 грн., за процентами за користування кредитом - 152,23 грн., за комісію - 590, 28 грн., за пеню 20454. 64 грн., та по сплаті штрафів - 500 грн., 1147, 95 грн.
Між тим, не всі суми заборгованості обраховані позивачем згідно умов діючого законодавства та судової практики з розгляду справ вказаної категорії.
Так, за умовами п. 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка »(Стандарт) передбачено нарахування пені при порушенні зобов'язань із погашення кредиту, яка почала нараховуватись позивачем за період з 01.04.2008 року по 16.06.2014 року і становить - 20 454,64 грн. (а.с.3).
Між тим, нарахування за цей період не відповідають вимогам ч.2 ст.258 ЦК України, оскільки проведений банком розрахунок пені перевищує один рік.
Так, вимогами ч.2 ст.258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік, в тому числі, про стягнення неустойки (штрафів, пені). Застосування строків позовної давності є обов»язким для суду, незалежно від наявності заяви про це.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.
Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Вказані обставини встановлення постановою Верховного суду України від 06.11.2013 року за №9-116цс-13, яка у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України є обов»язковою для всіх судів України.
За таких обставин, та строку дії кредитного договору і вимог ч.3 ст.551 ЦК України необхідно обрахувати розмір пені за 12 місяців з часу початку її нарахування позивачем, а саме згідно розрахунку позивача з 01.04.2008 року по 01.04.2009 року, що становить - 777,74 грн.
За умовами п.5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт) - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі - 500 грн. + 5% від суми заборгованості. Таким чином, зважаючи на суму заборгованості за кредитом - 1761,80 грн., по відсоткам 152,23 грн., по комісії - 590,28 грн. та пені в сумі - 777,74 грн., тому 5% від суми вказаних заборгованостей буде становити - 164,10 грн.
При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив, що він ознайомився Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт).
Також, згідно п. 3.2.7 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт) відповідач зобов'язувалась погасити заборгованість по кредиту, відсотки за його використання, винагороду, неустойку ( штраф, пеню) на умовах передбачених даним договором.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Однак, відповідач, скориставшись кредитними коштами, не виконав зобов'язань, визначених договором, порушив умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.
Таким чином, суд вважає, що заборгованість відповідачки за кредитним договором становить - 3946,15 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі - 1761, 80 грн., за процентами за користування кредитом - 152,23 грн., за комісію - 590, 28 грн., за пеню 777,74 грн., та по сплаті штрафів - 500 грн., 164,10 грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі - 3946,15 грн., тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі - 243,60 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-228, 232, 294 ЦПК України; ст. ст. 266, 525, 526, 549, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Акцент- Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитом у сумі - 1761, 80 грн., за процентами за користування кредитом - 152,23 грн., за комісію - 590, 28 грн., за пеню 777,74 грн., по сплаті штрафів - 500 грн. і 164,10 грн. та 243 гривень 60 коп. судового збору, а всього в розмірі - 4189 (чотири тисячі сто вісімдесят дев»ять) гривень 75 коп.
В задоволені решти позовних вимог, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: