Справа № 761/29094/14-к
Провадження №1-кп/761/1047/2014
іменем України
17 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, має малолітню дитину, не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд, -
Обвинувачений ОСОБА_5 18.09.2014 року, діючи умисно з корисливих мотивів, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) при наступних обставинах.
Так, 18.09.2014 року приблизно о 14 год.10 хв., перебуваючи в медичному центрі «Допомога», що за адресою м.Київ, вул..С.Хохлових, б.8-а., після проведення процедур вийшов з маніпуляційного кабінету в коридор, де помітив мобільний телефон «Айфон 5 - S» імей НОМЕР_1 , який залишила потерпіла ОСОБА_4 , в цей час в нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна - даного мобільного телефону. Реалізуючи злочинний умисел, Конішевський, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає взяв зі столу мобільний телефон з яким з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_4 на суму 7499,17 грн.
Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово змінював правову позицію, в наступному визнав вину повністю, розкаявся у скоєному та надав показання у яких зазначив, що 18.09.2014 вдень, перебуваючи у приміщенні медичного центру «Допомога» побачив на столі мобільний телефон «Айфон», який вирішив викрасти. Для цього, впевнившись, що він діє таємно від прибиральниці, яка в цей час мила підлогу, взяв телефон зі столу та з ним направився до виходу. Чув, що телефон почали шукати, однак йому соромно було за власний вчинок, а тому він не зізнався, що саме він вкрав телефон.
У скоєному щиросердно розкаявся, просив суд його суворо не карати.
Окрім показань обвинуваченого, його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Так, потерпіла ОСОБА_4 підтвердила, що 18.09.2014 року вдень, перебуваючи на робочому місці в медичному центрі «Допомога», вона виявила відсутність мобільного телефону «Айфон 5- s», який до цього вона поклала на стіл в коридорі. Оскільки в той час в медичному центрі перебував лише єдиний пацієнт ОСОБА_5 , вона повідомила про крадіжку телефону охоронцю та іншим працівникам центру та звернулась безпосередньо до обвинуваченого, який заперечував викрадення телефону.
Повідомила, що в наступному телефон їй повернули, однак він в неробочому стані. На суворому покаранні до обвинуваченого не наполягала.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 18.09.2014 року близько 14 годині він перебував на робочому місці в медичному центрі «Допомога». Від прибиральниці почув, що у медичної сестри ОСОБА_4 пропав мобільний телефон. Бачив, як в цей же час приміщення центру покидав пацієнт ОСОБА_5 до якого він звернувся з вимогою віддати телефон. Однак той заперечував викрадення телефону. Потім бачив, як обвинувачений викинув мобільний телефон на паркові, що розташована біля медичного центру.
Аналогічні показання дав суду свідок ОСОБА_7 .
Таким чином, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що є доведеною вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.
Як обставину, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставина, що обтяжує покарання судом не встановлена.
При визначенні виду й міри покарання судом враховується ступінь тяжкості злочину, що відноситься до злочинів середньої тяжкості, особа обвинуваченого, який раніше не судимий, на спеціальних обліках не перебуває, має міцні соціальні зв'язки, є одруженим, має на утриманні дружину-інваліда та малолітню дитину, наявність пом'якшуючих обставин, а тому суд вважає необхідним і достатнім для його виправлення призначити покарання у вигляді штрафу у дохід держави в мінімальному розмірі, визначеному ч.1 ст.185 КК України.
Речові докази, що передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_4 - мобільний телефон «Айфон 5 S» залишити у власності потерпілої.
Керуючись ст. ст. 369-371, 374 КПК України, суд, -
КОНІШЕВСЬКОГО ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у виді штрафу у дохід держави у розмірі п'ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Речові докази, що передані під зберігальну розписку ОСОБА_4 залишити у її власності.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя